У середині травня Верховна рада зареєструвала законопроект, який передбачає перерозподіл 35 мільярдів гривень із коштів, виділених на боротьбу з пандемією коронавірусу, на ремонт та будівництво автомобільних доріг. Законопроект № 3509 розроблений групою народних депутатів на чолі з Юрієм Арістовим, головою комітету Верховної Ради з питань бюджету. Крім нього ініціаторами виступили Євгенія Кравчук, Олександр Трухін, Вадим Струневич, Олена Шуляк, Олександр Скічко, Василь Мокан та Артен Культенко — всі представники фракції «Слуги народу». Серед них є депутати, які не мають прямого стосунку до бюджетного процесу чи інфраструктури, зокрема Василь Мокан, член комітету з питань молоді та спорту.
З 64 мільярдів гривень Covid-фонду пропонується витратити 35 мільярдів на дорожні роботи. За розрахунками авторів, половина цієї суми має піти на будівельні матеріали, 17% — на оплату механізмів, а решта (292 млн грн) — на зарплати, податки та забезпечення прибутку дорожних підприємств. Автори законопроекту стверджують, що такі видатки допоможуть боротися з безробіттям, яке посилилось унаслідок карантину, і нібито створять попит на 63 тисячи робочих місць. Однак жодних розрахунків на користь цієї цифри вони не наводять.
Проте експертна спільнота критикує цю ініціативу. Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід «сумнівним у правовому відношенні» через «ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення».
Центр аналізу публічних фінансів Київської школи економіки вказує на низку принципових помилок у пропозиції. На думку експертів, Covid-фонд із самого початку мав використовуватися виключно на боротьбу з коронавірусом та його наслідками. «Малоймовірно, що коронавірус руйнує дороги. До того ж навряд чи завданням бюджету має бути збільшення прибутку дорожніх підприємств», — зазначають у КШЕ. Вони також вказують, що держава вже має спеціалізовані інструменти для фінансування дорожної галузі: дорожний фонд та пряме фінансування бюджету Укравтодору.
Експерти також звертають увагу на часові обмеження. Кошти Covid-фонду доступні для Уряду лише протягом дії карантину та 30 днів після його завершення. Це означає, що у разі прийняття закону у Кабміна виникне стимул якомога довше не скасовувати карантин, що суперечить епідеміологічним інтересам.
Додатковий тиск на законопроект створює міжнародна складова. 2 червня у ЗМІ з'явились дані про так звані «маяки» — показники, за якими Міжнародний валютний фонд буде стежити при оцінці дій уряду України після отримання кредиту у розмірі 5 мільярдів доларів по програмі stand-by. Серед іншого передбачено аудит МВФ щодо використання коштів фонду по боротьбі з коронавірусом.
Метадані файлів законопроекту вказують, що документи були створені на комп'ютерах працівників Бюджетного комітету ВР, а Юрій Арістов особисто редагував тексти.
Арістов неодноразово демонстрував особливу увагу до дорожної галузі. Перша його ініціатива як депутата стосувалась саме цієї сфери — він пропонував внести зміни до Бюджетного кодексу щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування. З протоколів засідань бюджетного комітету видно, що він неодноразово розглядав перерозподіл коштів Укравтодору на будівництво різних доріг, попри незгоду Рахункової палати.
У жовтні 2019 року комітет під його керівництвом підтримав прохання директора департаменту розвитку мережі Укравтодору Сергія Цапенка про передачу частини бюджетних призначень на продовження капітального ремонту дороги Львів — Пустомити — Меденичі (підрядник «Онур конструкціон»). Рахункова палата висловила заперечення, але комітет проголосував за перерозподілом.
У грудні 2019 року директор департаменту служби автодоріг Михайло Кондратенко просив затвердити дофінансування ремонту доріг у Житомирській області. Рахункова палата знову виступила проти, вказуючи на необхідність правильного планування. Кондратенко запевнив, що кошти будуть використані на чотири об'єкти: капітальний ремонт доріг Лугини — Жеревці та Ходорів — Мохначка, поточний ремонт доріг Андрушки — Харліївка та Баранівка — Висока Піч. Представник Рахункової палати висловив сумніви щодо якості робіт, виконаних у зимовий період.
До обрання депутатом Верховної Ради Юрій Арістов був бізнес-партнером Володимира Зеленського. Його бізнес-група включає близько дюжини компаній, які займаються імпортом та реалізацією морепродуктів, риби та ресторанним бізнесом. Арістов і Зеленський разом були співзасновниками компанії «Норін Плюс». Серед власників також значились дружина Володимира Зеленського Олена та дружина першого помічника Зеленського Сергія Шефіра Лариса. Нині компанія переписана на Володимира Гаркавого.
Місце реєстрації фірми «Норін плюс» до президентства Зеленського знаходилось на проспекті Бажана, 1-Е, де розташований ресторан «Фіш-хаус», що входить до групи компаній «95 кварталу». Рестораном володіють сім'я Шефірів, Наталя Лазутіна та актор Олександр Пікалов. Зеленський мав частку у цьому закладі, але продав її до початку виборів.
До групи компаній Арістова входить ТОВ «Голден-Фіш», яке нині контролюється його дружиною Мариною Арістовою. Також у портфелі — фірма «Атлантік-юмма», один з найбільших імпортерів морепродуктів і риби в Україні. Директором вказаний Вячеслав Бойченко, який керує й іншою фірмою Арістова — «Столичною ікорною компанією».
До депутатства Арістов володів компанією «Океанаполіс», яку згодом переоформили на ТОВ «Некрос» Володимира Патокова. На цю ж фірму переоформили компанію «Сайфер ЛТД», яка займається комп'ютерним програмуванням.
Арістов володіє 35% компанії «Риболов-2014», якій належить ресторан РибоLOVE. Його партнерами є Олена Борисова та Наталія Скорик. Компанією керує Роман Хандись, який також керує ресторану «Крабсбургер».
ТОВ «Аб Рітейл» — ще один актив, що займається наданням ресторанних послуг. Керівником значиться Олег Бондар. Марина Арістова володіє низкою компаній у ресторанному бізнесі, зокрема ТОВ «Блек Шрімп» та «Ейфель Сервіс». Останню також власнять французи Герьє Бертран Франсуа Бернар та Бертон Стефан. Директор фірми Катери Кісса керує й фірмою «Фрутті ді маре», власником якої є Сергій Полікарпов, який разом з Арістовим значився засновником фірми «Атлантік-Юмма».
Батькові Юрія Арістова раніше належала приватна компанія «Океанополіс», яка нині належить фірмі «АБД інтернешнл а.г.» з реєстрацією на Сейшельських островах. Сестрі Арістова Олені належить компанія «Каприз».