Проект туристично-рекреаційного комплексу на Закарпатті пережив уже кілька втілень. Вперше ідея створення такого об'єкту поблизу полонини Боржава виникла у грудні 2007 року, коли інвестконкурс виграло ТОВ «Проффіт Менеджмент». На конкурсі фірму представляв Андрій Банцер, помічник Владислава Каськіва. Серед власників компанії були брати Каськіва та родичі екс-нардепа Юрія Чижмаря і екс-міністра агрополітики Тараса Кутового, який загинув у жовтні 2019 року.
Другий етап розвитку проекту розпочався у 2010 році, коли його включили до переліку пріоритетних національних проектів. За реалізацію відповідав Держінвестпроект під керівництвом Каськіва, який очолював установу з грудня 2010 року по 12 березня 2014 року. Однак нацпроект «Олімпійська надія – 2022» так і не був реалізований як спортивна подія. Замість цього держава позичила комерсантам під мікроскопічний процент 20 мільйонів доларів (165 млн грн) на будівництво різних об'єктів. За даними слідства НАБУ і САП, гроші одразу були виведені на офшорні рахунки, які контролювали довірені особи Каськіва. Жодних об'єктів не з'явилось. За інформацією редакції, у Мінекономіки підтвердили, що непогашеним залишилось 158 мільйонів.
Землі, придбані на виведені кошти, опинились у приватній власності. Як встановило слідство, у 2013–2015 роках масив землі в межах та поза межами сіл Гукливий, Пилипець, Березники та смт Воловець став об'єктом легалізації частини коштів держбюджету. Місцеві чиновники безкоштовно виділили ділянки фізособам, які у подальшому продали їх понад 10 фірмам, підконтрольним людям Каськіва. Частина фізосіб були підставними особами, які нічого не знали ні про отримання землі, ні про оформлення на них довіреностей. З цих компаній у власності залишилось дев'ять, які контролюють 495 ділянок загальною площею 450 га в районі Боржави: «Боржава Девелопмент», «Боржава Ленд», «Боржава Інвест», «Таурус Проперті», «Таурус Інвест», «Таурус Ленд» і «Свалява Ленд». Ще дві пов'язані компанії – «Боржава Скі» і «Скай Ленд» – володіють поруч 15 гектарами. 23 липня цього року всі ці ділянки були арештовані.
Нова олімпіада на старих землях
У липні 2019 року, буквально через два місяці після обрання, президент Володимир Зеленський вперше поділився з публікою мрією провести в Україні Олімпіаду. Через півтора роки, у листопаді 2020-го, Каськів став депутатом Закарпатської облради. На цій посаді він зможе пригледіти за землями, які опинились у приватній власності його друзів у результаті афери часів Януковича.
Сьогодні кінцевим власником усіх компаній, що контролюють боржавські землі, є словацька компанія Carpathian Mountain Resort, s.r.o., керівником якої є австрієць Гернот Ляйтнер. Саме він представляв проект «Боржава» 30 липня цього року на зустрічі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За даними джерел редакції, держава планує взяти на себе реконструкцію доріг у районі, створення систем очистки води для місцевих громад, вдосконалення залізничного сполучення і маршрутів, а також фінансову підтримку через державні гарантії або кредитування.
Водночас інвестор зобов'язується побудувати гірськолижні спуски та канатну дорогу, приміщення для розміщення 10 тис осіб, створити 5 тис робочих місць, Олімпійський центр для міжнародних змагань, систему рекреаційних комплексів. Інвестор також зобов'язується залучати щонайменше 250 тис іноземних туристів щорічно та інвестувати 150 млн євро (за іншими даними – 250 млн євро). Місце розташування кластера поки що остаточно не узгоджене, однак за даними редакції, основна частина буде розташовуватися на землі, придбаній на виведені з «Олімпійської надії – 2022» кошти.
Трансформація державних зобов'язань
При кожній спробі реалізувати проект у Боржаві передбачалось залучення держави, однак обов'язки інвестора послідовно скорочувались. У 2007 році обласна влада вимагала, щоб інвестор побудував не лише сам комплекс, а й місцеві дороги, проклав газо- та водопроводи, електромережі. За часів Януковича держава взяла на себе будівництво доріг, проведення електрики і іншої інженерної інфраструктури, тоді як інвестор повинен був збудувати гірськолижний курорт для Олімпіади – цілорічний комплекс з гольфом, СПА-готелями, конференц-залами та іншими об'єктами, набагато більший за «Буковель».
Сьогодні, при Зеленському, держава продовжує розширювати свої зобов'язання. Тільки у минулому році на регіональну дорогу до майбутнього будівництва витратили майже 700 мільйонів гривень. Нинішня олімпіада має «відбутись» у 2030 році.
Каськів у Австрії та його повернення
Після звільнення зі своєї посади у 2014 році Каськів виїхав до Австрії, де з лютого 2015 року очолював компанію Ozario Holdings GMBH, одним з пріоритетів діяльності якої він називав інвестиції в Україну. Попереднім директором цієї компанії був Петер Йандл, відомий як член наглядових рад структур Дмитра Фірташа. Ozario Holdings GMBH було зареєстроване у Відні за адресою, де прописані також компанії Юлії Льовочкіної.
У серпні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко повідомив про затримання Каськіва в Панамі. Каськів цю заяву публічно висміяв, розмістивши фото з місцевим поліцейським. Однак встановлене місцезнаходження екс-чиновника дало можливість ГПУ почати його екстрадицію з Панами – на той момент така процедура між Україною і Панамою здійснювалася вперше. У підсумку Каськів погодився на добровільну екстрадицію в обмін на імунітет. ГПУ вказала конкретний злочин, за який він видається Україні, і за жодні інші правопорушення він притягатися без згоди Панами не може.
Адвокатом Каськіва, який займався питанням екстрадиції, був Олег Татаров, колишній працівник МВС, який у серпні цього року став заступником Єрмака. Цікаво, що екстрадицію Каськіва тоді коментував екс-заступник глави АП Андрій Портнов, який після Євромайдану виїхав до Відня. Як відомо, Татаров був адвокатом Портнова. Нині Портнов активно захищає Татарова, якому детективи НАБУ вручили підозру у справі про фальсифікацію експертизи.
У листопаді 2017 року Каськів повернувся в Україну за звинуваченням у заволодінні 7,5 млн грн коштів держбюджету. Йому обрали запобіжний захід – тримання під вартою із заставою 160 тис грн, яка одразу була сплачена. Ця справа щодо Каськіва досі слухається у Шевченківському райсуді Києва. При цьому вказані 7,5 млн грн в бюджет вже відшкодовані. Кілька років про Каськіва ніхто не згадував, аж поки у листопаді цього року він не був обраний депутатом обласної ради на Закарпатті.
Зв'язки з групою Льовочкіна-Фірташа
Гернот Ляйтнер відомий своїми проектами в Росії. Його австрійська компанія Masterconcept займалася Олімпіадою в Сочі у 2014 році та Чемпіонатом світу з футболу у 2018 році. До речі, Masterconcept у 2012 році виграла 651 тис євро на розробку техніко-економічного обґрунтування інфраструктури «Олімпійської надії – 2022». Загалом держава витратила на це техніко-економічне обґрунтування 1,37 млн євро і 1,31 млн грн.
Власником Carpathian Mountain Resort, s.r.o. є кіпрська компанія Kardaner Limited. Її співвласником з 2013 по 2017 роки значилася Марія Шуфтас, відома як співдиректор Centragas Holding Limited (РосУкрЕнерго) і керівник кіпрської компанії Oskaro Investments Limited, якою володів Сергій Льовочкін. У 2017 році Льовочкін задекларував отримання від цієї компанії 10,95 млн грн дивідендів. З 2017 року власником Kardaner Limited є компанія WSR Investment Holding Limited (ОАЕ), а секретарем – Георгія Георгіу. Ця особа також є керівником кіпрської компанії Serada Enterprises Limited Юлії Льовочкіної, а раніше – компанії Raga Establishment Ltd, причетної до тіньової приватизації державного телекомунікаційного гіганта «Укртелеком».
Кardaner Limited володіє австрійською компанією Teleferic Holdings GMBH, керівником якої є Гернот Ляйтнер. Представником Teleferic Holdings в Україні був Андрій Банцер, екс-помічник Каськіва. За даними слідства, Teleferic Holdings була однією з компаній, через яку було легалізовано частину коштів з «Олімпійської надії – 2022» і за які у подальшому були куплені 450 га в районі Боржави.
Словацька компанія Carpathian Mountain Resort, s.r.o. зареєстрована у Братиславі на вул. Дунайській, 8. За цією ж адресою прописані компанія Vibe Studio, s.r.o., власницею якої є Тетяна Каськів, а також Lán Invest j.s.a., власником якої є словацький юрист Даніель Грігель. Грігель раніше був власником компанії Huxley, s.r.o., коли керівником фірми був Владислав Каськів. Також Грігель у 2016–2017 роках був керівником компанії Nafta-Gaz Slovakia, бенефіціарним власником якої був Ігор Воронін, бізнес-партнер Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна. Крім того, Грігель був керівником і співвласником компанії NaviCom NRG, s.r.o. разом із Наталією Сусловою, матір'ю екс-нардепа Євгена Суслова, давнього друга Каськіва.
Керовником українських компаній, на які оформлено 450 га в районі Боржави, є Ірина Кух – колишня працівниця Держінвестпроекту Каськіва, екс-помічниця нардепа Юрія Чижмаря у Раді VIII скликання (2014–2019). Матір Чижмаря була у співвласниках інвестора Боржави у 2007 році, і у подальшому Каськів разом з Чижмарем розкручували ідею проведення Олімпіади-2022. У червні цього року Чижмарь став радником мера Києва Віталія Кличка. А його дружина Катерина Чижмарь з вересня працює в Офісі президента.
Катерина Чижмарь є співзасновницею компаній «Акванова Девелопмент» і «Акванова Гідроресурс» разом із другом Каськіва, бізнесменом Ігорем Тинним. У 2008–2009 роках керівником «Акванова Девелопмент» був Андрій Банцер, а у 2009–2011 роках співвласником – помічник Каськіва Богдан Кинів. Тинний є бізнес-партнером Юлії Льовочкіної, зокрема, у ТОВ «Енергія Карпат» (через кіпрську Mizonio Holdings Limited), керівником якого у 2008–2009 роках був Андрій Банцер. Секретарем Mizonio Holdings є Марія Шуфтас.
Таким чином, нинішній боржавський інвестор має дуже тісні зв'язки із групою Льовочкіна-Фірташа. Варто нагадати, що, як встановило слідство, фірми, пов'язані з Льовочкіним і Фурсіним, були у ланцюжку компаній, на які вивели державні 165 млн грн з «Олімпійської надії». Понад 19 млн доларів було виведено через кіпрські компанії Septemero Holdings Limited і Talemba Holdings Limited. Близько 5 млн доларів з цих грошей пішло компанії MacNamara Holdings S.A., яку в українських судах представляла Ірина Майборода, екс-керівниця «Благодійного фонду Івана Фурсіна», директор СП «Юнімакс» Фурсіна. MacNamara Holdings S.A. отримала також 4 млн доларів, що були виведені з іншого нацпроекту – «Якісна вода». Разом з нею ще понад 3 млн доларів отримали віргінська Lerden Industry Inc. та кіпрська Levidi Ventures Limited, пов'язана із Льовочкіним та Фурсіним. Раніше у прес-службі Льовочкіна заперечували його причетність до виведення коштів Держінвестпроекту.
Справа про розкрадання
У справі «Олімпійської надії – 2022», об'єднаній із розкраданнями на ще одному нацпроекті – «Якісна вода», підозри отримали 9 осіб: Олександр Матковський (двоюрідний брат Каськіва), Сергій Шут (екс-заступник Каськіва у Держінвестпроекті), Вадим Бей (екс-працівник Держінвестпроекту), Андрій Леміш (екс-голова інвестиційного комітету Держінвесткомпанії), Андрій Стельмах (фіктивний керівник фірм), Руслан Усов (водій Шута), Сергій Моісеєнко (водій Каськіва), Сергій Лідов (водій Шута, екс-керівник ТОВ «Боржава Резорт»), Юрій Лутак (екс-директор ДП «Держінвесткомпанія»). Також по цій справі заочно підозру отримав рідний брат Владислава Каськіва – Олександр Каськів, який у 2015 році виїхав з України. У листопаді цього року ВАКС також заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачені у розкраданні 259,2 млн грн на двох нацпроектах – 165 млн грн на «Олімпійській надії – 2022» і 95 млн грн на «Якісній воді». Розслідування завершено і справа передана на розгляд до Вищого антикорупційного суду, де триває підготовче засідання. Захисниками обвинувачених є адвокати АО «Креденс» (раніше – АО «Татаров Фаринник Головко»). Воно було створене у 2017 році, його співвласником був Олег Татаров.