У Курахове на Донеччині нині банкрутує колишня «Київенерго» – колись впливова енергетична компанія, яка у 2017 році перейшла під контроль Ринату Ахметова через його структуру «ДТЕК Київські електромережи». Компанія змінила назву на «К.Енерго» і накопичила борги на суму близько 2 млрд грн. Однак одна приватна фірма зуміла отримати від держави те, чого не змогли добитися інші кредитори.
Історія починається у 2008 році, коли компанія «Золотой мандарин ойл» отримала два кредити в «Родовід банку» і одразу придбала через посередника мазут у Державного резерву. За даними Реєстру судових рішень, ціна покупки була втричі нижчою від ринкової. Мазут зберігався на ТЕЦ «Київенерго». Коли «Золотой мандарин ойл» вимагав його повернення, енергетична компанія посилалася на технологічні причини неможливості виконати це. Справа дійшла до суду, який навесні 2009 року зобов'язав «Київенерго» виплатити вартість мазуту – 54 млн грн.
Тим часом «Родовід банк» у 2009 році став державним, рятуючись від банкрутства. «Золотой мандарин ойл» разом з низкою інших компаній, які у 2007–2008 роках набрали кредитів на майже 2 млрд грн, перестали повертати гроші. Це привернуло увагу МВС. У 2012 році колишній директор «Золотого мандарина» визнав, що підробляв документи для отримання кредитів, завдавши збитків на 242 млн грн.
Держбанк подав позови. За першим договором суд стягнув 77 млн грн (станом на 2019 рік виконавці ще займалися цим стягненням), за другим – 204 млн грн із «Золотого мандарина» та його поручителів «Калина-Закарпаття» і «Атіква». Однак рішення по справі на 204 млн грн згодом скасували, і вона досі тягнеться в судах. «Калина-Закарпаття» встигла продати свої заставні ділянки. Обидві компанії раніше привертали увагу тим, що державне «Укргазвидобування» мало намір придбати їхні заправки на 1,3 млрд грн за цінами набагато вищими від ринкових.
Схема виглядала просто: приватна фірма взяла кредит у державного банку і його не повернула, задешево купила мазут у Державного резерву, а потім через суд стягнула з напівдержавного «Київенерго» повернення його вартості. Фізично забрати гроші у «Київенерго» було складно, оскільки держава не дозволяла банкрутувати енергетичні підприємства. Крім того, держава не відповідала за борги підприємств, де вона була співзасновником. Борг мав би переїхати у Курахове і загинути серед десятків інших. Але державні чиновники вирішили добровільно виплатити 54 млн грн.
Політичні зв'язки та швидке врегулювання
«Золотой мандарин ойл» отримав судовий наказ у 2009 році, але до виконавчої служби звернувся лише 22 травня 2015 року. Натомість у 2013 році фірма звернулася до Європейського суду з прав людини через тривале невиконання рішення. У липні 2015 року компанія звернулася до Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Бориса Бабіна про укладення декларації про дружнє врегулювання, яку той підтримав уже наступного дня. У жовтні ЄСПЛ виключив справу зі свого реєстру. У лютому 2016 року фірма отримала 54 млн грн з держбюджету. «Золотой мандарин ойл» стала єдиною юридичною особою, з якою держава мирно врегулювала спір у 2015 році.
Цікаво, що у цей час 75% «Київенерго» вже належало Ринату Ахметову. Компанія пов'язується з колишнім народним депутатом від «Народного фронту» Георгієм Логвинським та його оточенням. Однією з підозрюваних у справі НАБУ стала колишня помічниця екс-нардепа Марія Швець, яка консультувала «Золотой мандарин ойл». Ще одним підозрюваним є Фелікс Козаков – директор Юридичної компанії «Анкіл», якою він володіє разом з Марією Швець.
З плівок з кабінету керівника САП громадськість дізналася про зв'язок між «Золотой мандарин ойл» та Логвинським. На записах Назар Холодницький обговорює цю справу з тодішнім народним депутатом, заспокоюючи його, що «там загрози тобі немає». Стосовно самого Логвинського слідство не проводилося, оскільки його дружина є суддею ЄСПЛ, і її імунітет поширюється на нього. Українські правоохоронці надіслали запит про зняття імунітету, однак 6 липня ЄСПЛ відмовив.
Незаконність мирної угоди
У 2017 році НАБУ і САП почали розслідувати цю справу. Станом на сьогодні підозри отримали шість осіб, і Вищий антикорупційний суд визнав їх обґрунтованими. Слідство встановило низку обставин, які ставлять під сумнів законність виплати.
Зокрема, сума боргу «Київенерго» перед «Золотой мандарин ойл» ще у 2013 році зменшилася з 54 млн до 38 млн грн завдяки зарахуванню зустрічних однорідних вимог. Як встановило слідство, і Урядовий уповноважений, і представники компанії знали про це, але не повідомили ЄСПЛ. На час укладання мирної угоди у «Київенерго» була ухвала суду про відстрочку сплати боргу до 2017 року. Таким чином, у 2017 році «Золотой мандарин ойл» міг отримати кошти від «Київенерго», а не з держбюджету.
Є ще одна обставина, про яку не повідомили ЄСПЛ: у 2013 році «Золотой мандарин ойл» відступило право вимоги боргу на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт». Державна виконавча служба пропонувала зарахувати 54 млн грн у заборгованість «Золотого мандарина» перед державним «Родовід банком» (станом на 24 травня 2017 року заборгованість становила 755,9 млн грн), але цю ідею відкинули. Засідання очолювала екс-перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька, нині підозрювана по справі НАБУ.
Отримані з держбюджету кошти «Золотой мандарин ойл» перерахував на «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», звідки вони через фіктивні компанії потрапили на пов'язані фірми і фізособи. Фіктивні директори обох компаній нині співпрацюють зі слідством, надавши викривальні свідчення. Колишній Урядовий уповноважений Борис Бабін також дає покази про тиск на нього у справі.
Судові перипетії та невизначеність
Уже третій рік Мін'юст судиться з «Київенерго», намагаючись стягнути оплачені бюджетом 54 млн грн. Суди першої інстанції позов задовольнили, однак у березні 2019 року Верховний Суд відправив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили вину держави та «Київенерго» у невиконанні рішення.
При новому розгляді Господарський суд м. Києва у стягненні 54 млн грн з «Київенерго» відмовив, зробивши важливий висновок: «Київенерго» не було ні державним органом, ні державним підприємством, і держава як акціонер не повинна була відповідати за його заборгованість. Крім того, суд встановив, що оскільки фірма з 2009 по травень 2015 року не звертався до органів державної виконавчої служби, держава не була обізнана про невиконання рішення.
У лютому цього року апеляційний суд скасував рішення Госпсуду м. Києва і постановив стягнути з «Київенерго» на користь держбюджету 54 млн грн. Однак суд не відповів на головний аргумент першої інстанції про те, що держава не відповідала за борги підприємств, у яких вона була акціонером. Постанова апеляції оскаржена до Верховного Суду, засідання заплановано на 11 серпня. Рішення апеляції набуло сили 3 лютого.
Мін'юст подав заяву про визнання грошових вимог до «К.Енерго» на 54,17 млн грн. Суд Донецької області поки її не розглянув. Господарський процес є вкрай важливим для фігурантів кримінального провадження НАБУ. Якщо суди ухвалять остаточне рішення про відмову у стягненні 54 млн грн з «Київенерго», це стане повним підтвердженням незаконності мирної угоди від імені держави.
Щодо самих грошей, то про них можна забути. Навіть якщо суд вирішить, що «Київенерго» повинне повернути 54 млн грн, максимум – потрапляння у список кредиторів компанії-банкрута, до якої визнано вимог майже на 2 млрд грн. Фізично ці 54 млн грн уже давно потрачені на різноманітні витрати кількох десятків осіб.