Дорожна галузь України перетворилася на найбільшу видатку статтю державного бюджету за часів президентства Володимира Зеленського. Річні видатки на ремонт і будівництво доріг досягли 100 млрд грн — десятої частини всього державного бюджету та втричі більше, ніж видатки на оборонне замовлення. Такий стрімкий ріст коштів привернув увагу не лише українських правоохоронців, але й міжнародних партнерів.
Шість компаній поділили більшість контрактів
После обрання Зеленського президентом Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) почало укрупнювати тендери до мільярдних сум, що призвело до формування картелю. Шість фірм — «Автомагістраль-Південь», «Онур», «Ростдорстрой», «Автострада», «Техно-Буд-Центр» і «Альтком» — восени 2019 року об'єднались у Національну дорожну асоціацію України. Ці компанії контролювали 67% усіх підрядів Укравтодору на ремонт і будівництво доріс. Улітку до них приєдналася фірма «ПБС» з оточення Ігоря Коломойського, яка нині має 9% дорожних контрактів.
За даними міжнародної організації CoST, вартість дорожних робіт в Україні у 2020 році збільшилася вдвічі. Світова практика показує, що створення картелів у цій галузі спричиняє підвищення цін на 30–40% за рахунок завищення вартості будматеріалів. Це явище спостерігалося у США та Швеції. Майже трикратне зростання вартості будівництва бетонної траси Н-31 ілюструє масштаб проблеми в Україні.
Європейці вимагають змін
Масштабами корупції у дорожній галузі стривожилися у Європі. Європейський банк реконструкції та розвитку вперше в історії співпраці з Укравтодором включив спеціальний антикорупційний розділ до контракту від 18 грудня щодо надання кредиту на 450 млн євро на ремонт траси Київ—Одеса та обходу довкола Львова.
Цьому рішенню передував скандал. На початку 2020 року певні співробітники Укравтодору могли сприяти фірмі «Онур» підмінити тендерну пропозицію для перемоги у тендері на ремонт ділянки одеської траси вартістю 65 млн євро. Європейці зажадали від керівника Укравтодору Олександра Кубракова відсторонити від європейських проєктів чотирьох конкретних клерків, і той виконав цю вимогу.
Механізм розкрадання
Основна схема дорожного крадівництва спирається на структуру видатків. У вартості будь-якого ремонту чи будівництва доріг 85% становить вартість будівельних матеріалів. З 100 млн грн на ремонт дороги 85 млн спрямовуються на асфальт, щебінь та інші матеріали. На зарплати, прибуток, податки і оплату спецтехніки припадає лише 15 млн грн. Нечистим на руку учасникам достатньо завищити вартість матеріалів, а потім обготівкувати «маржу» через посередників у «конверти» та розподілити серед зацікавлених осіб.
Оскільки йдеться про десяту частину державного бюджету, крихти від розпилу вистачає багатьом — від СБУ до Генеральної прокуратури. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова нещодавно провела ревізію всіх справ регіональних прокуратур щодо розкрадань на дорогах, що може слугувати аргументом у мотивації президента залишити її на посаді.
Державна аудиторська служба не змогла або не схотіла домогтися розривання жодної угоди, укладеної на тендерах з очевидними порушеннями. Інститут державної експертизи, який з часів Януковича курує голова Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін, не знайшов серйозних проблем у великих ремонтників ні щодо якості, ні щодо ціни їхніх робіт.
НАБУ просунулося глибше
Найбільш активно діяли детективи Національного антикорупційного бюро. У кооперації з Центральним антикорупційним бюро Польщі вони затримали у липні Славоміра Новака, який очолював Укравтодор за часів Кононенка—Порошенка. Йому інкримінують отримання хабарів від учасників тендерів.
Українське і польське розслідування пішли з різною швидкістю. Польські слідчі почали допитувати всіх причетних і запідозрили не лише Новака як хабароотримувача, а й підрядників як хабародавців. Українське слідство забуксувало. За даними кримінального провадження №52019000000000809, підозру повідомлено лише Новаку за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України як хабароотримувачу. На запит редакції щодо підозр хабародавцям за статтею 369 ККУ Генеральна прокуратура відповідати відмовилася, посилаючись на таємницю слідства. Фактично це означає, що улюбленцям Укравтодору обвинувачень у дачі хабарів не висували.
Захист через адвокатів
Обшукані детективами підрядники Укравтодору відбивали вилучене добро (гроші, телефони тощо) через Вищий антикорупційний суд. Адвокатом обшуканих за цією справою є Кім Веремійчук. Раніше він був помічником нардепа Святослава Олійника з групи юристів Андрія Портнова, що з 2000-х років працювали здебільшого на Ігоря Коломойського. Останнім часом Веремійчук — співвласник адвокатських об'єднань «Призма» і «Енджі Лекс».
Бенефіціаром цих об'єднань разом із Веремійчуком значиться Юрій Іващенко — партнер заступника голови офісу президента Андрія Смирнова по фірмі Smyrnov Law Office. Смирнов прийшов у ОПУ під шлейф чуток про близькі стосунки з Портновим. Разом із ним на Банковій з'явився Олег Татаров, якого НАБУ хоче затримати за хабарництво.
Партнери заступника голови офісу президента захищають бізнесменів, що є одними з найбільших учасників програми президента Зеленського «Велике будівництво».
Ланцюг зв'язків
Юрій Іващенко був одногрупником Олени Лукаш, у 2013 році став її заступником у Міністерстві юстиції, а потім — її адвокатом по справі щодо розкрадань у Мін'юсті. Андрій Портнов, який публічно захищав Лукаш, називав Іващенка «нашим колегою».
У фірмі «Енджі Лекс» у 2019 році партнером Веремійчука та Іващенка був адвокат Ігор Черезов. Він відомий як адвокат екскерівника державної «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила за справою НАБУ. Прокуратури у цій справі, що на певному етапі ледь не завершилася мировою угодою, були Володимир Кричун і Тарас Щербай із САП. Щербай є процесуальним керівником у справі НАБУ щодо Новака, за якою прокуратура досі не наважилась оголосити підозри хабародавцям з улюблених фірм Укравтодора.
Не оголошуючи підозри підрядникам за хабародавство, правоохоронці консервують систему трансляції досвіду у поколіннях. Коли молоде вино державних менеджерів потрапляє у старі міхи бувалих підрядників, завжди стається одне й те саме. Непокарані носії інституційної пам'яті розбестять кого завгодно.
Емре Караахметоглу з «Онуру» чудово знаходив спільну мову і з Борисом Колесніковим за часів Януковича (тоді турецька фірма разом з «Альткомом» була улюбленим ремонтником доріг до Євро-2012), і з усіма очільниками Укравтодору при Порошенку, і особисто з Володимиром Зеленським, ще коли той гастролював у турецькому готелі «Онуру».
Порівняння з міжнародною практикою
Рецепт розриву цього ланцюга простий і складний водночас — це політична воля на справжнє переслідування злодіїв. У США картелістів не просто штрафують. Нещодавно там запроторили до в'язниці директора однієї з фірм картелю виробників консервованого тунця. Його фірма винна в завищенні ціни консервів лише на 8% унаслідок цінової змови з конкурентами. Директор отримав три роки реальної тюрми за 8% завищення. Порівняйте це з масштабами завищення цін у дорожному картелі України.