Міністерство оборони України визначило переможців дев'яти тендерів на організацію харчування військових у 2021 році загальною вартістю 4,33 млрд гривень. Замовлення розподілилися між двома компаніями: ТОВ «Військсервіс-Волонтер» виграло сім закупівель, ТОВ «Ресурс-Сервіс КМ» – дві.
Перша компанія отримала укладені договори на суми 447,47 млн, 546,76 млн та 477,93 млн гривень, а також намір укласти угоди на 508,67 млн, 559,69 млн, 524,80 млн та 639,59 млн гривень. Друга компанія підписала контракт на 376,32 млн гривень 6 січня та отримала намір укласти договір на 255,01 млн гривень.
На кожен тендер подавалось в середньому від шести до восьми претендентів. Однак Міноборони не вдалося досягти суттєвої економії: у семи тендерах ціна знизилась лише на 1% від очікуваної вартості, а дві закупівлі «Військсервіс-Волонтер» виграв за повну очікувану вартість без зниження.
На всіх торгах були пропозиції конкурентів на 10% нижчими від переможців. Проте Міноборони відсікла дешевші варіанти через невідповідність критерію фінансової спроможності. За умовами замовника, учасники мали підтвердити цей показник колонкою 2000 зі звіту про фінансові результати, де вказується чистий дохід від реалізації продукції без ПДВ. Цей показник за 2019 рік, перше півріччя 2020 року або 9 місяців 2020 року мав становити не менше 100% очікуваної вартості тендеру – в середньому близько півмільярда гривень.
Для «Військсервіс-Волонтер» ця вимога не стала перешкодою. Компанія у кінці 2018 року отримала від Міноборони чотири підряди на харчування військових за 1,5 млрд гривень. На конкурсах вона надала фінзвітність за 2019 рік з чистим доходом від реалізації 1,6 млрд гривень. «Ресурс-Сервіс КМ» подала фінзвітність малого підприємства за 9 місяців 2020 року з чистим доходом 551 млн гривень. За попередній рік ця фірма виграла тендерів на 90,21 млн гривень.
Інші учасники тендерів намагались оскаржити цю вимогу як дискримінаційну. ТОВ «Понтем.Уа» 25 листопада подало скаргу до АМКУ, зазначивши, що після численних претензій учасників Міноборони спочатку знизила розмір фінансової спроможності до 30% від очікуваної вартості закупівлі. Але потім, «незрозуміло з яких причин та обставин», повернула вимогу до 100%. «Такі необґрунтовані, мінливі дії Замовника свідчать виключно про зацікавленість та про лобіювання інтересів конкретної групи учасників, які монопольно бажають захопити ринок цих послуг та не допустити чесної та добросовісної конкуренції», – говориться в заяві компанії.
Адмінколегія АМКУ скарги не задовільнила, мотивуючи це тим, що Міноборони вважає за необхідне застосувати дану норму саме у такий редакції, а «організація безперебійного та якісного харчування Збройних Сил України, тим більше під час відбиття збройної агресії, є найважливішим елементом їх бойової готовності».
Вимога про те, що продавати товари державі можуть виключно ті бізнесмени, які мають дохід розміром не менше від суми контракту, міститься в законі «Про публічні закупівлі». Туди вона була внесена за ініціативою депутатів «Слуга народу» в 2019 році. Засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська, яка раніше працювала держуповноважена АМКУ у 2015-2019 роках, вважає цю норму проблемною. «Нас здивувала подібна ініціатива, бо вона суттєво негативно впливає на конкуренцію та може призвести до закриття значної частини ринків закупівель за бюджетні кошти під обмежену кількість учасників», – пояснила вона. За її словами, аналогічні наслідки вже видні на ринках дорожнього будівництва, де Укравтодор застосовує таку вимогу. «Тепер ми бачимо аналогічні наслідки на закупівлях харчування для військових. Чим керувались «Слуги»? Складно зрозуміти. Сподіваюсь, це просто непрофесіоналізм, а не умисні дії на користь бюджетних «розпильників».
Формально переможці тендерів не пов'язані між собою. ТОВ «Військсервіс-Волонтер» зі статутним капіталом 35 000 гривень засноване у жовтні 2016 року киянином Сергієм Вітром, якому належить 96% часток. Його компаньйонкою виступає киянка Надія Зініна з 4% часток. Компанія брала участь у тендерах Міноборони за часів Петра Порошенка три роки тому і отримала підряди на 3,17 млрд гривень.
Фірма пов'язана з групою компаній, яку раніше виявив АМКУ. Цю групу оштрафували разом з іншими змовниками на 869 млн гривень за змову на тендерах по харчуванню військових у 2016 році. Тоді представники цих фірм брали участь у торгах Міноборони через доступ з однієї ІР-адреси у Російській Федерації. Угрупування мало неформальну назву «Генерал – Єнакіївські», оскільки тримало монополію на харчування солдатів ще з часів Віктора Януковича. Його пов'язували з тодішнім міністром оборони Михайлом Єжелем та Юрою Єнакіївським. У різні роки групу представляли на тендерах фірми «Геус-Групп», «Ректан», «Військторг», «Продвсесвіт», «Транс Логістик Центр» і «Час мрій».
ТОВ «Ресурс-Сервіс КМ» зі статутним капіталом 30 000 гривень засноване у Києві в лютому 2018 року мешканкою окупованого Донецька Лілією Сапожнік.
Обидві фірми фігурують у кримінальному провадженні з присвоєння коштів соціальної програми для харчування дітей Волинської та Рівненської областей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2018-2020 роках. У рамках цієї програми обидві компанії надавали кейтерингові послуги. Справу відкрили 8 січня 2020 року за матеріалами Служби безпеки України. За інформацією СБУ, фірми мають одного фактичного власника, ім'я якого приховане в Єдиному державному реєстрі судових рішень. По справі також проходять фірми «Ректан», «Продторг-НГ» та «Атомсервіс», які слідчі теж вважають підконтрольними тому ж власнику.
Переможців новорічних тендерів єднають магічно однакові ціни на основні продукти для військових частин, дислокованих у протилежних регіонах України. Наприклад, ціни на продукти з договору «Військсервіс-Волонтер» для військових у Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях абсолютно ідентичні цінам «Ресурс-Сервіс КМ» для військових у Донецькій та Луганській областях.
Ціни постачальників Міноборони набагато вищі від ринкових. Картопля закуповується по 10,80 гривень за кілограм при оптовій ціні 6-8 гривень. Морква коштує 9 гривень при ринковій ціні 2-3,50 гривень. Буряк – 9 гривень при ринковій ціні 1,90-4 гривні. Цибуля ріпчаста – 8,88 гривень при ринковій ціні 3 гривні. Капуста білоголова – 8,40 гривень при ринковій ціні 2-3,50 гривні. Крупа гречана ядриця коштує 37,20 гривень при ринковій ціні 28-33 гривні. Рис – 21,30 гривень при ринковій ціні 14-28 гривень. Макаронні вироби – 18 гривень при ринковій ціні 8-11 гривень. Сіль кухонна – 5,40 гривень при ринковій ціні 3,50 гривні. Олія соняшникова рафінована – 48 гривень за літр при ринковій ціні 31 гривня. Цукор – 24 гривні при ринковій ціні 8-12 гривень. Молоко пастеризоване від 2,5% – 27,60 гривень при ринковій ціні 17-20 гривень. Скумбрія заморожена – 78 гривень при ринковій ціні 55-72 гривні. Банан – 42 гривні при ринковій ціні 20 гривень. Яблуко – 21,60 гривень при ринковій ціні 8-11 гривень. Борошно пшеничне першого гатунку – 13,20 гривень при ринковій ціні 6-7,20 гривні. Свинина півтуша заморожена – 82,80 гривень при ринковій ціні 56-66 гривень. Куряча тушка заморожена – 55,20 гривень при ринковій ціні 38-75 гривень. Батон – 19,20 гривень при ринковій ціні 13,50-15,50 гривні. Яйце – 3,60 гривні при ринковій ціні 2-2,50 гривні.
Порівняння з роздрібними цінами мережі супермаркетів «Сільпо» показує ще більший розрив. Картопля у контракті коштує 10,56 гривень, у супермаркеті – 6 гривень. Морква – 9,90 гривень проти 5 гривень. Буряк – 9,90 гривень проти 5 гривень. Цибуля ріпчаста – 9,90 гривень проти 3,9 гривні. Крупа гречана – 42 гривні проти 43,89 гривні. Сіль – 9 гривень проти 8,9 гривні за 1,5 кілограма. Олія соняшникова – 54 гривні проти 48 гривень. Молоко пастеризоване – 43,80 гривень проти 26,59-42 гривень. Банан – 48,60 гривень проти 26 гривень.
Найдорожчими з підписаних контрактів поки виявились закупівельні ціни на овочі у договорі з «Військсервіс-Волонтером» на 477,93 млн гривень для частин у Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях. За цим контрактом капуста, цибуля та буряк закуповуються по 9,90 гривень за кілограм, рис та макаронні вироби – по 25,80 гривень за кілограм.
За консервативною оцінкою маржа на цьому тендері становить щонайменше 10% різниці з дешевшими пропозиціями фірм, які Міноборони відсікла з торгів. Загальний прибуток приватних постачальників може сягати половини від 4,33 млрд гривень, у які Міноборони оцінило вартість харчування солдатів.
Міністром оборони України є Андрій Таран, який проходив службу на командно-штабних посадах. Його заступник Ігор Халімон раніше оголошував намір «залучити активістів до контролю якості за харчуванням, можливо, у вигляді наглядової ради». Про контроль за цінами поставок мова не йшла.
До призначення у Міноборони в 2020 році Халімон отримував зарплату у ТОВ «МХП-безпека» – охоронній фірмі «Миронівського хлібопродукту» Юрія Косюка. Також Халімон задекларував автомобілі Mercedes-Benz GLS500 та Land Cruiser, годинники Breguet та Urwerk, а також 50% корпоративних прав фірми «SKI Holding» у Словаччині та 100% «Insouciance s.r.o.» в Чехії.