Протягом січня 2021 року Антирейдерська колегія Міністерства юстиції розглянула 167 скарг — 94 на реєстраторів та 82 на нотаріусів. За даними аналізу видання «Наші гроші», це розслідування проводилося спільно з заступником міністра з реєстраційних питань Ольгою Оніщук.
Проблема дотримання строків
З 167 розглянутих скарг у 103 випадках (61,6%) були пропущені встановлені законом 45-денні строки розгляду. Деякі скарги чекали на розгляд роками — зафіксовані випадки затримок на 1341, 1239 та 1211 днів. Однак, як пояснила Оніщук, такі затримки стосуються переважно повторних розглядів за судовими рішеннями, коли суд визнав попередній наказ Міністерства незаконним. За її словами, у січні 2021 року було близько 10 таких справ, а протягом року вони становлять 7–10% від загального обсягу.
Оніщук обґрунтувала затримки кількома факторами. По-перше, Міністерство відмовилося від формальних критеріїв відсіювання скарг і почало аналізувати весь масив звернень по суті. Це означає, що за останні 1,5 року жодна скарга не була відхилена через формальні причини на кшталт «відсутня інформація про судовий спір». По-друге, весняний локдаун 2020 року створив дисбаланс: у квітні розглянули лише 51 скаргу, тоді як надійшло 369. Загалом накопичилося 500–600 нерозглянутих скарг. По-третє, Офіс протидії рейдерству довгий час працював без достатнього кадрового забезпечення. Лише восени 2020 року його виділили в окремий структурний підрозділ і оновили персонал.
Затримка з оприлюдненням наказів
На 30 січня 2021 року на сайті Міністерства з'явилося лише 4 накази за результатами розгляду січневих скарг, на 8 лютого — 16. Оніщук пояснила, що проблема не в самому оприлюдненні, а в тривалому внутрішньому процесі підготовки висновків. Спеціаліст готує доповідь для колегіального розгляду (аналізує 5–7 скарг на тиждень), потім готує проєкти висновків по вже розглянутих справах, виконує накази щодо скасування незаконних реєстраційних дій. Усі члени Колегії мають підписати висновок, потім його переглядає сама Оніщук, і лише після цього документ потрапляє до міністра для підписання наказу.
На розгляді Офісу перебуває близько 900 скарг: 55 щодо бізнесу, решта щодо нерухомості. За напрямом реєстрації нерухомості працює 11 спеціалістів, у січні 2021 року проводили добір на три вакансії.
Статистика задоволених скарг
Оніщук наголосила, що кількість скарг на конкретну особу не є індикатором масштабів порушень — важливіше аналізувати кількість задоволених скарг. За січень 2021 року анулювали доступ до реєстрів 12 особам: 9 реєстраторам, 2 нотаріусам та 1 приватному виконавцю.
Серед нотаріусів, на яких найбільше скаржилися, лідирував Максим Юдін (5 скарг), далі Олександр Чмирук (3 скарги). По 2 скарги припадало на Сергія Михайленка, Ніну Сальваровську, Андрія Лігуна, Юлію Лахно, Надію Тимошенко та Юлію Олексашину. Редакція зазначила, що ці дані взяті з оголошень про розгляд скарг, тому один розгляд однієї скарги міг бути враховано кілька разів, а скарги можуть бути необґрунтованими.
Серед реєстраторів топ скарг припадав на комунальні реєстраційні підприємства, створені за часів міністра Павла Петренка і закриті при Денисі Малюсьці. Лідерами були Олег Макаров з київської філії КП «Реєстрація нерухомості» м. Києва (4 скарги), Ірина Павленко з Печерської РДА та Тетяна Сучкова з реєстратури виконкому Маломихайлівської сільради Покровського району Дніпропетровської області (по 3 скарги кожна).
Проблема анулювання свідоцтв нотаріусам
На питання про можливість анулювання свідоцтв нотаріусам через Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату (ВККН), Оніщук відповіла, що подання мають бути юридично грамотними та обґрунтованими, щоб витримати судовий контроль. Вона навела приклад нотаріусів Яни Головкіної та Олени Сазонової, яким раніше анулювали свідоцтва, але вони оскаржили рішення в судах і отримали скасування наказів про анулювання.
Щодо Максима Юдіна, якого тричі блокували від доступу до Державного реєстру прав, Оніщук пояснила, що його порушення були співмірні саме з такою санкцією, а не з анулюванням свідоцтва. Нещодавно Міністерство внесло зміни до Порядку контролю у сфері держреєстрації (постанова Кабміну від 21 грудня 2016 р. № 990), передбачивши, що раніше прийняті рішення про блокування та анулювання доступу братимуться до уваги при визначенні відповідальності реєстратора.
При попередньому складі Міністерства юстиції подань до ВККН було близько 10–15 на рік. На засіданні ВККН 17–18 лютого планувалося розглянути декілька десятків подань.
Активи, щодо яких скаржилися
Серед значних активів, які були предметом скарг у січні, видання назвало ринок «Столичний» у Києві (реєстратор Тетяна Батіщева, нотаріус Дмитро Ігнатов, приватний виконавець Сергій Лисенко), оператора сонячної електростанції «Старокозаче» на Одещині ТОВ «Франко солар» (нотаріус Ніна Сальваровська), «Северянський гранітний кар'єр» (нотаріус Надія Тимошенко), компанію «Стройиндустрия» з нерухомістю в Києві (нотаріус Олександр Чмирук), комплекс будівель у Києві по вул. Причальна 1в (нотаріуси Максим Юдін та Василь Кузьмич), автозаправку на автодорозі Київ-Одеса (реєстратор Світлана Міюц, нотаріус Наталія Ариванюк), готель «Апельсин» у Черкасах на вул. Фрунзе, 145 (держреєстратор Світлана Пода), учбово-спортивну базу «Святошин» у Луцьку та Києві (нотаріус Сергій Михайленко) та санаторій «Країна мрій» у м. Остріг (нотаріус Лариса Піддубна).
Оніщук зазначила, що за останні 1,5 року непідтвердження скаржником факту порушення своїх прав стало підставою для відмови у задоволенні 341 скарги, що становить 22% від загальної кількості скарг, у задоволенні яких відмовили по суті за результатами колегіального розгляду 2020 року.
Щодо прискорення розгляду скарг, Оніщук повідомила, що Міністерство готує законодавчі зміни. Однією з її пропозицій є скорочення строку для оскарження реєстрацій — вона вважає оптимальним максимум один рік, протягом якого людина точно має дізнатися про проблеми з активом.
