Житловий комплекс «Подол Град Вінтаж» на Вознесенському узвозі, 28–30 став одним із найбільш скандальних будівельних проектів столиці. Його історія охоплює понад два десятиліття та пов'язана з низкою порушень законодавства, підробками документів і змінами керівництва міської влади.
Процес розпочався у 2002 році, коли Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих (УВП-3 УТОС) звернулося до Київради з проханням виділити земельну ділянку площею 0,1 га на вулиці Воскресенський узвіз для будівництва житлового комплексу. Офіційною метою було забезпечення житлом робітників підприємства – інвалідів по зору, учасників війни та осіб з іншими інвалідностями.
З документів кадастрової справи видно, що процедура отримання земельної ділянки мала включати низку етапів: звернення до Київради, отримання доручення постійної комісії з питань містобудування та землекористування, збір висновків відповідальних органів, розроблення проекту землевідведення, його погодження та отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.
На папері все виглядало правильно. Постійна комісія Київради листом від 6 грудня 2002 року дала доручення на складання проекту. Надійшли висновки від Головного управління містобудування КМДА, Головного державного санітарного лікаря України, Державного управління екології та природних ресурсів та інших органів. Однак Головне управління охорони культурної спадщини зазначило, що ділянка розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах археологічного пам'ятника.
Поворотним моментом стало укладання договору про спільне будівництво з приватною компанією ПП «Будмаш» 23 червня 2003 року. Власником компанії був Олексій Янчук, його син Олександр Янчук працював помічником нардепа від Компартії Ігора Алексєєва. Керівником ПП «Будмаш» був Іван Блажчук. Компанія раніше виступала підрядником на будівництві житлового комплексу на Гоголівській, 43 та інвестором будівництва житлових будинків Нацакадемією СБУ.
Після укладання договору з інвестором розроблення проекту землевідведення розпочалося на початку 2004 року. Однак у документах виявляються серйозні порушення. Розроблений проект не подавався на погодження відповідальними органами, як того вимагало законодавство. Замість цього він надійшов безпосередньо до Головного управління земельних ресурсів КМДА.
Там, за підписом начальника управління Анатолія Муховикова, який одночасно був заступником голови КМДА, 9 липня 2004 року був виданий висновок про погодження проекту. Однак цей висновок посилався на попередні висновки щодо можливості розроблення проекту, видані до його розроблення, а не на погодження самого проекту. Крім того, вимоги, зазначені у цих висновках, не були виконані під час розроблення проекту.
Державна землевпорядна експертиза видала негативний висновок від 8 липля 2004 року з номером 6164, у якому зазначалося, що проект потребує доопрацювання. Однак у кадастровій справі зберігається ще один висновок ДЗЕ з тим самим номером 6164, підписаний лише начальником управління А. Кадомським, у якому висновок уже позитивний і рекомендує матеріали до затвердження.
Незважаючи на ці порушення, 15 липня 2004 року Київрада прийняла рішення № 419-20/1829, яким передала УВП-3 УТОС в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,57 га. Цікаво, що Київрада дозволила виділити додатково 0,1 га, однак у проекті землевідведення площа ділянки становила 0,57 га, що означало додаткові 0,21 га без дозволу.
Після затвердження рішення Київрадою організовано два додаткові погодження – від Державної служби охорони культурної спадщини та Головного управління містобудування. У висновку останнього прямо зазначалося, що ділянка розташована на території, яка за функціональним призначенням належить до території громадських будівель та споруд, де будівництво житла не передбачено.
У 2007 році Київрада рішенням від 13 грудня 2007 року № 1439/4272 внесла коригування у вид використання ділянки, замінивши «житловий комплекс» на «житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом».
Поворотна подія сталася у 2010 році. За два місяці до завершення строку оренди УВП-3 УТОС звернулося листом від 9 лютого 2010 року до міського голови Леоніда Черновецького з проханням оформити право постійного користування ділянкою замість оренди, на що мало право як підприємство інвалідів.
Однак за рік до цього, 16 квітня 2009 року, Конституційний Суд України прийняв рішення № 7-рп/2009, у якому висловив правову позицію: ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути змінені органом місцевого самоврядування після виконання. Рішення Київради від 2004 року про передачу ділянки в оренду було саме таким актом, який вичерпав свою дію укладанням договору оренди.
Незважаючи на це, 15 квітня 2010 року затверджено технічне завдання на внесення змін у рішення Київради від 2004 року з метою замінити оренду на постійне користування. Це рішення було прийнято з порушенням правової позиції Конституційного Суду.
Процес затримався, і у листі від 6 липня 2011 року директор УВП-3 УТОС повідомив заступнику голови КМДА Михайлу Кучуку, що технічна документація двічі подавалася на погодження, але повертилася. Під час особистого прийому Кучук пообіцяв все погодити, якщо буде знайдено інвестора.
13 липля 2011 року надійшов лист про укладання договору з ТОВ «Нове Місто!», і в той же день Кучук відправив резолюцію про додавання договору до справи та винесення питання на сесію.
ТОВ «Нове Місто!» засновано у 2011 році киянином Анатолієм Гречухою та Олександром Марченком з Вишгорода. Компанія є співвласником ТОВ «Нове місто – Інвестиції» разом з одеситами Ігорем Гнатенком і Олександром Соколовським. Останній є власником ТОВ «Укрстрой Сервіс», якою раніше володів чиновник Одеської міськради. У 2017 році «Укрстрой Сервіс» виграв підряд на 105 млн грн на ремонт колишньої будівлі заводу «Краян».
Михайло Кучук до призначення заступником голови КМДА у 2010 році працював в Одеській міськраді, у 2005–2010 роках був заступником мера Одеси. Після його призначення одеські компанії почали регулярно вигравати комунальні підряди в Києві. Фірма «Ростдорстрой» з бізнес-угрупування Геннадія Труханова та Юрія Шумахера отримала підряди в столиці щонайменше на 400,29 млн грн.
Після появи нового інвестора питання про передачу в постійне користування швидко вирішилося рішенням Київради від 6 жовтня 2011 року № 341/6558.
14 вересня 2017 року ТОВ «Нове Місто!» передало свої права та обов'язки ТОВ «Будгруппроектінвест-2», бенефіціарним власником якого був Максим Микитась. Саме його компанія «Укрбуд» розпочала активне будівництво у 2018 році.
Активна позиція громади Воздвиженки дозволила зупинити будівництво на стадії фундаменту. Однак на початку 2020 року його поновили, користуючись реформуванням ДАБІ та карантином.
У серпні 2019 року ОСН «Вуличний комітет Воздвиженка» та ТОВ «Оптимум-Капітал» звернулися з позовом до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення Київради про передачу ділянки та акт на право постильного користування УВП-3 УТОС. Серед відповідачів були Київрада та Департамент земельних ресурсів КМДА.
Місцева влада могла визнати позов і просити його задовольнити, надавши докази незаконності дій попередників. Замість цього Київрада та Департамент земельних ресурсів виступили на захист незаконних рішень та просили суд відхилити позов.
Господарський суд Києва прийняв рішення від 23 грудня 2019 року по справі № 910/11316/19, у якому відхилив позов. Суд визнав, що Генплан визначає категорії земель, а не функціональне призначення територій, не помітив відсутність дозволу на додаткові 0,21 га, видав невиконані висновки за позитивні, замість негативного висновку державної землевпорядної експертизи посилався на підроблений позитивний. Суд навіть не згадав про правову позицію Конституційного Суду.
Незрячі люди, яким мала дістатися незначна частка квартир у комплексі, стали заручниками схеми, розробленої для просування будівництва в ексклюзивному місці з непоганим прибутком для інвестора зі зв'язками. Рік назад вони навіть проводили пікетування Київради з вимогою поновити зупинене будівництво.
За останні 20 років на рівні місцевого самоврядування в Києві нічого принципово не змінилося, окрім прізвищ голів КМДА та назв інвесторів, які у спадок від попередників отримують корупційні схеми та незаконні будівництва. Залишається чекати рішення апеляційного суду та сподіватися на справедливість.