Міністерство культури України розробляє документ, який мав захищати історичну спадщину Києва, але замість цього легалізує масштабну забудову міста. Йдеться про історико-архітектурний опорний план (ІАОП) — науково-проектну документацію, що визначає режими використання територій історичних населених місць і затверджується в складі Генерального плану.
За законодавством, ІАОП повинен складатися з трьох частин: переліку культурної спадщини, яку потрібно охороняти; переліку дисгармонійних будівель, збудованих останнім часом, та способів їх нейтралізації; та чітких правил, де, як і що можна будувати без шкоди для спадщини. Проект, поданий Мінкультури на громадське обговорення у квітні 2020 року (строк обговорень продовжено до 17 червня 2020 року), містить лише першу частину.
Навіть якість цієї першої частини викликає запитання. Розробники намагалися замаскувати зменшення площі історичних ареалів їх фіктивним збільшенням за рахунок включення територій частини Дніпра та островів, які за визначенням не мають входити до історичних ареалів. У документі немає ні переліку дисгармонійних будівель, ні чітких режимів використання територій — лише цитування загальних норм законодавства.
Розробники пояснюють відсутність конкретних висотних параметрів для нової забудови складністю унікального рельєфу Києва, до якого неможливо застосувати узагальнюючий метод. Однак це означає, що неможливо визначити, які з будівель, збудованих в останні десятиліття, суперечать історичній забудові.
Український державний інститут культурної спадщини, підпорядкований Мінкультури, розробляв ІАОП за бюджетні кошти Києва, використовуючи метод, який апріорі не може бути застосований для такої роботи. Замість повернути документ на переробку, Мінкультури розпочала процес його затвердження, прикриваючись «громадськими обговореннями», які взагалі не передбачені законодавством для ІАОП. При цьому повідомлення про обговорення розміщено в розділі сайту, де його ніхто не шукатиме.
Проблема виходить далеко за межі Києва. Створюється прецедент затвердження «історичних довідок» під виглядом важливого регуляторного документу. Це загрожує культурній спадщині близько 300 історичних населених пунктів, для яких ІАОП ще не затверджено.
Розробка ІАОП Києва тривала майже 11 років з червня 2009 року. Більше половини цього часу припадає на правління Віталія Кличка. Перший проект розроблено за часів Януковича під керівництвом Олександра Попова. Мінкультури погодила його 7 жовтня 2011 року. Коли Кличко став міським головою, киян спалахнули протести проти прийняття Генплану Черновецького-Попова. Мінкультури наказом від 29 жовтня 2014 року № 911 зупинила дію наказу 2011 року.
У червні 2015 року розпочалася розробка другого проекту ІАОП, який мав врахувати зауваження до попереднього. Цей проект оприлюднено на сайті Мінкультури у січні 2016 року. Він був не ідеальним, але його затвердження не дозволило б легалізувати скандальні будівництва, на кшталт ЖК «Сонячна Рив'єра» Микитася, та забудову території навколо парку Феофанія.
На шостому році правління Кличка громадськість досягла певних результатів, але все було викинуто на смітник. Замовлено розробку третього проекту ІАОП, який за змістом є лише актуалізованою редакцією плану часів Попова з його узагальненою системою. Цей третій проект розроблявся поспіхом за 5 місяців на підставі додаткової угоди від 5 червня 2019 року.
Перший проект ІАОП епохи Кличка розроблявся на підставі вихідних даних станом на 1 січня 2015 року. Дисгармонійні споруди в ньому були наслідком правління попередників Кличка. Новий проект мав бути актуалізований з врахуванням вихідних даних станом на 1 січня 2019 року, що дозволило б побачити наслідки керування міським головою. Однак такий документ був би невигідний Кличку напередодні виборів, оскільки кожен киянин зміг би побачити дисгармонійні споруди, збудовані під час його правління.