Держагенство автомобільних доріг планувало витратити 100 мільярдів гривень на «Велике будівництво». Паралельно з цим у структурі відбувалися кадрові зміни, які визначили подальший розподіл контрактів.
Перші кроки та запозичені контакти
Літом 2019 року Андрій Богдан і Олексій Гончарук запросили до Укравтодору Андрія Вавриша та Юрія Голика. Гончарук також привів Олександра Кубракова, якого він знав з часів роботи в BRDO. Голик мав налагоджені стосунки з лідерами компаній, які домінували на ринку дорожного будівництва ще за попередньої влади завдяки розпилам у Дніпропетровській області, де впливала команда навколо Бориса Резніченка. Серед таких компаній були «Автомагістраль-Південь», «Онур» та «Ростдорстрой». Голик одночасно виконував функції радника прем'єр-міністра Гончарука, займаючись промоцією дорожного проекту.
Дискримінаційні умови тендерів
Кубраков і Голик за підтримки Офісу президента почали впроваджувати в тендерну документацію Укравтодору умови, які забезпечували переважні позиції членам Національної асоціації дорожників України (НАДУ). За такою схемою три чверті контрактів отримувала картель. Кубраков залучив до роботи своїх радників Петрощука і Почтарьова, з якими раніше працював у КМДА. Почтарьова призначили контролювати відбір голів регіональних служб автодоріг. Петрощук, крім того що був бізнес-партнером Вавриша, увійшов до Технічної ради Укравтодору і отримав повноваження щодо контролю за тендерними умовами в регіональних структурах. На цьому етапі маржа на тендерах становила 10–15%.
Перетасування після змін у керівництві
На початку 2020 року звільнення Гончарука і Богдана спричинило кадрові зміни. Голика формально звільнили з посад радника прем'єр-міністра і голови Укравтодору після наполягань міністра інфраструктури Владислава Криклія та представників Транспортного комітету Верховної Ради на чолі з Юрієм Кисілем. Замголови Офісу президента Сергій Трофімов не зумів просунути на посаду першого заступника голови Укравтодору запорізького губернатора Віталія Туринка. Замість нього призначили Євгена Кузькіна, колишнього працівника Мінфіну, який раніше фігурував у розслідуванні НАБУ щодо будівництва дороги до кінного клубу мільярдера Геннадія Буткевича. Ці роботи профінансували у 2017 році без належних обґрунтувань на прохання низки народних депутатів, включно з Антоном Геращенком, нинішнім заступником міністра МВС.
Кубраков зберіг вплив, призначивши своїм кадровим заступником Почтарьова. Петрощук продовжив займатися правилами тендерів з посади радника. До регіональних служб автодоріг Кубраков запросив своїх протеже: Павла Цубера на посаду голови Луганської САД, Івана Краповницького в Полтавську САД та Руслана Нічика в Київську САД. Усі троє раніше працювали в компанії «Місто для людей», де Кубраков був співвласником.
Нові обличчя піару
Замість Голика головним промоутером «Великого будівництва» став Кирило Тимошенко, заступник голови Офісу президента. Він син директора дніпропетровського торгового центру «Пассаж», пов'язаного з Генадієм Корбаном і Борисом Філатовим. Голик мав налагоджені стосунки з Корбаном ще з часів роботи в обласній державній адміністрації. До координаційної ради «Великого будівництва» ввійшли й інші чиновники, зокрема радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Однак жодного представника правоохоронних органів до ради не запросили.
Зростання маржі та цінові маніпуляції
Після цих змін маржа на найбільших тендерах, розроблених спеціально для картелю, почала сягати 40%. Громадський тиск і медійне висвітлення змусили учасників картелю знижувати ціни на 10–15%. Однак на фоні світового падіння цін на нафту, основної сировини для асфальту, це все одно означало зростання загального рівня маржі порівняно з попередніми роками. На тендерах, де вдавалось прорватись компаніям поза картелем, падіння цін становило 30%.
Президентський курс і парламентські союзники
Владимир Зеленський відразу після обрання президентом оголосив про намір зменшити конкуренцію на ринку дорожного ремонту, що сприяло зростанню доходів картелю. Новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль залучив радником президента Тараса Сиротинського з НАДУ, пов'язаного з лідером картелю «Автомагістраль-Південь». Однак суттєвого впливу на розподіл контрактів Укравтодору Шмигаль не отримав.
Від березня 2020 року основним каналом комунікацій Кубракова з президентом став голова Бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов з фракції «Слуга народу». Арістов був давнім бізнес-партнером Зеленського в імпорті морепродуктів і ресторанному бізнесі. Він пролобіював збереження бюджету на дорожний ремонт від перерахування у COVID-фонд на початку епідемії. Згодом парламентарі вилучили з цього фонду 35 мільярдів гривень на дороги. У липні уряд Шмигаля розпорядився передати всі ці кошти саме Укравтодору, а не на місцеві дорожні мережі. Активну позицію щодо розподілу дорожних коштів займав і заступник Арістова по Бюджетному комітету Олександр Трухін («Слуга народу»), який є зятем Олександра Мартиненка, одного з найближчих бізнес-партнерів Ігоря Коломойського.
Картельні союзники
Особисту підтримку Кубракову надавав Максим Шкіль, власник компанії СУНП «Автострада». Його структура вийшла на ринок за часів Порошенка, коли міністром інфраструктури був Володимир Омелян, товариш Шкіля. При Зеленському позиції «Автостради» ще більше зміцнилися. Шкіль став віце-президентом НАДУ і налагодив особисті контакти з головою Антимонопольного комітету України Юрієм Терентьєвим. Наприкінці 2019 року Шкіль допоміг Терентьєву відбитися від критичного звіту у Верховній Раді, який мав призвести до його відставки. Після контактів з Арістовим і низкою інших депутатів звіт скасували. Нині Шкіля вважають причетним до змін у практиці роботи Тендерної колегії АМКУ. Цієї весни колегія під керівництвом Терентьєва перестала розглядати тендерні умови Укравтодору як дискримінаційні.