← Назад

Апарати штучної вентиляції легень: як держава переплачувала під час пандемії

2021-03-10 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

У 2020 році українські бюджетні установи закупили 1794 апарати штучної вентиляції легень на загальну суму 1,28 млрд гривень. Дані про ці закупівлі були оприлюднені в системі «Прозорро». Президент Володимир Зеленський у березні 2020 року підписав закон, який звільнив імпортерів медичного обладнання від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Бюджетним установам дозволили проводити закупівлі поза системою «Прозорро», публікуючи лише договір, додатки та звіт про виконання.

Однак більшість замовників поставились до цих вимог легковажно. У публікаціях часто зазначали лише назву моделі апарату без комплектації, що ускладнювало аналіз ціни. Траплялись випадки, коли не вказували навіть марку ШВЛ або не завантажували договори. Наприклад, у контракті Новомосковської центральної регіональної лікарні на закупівлю апарата ZXH-600 у шапці договору зазначена компанія ТОВ «Мед Інкорд», а в реквізитах – ТОВ «Медгрант» з підписом його директора.

Централізована закупівля через держпідприємство «Медичні Закупівлі України» виглядала краще організованою. 1 та 23 жовтня це підприємство придбало 200 апаратів S1500 на суму 84 млн гривень від ТОВ «Медхолдінг» за ціною 420 тис гривень за одиницю. За даними «Наших грошей», «Медхолдінг» розмитнив ці апарати за ціною 388–392 тис гривень, що означало маржу всього 6–7%. Для порівняння: британська компанія «Crown Healthcare Equipment Ltd» у липні 2020 року пропонувала роздрібну ціну S1500 на рівні $60 тис (1,70 млн гривень), а ціну розпродажу – $20 тис (567 тис гривень), що на третину вище від договірної ціни «Медзакупівель».

Найпопулярнішими моделями на закупівлях 2020 року були апарати серії S різних модифікацій шведської фірми Brightfield (406 штук на 220,42 млн гривень). Brightfield належить українцю, однак апарати виготовляються на заводі «Nanjing Superstar Medical Equipment Co., Ltd.» у Китаї. Другою за популярністю була модель Monnal французької компанії Air Liquide (244 штуки на 175,32 млн гривень). Третьою – український апарат Ювент виробництва компанії «Ютас» (176 штук на 104,14 млн гривень). Також закуповували американські V8600 (143 штуки на 104,64 млн гривень), швейцарські Hamilton (139 штук на 152,63 млн гривень) та шведські Servo-i (41 штука на 86,00 млн гривень).

Держпідприємство «Медичні Закупівлі України» стало найбільшим замовником за кількістю апаратів, придбавши 200 одиниць. Київська міська рада закупила 162 апарати, Дніпропетровська обласна державна адміністрація – 76. За вартістю контрактів лідирувало те саме держпідприємство з 84 млн гривень. Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України витратив 59,2 млн гривень, Дніпропетровська ОДА – 57,9 млн гривень.

Постачанням апаратів займались близько сотні фізичних осіб-підприємців, 83 компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю та декілька приватних підприємств. Топ-10 продавців за сумою контрактів очолювало ТОВ «Медхолдінг» з 138,5 млн гривень. Далі йшли ТОВ «Ксенко» (132,7 млн гривень), ТОВ «Глобалмедгруп» (120,6 млн гривень), ТОВ «Медгарант» (87,4 млн гривень) та ТОВ «Сучасна лікарня» (83,2 млн гривень).

Чотири з цих компаній – «Глобалмедгруп», «Медгарант», «Сучасна лікарня» та «Білімед» – мають зв'язки з оточенням бізнесмена Германа Фісталя. Останній мав бізнес з Олександром Добровським, якого видання «Mind» назвало двоюрідним братом нардепа від «Слуги народу» Михайла Радуцького, голови комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації. Ці чотири компанії отримали контракти щонайменше на 327 млн гривень, що становило чверть усіх бюджетних підрядів на ШВЛи.

ТОВ «Медхолдінг» нині очолює Тетяна Сергієнко, власницею є киянка Наталія Швецова. До січня 2019 року фірмою володів Сергій Швецов із Ніжина Чернігівської області. Цей же Сергій Швецов володіє шведською «Brightfield KB», зазначеною у контракті з «Медичними закупівлями України» як виробник апаратів. Партнером «Brightfield KB» є австрійське «Norax Medical GmbH», яким володіє і керує Федеріко Форманьяна із Польщі. У 2020 році «Медхолдінг» виграло тендерів на 547,89 млн гривень.

З власниками «Медхолдінгу» пов'язана ТОВ «Мед Ексім», засноване у 2012 році мешканкою Ніжина Ганною Бублик та Олексієм Крахмаловим. Крахмалов керує фірмою «ІС Медікал», яка належить Сергію Швецову. У 2020 році «Мед Ексім» виграло тендерів на 278,85 млн гривень.

ТОВ «Ксенко» зареєстровано в Києві на мешканку Макіївки Оксану Грейц, яка раніше володіла ліквідованою однойменною фірмою в Донецьку. Раніше засновником обох «Ксенко» був макіївчанин Валерій Відасов, власник ТОВ «Управляюча компанія Ксенко». У 2013 році партнером Відасова була донеччанка Тамара Прокопчук, яка очолювала обласну базу спеціального медичного постачання Донецької облради. У 2020 році ТОВ «Ксенко» виграло тендерів на 562,75 млн гривень.

ТОВ «Глобалмедгруп» засноване у Києві. Офіційною власницею зазначена Мая Мозер, директором є її рідна сестра Емма Гук, дружина службовця СБУ Андрія Гука. На Емму Гук раніше була оформлена фірма «Діспомед» Германа Фісталя, яка нині є одним з великих імпортерів медичної техніки, у тому числі ШВЛів. Герман Фісталь значиться засновником ТОВ «Український центр медичних технологій» (у стані припинення) разом з Олександром Цвєтковим та Олександром Добровським. У 2020 році «Глобалмедгруп» виграло тендерів на 348,59 млн гривень.

Дотичні до «Глобалмедгруп» як мінімум три компанії з першої десятки постачальників – ТОВ «Медгарант» (засновник Олександр Островський, обсяг виграних тендерів 638,62 млн гривень), ТОВ «Сучасна лікарня» (засновниця Світлана Спірідонова, 312,89 млн гривень) та ТОВ «Білімед» (засновниця Майя Мозер, 48,32 млн гривень). Ці структури разом з «Діспомедом» та низкою інших фірм згадуються в кримінальному провадженні щодо ввезення медобладнання та медвиробів по завищеним у 2–3 рази цінам впродовж 2014–2017 років. Як зазначається в ухвалі Святошинського райсуду Києва від 10 грудня 2020 року, ці фірми «відносяться до однієї фінансової групи, підконтрольні одній групі осіб».

ТОВ «Лаб-Сервіс» засноване у Києві, власником зазначена Леся Євсеєнко, директором – Дмитро Король. В одній квартирі з фірмою по вул. Флоренції, будинок 5 зареєстрований Андрій Євсеєнко, який володіє ТОВ «Лабсервіс» разом із директором Владиславом Розлуцьким. Андрію Євсеєнку із Сергієм Титаренком належить також ТОВ «Нова лабораторія». У 2020 році «Лаб-Сервіс» виграло тендерів на 103,77 млн гривень.

ТОВ «Здраво» входить до групи компаній підприємця Валерія Лося, що спеціалізується на продажах фармацевтичної продукції та медичного обладнання. У 2020 році виграла тендерів на 299,36 млн гривень.

ТОВ «Медсервісгруп» зареєстроване у 2013 році в Києві, спеціалізується на оптовій торгівлі фармацевтичними товарами. Власниками вказані Андрій Забережний та Андрій Коломоєць. Коломоєць також володіє ТОВ «Медичний центр «Медексперт» і ТОВ «Трімм-К». Забережний нині очолює ТОВ «Грандмед», раніше був співзасновником кількох фірм із групи «Емансіс» Зази Берадзе, родича Георгія Берадзе – колишнього заступника голови ДУС і колишнього першого заступника голови ДФІ.

ТОВ «Медбаланс» засноване у 2008 році, власником і керівником зазначений Геннадій Виноградський. У 2020 році отримала тендерів на 69,26 млн гривень.

Український виробник «Ютас» продемонстрував успіх на державних закупівлях. Бюджетні установи закупили 176 апаратів ШВЛ «Ювент» різних модифікацій на 104,14 млн гривень. Здебільшого ці апарати реалізовувались через посередників. Безпосередньо сам «Ютас» у 2020 році продав три апарати на 1,89 млн гривень та отримав 11 млн гривень на послуги з ремонту. ТОВ «Компанія «Ютас» Олександра Іщенка заснована у 1996 році, розробляє, виробляє, реалізує та обслуговує складну електронну медичну техніку. Компанія є серійним виробником апаратів ШВЛ, апаратів для моніторингу пацієнта, електрокардіографів та іншого обладнання. Продукція застосовується в реанімаційних, хірургічних та пологових відділеннях, у машинах швидкої допомоги. Компанія працює через представництва у 30 країнах світу. За даними «Наших грошей», також в Україні налагодило виробництво ШВЛів одне з підприємств «Укроборонпрому», однак у відкритих джерелах наразі відсутні дані про його реалізацію на території країни.

При імпорті апаратів за прямими контрактами спостерігалась велика різниця між митною вартістю та закупівельною ціною для бюджетної установи. Тендерна ціна інколи була в 2–3 рази вища за вказану імпортером вартість на кордоні. Апарати, завезені за непрямими контрактами, надходили бюджетним установам здебільшого за митною ціною або навіть дешевше. При цьому розліт закупівельних цін у різних лікарнях іноді був двократним.

Правоохоронні органи знають про проблеми з поставками ШВЛ. Державне бюро розслідувань заявило про викриття злочинної схеми у командуванні Медичних сил Збройних сил України щодо закупівлі апаратів. СБУ відкрила 11 кримінальних проваджень щодо забезпечення лікарень киснем і закупівель апаратів по завищеним цінам. Київська облдержадміністрація звернулась до Національної поліції щодо повернення 10,5 млн гривень, які департамент охорони здоров'я виплатив компанії «Ліртон Груп» як передоплату за придбання апаратів, однак закупівлі були зірвані.

Апарати Servo-i, що відносяться до обладнання високого класу, були одними з найдорожчих. Виробником є дочірнє підприємство Maquet шведського концерну Getinge Group, розташоване в Німеччині. Бюджетні установи закупили 41 апарат. Закупівельна ціна коливалась від 1,55 млн гривень для запорізького пологового будинку №3 до 2,33 млн гривень для Департаменту охорони здоров'я Київської міськради. У системі «Прозорро» зазначено лише, що предметом закупівлі є «базовий блок Servo-i».

За даними «Наших грошей», на українській митниці було зафіксовано кілька поставок базових блоків Servo-i. Їх ввозила фірма «Діспомед» за прямими контрактами з «Getinge Polska Sp.z o.o» (Польща) за цінами значно нижчими від тендерних. У серпні один базовий блок з програмним забезпеченням та додатковим обладнанням на умовах EXW було розмитнено за $30 097, що складало 828 тис гривень. У вересні завезла 10 базових блоків на умовах EXW по $20 220 за штуку, або 562 тис гривень. Таким чином ціна для бюджетних установ збільшилась вдвічі-втричі від митної вартості.

На державних закупівлях найбільшим постачальником Servo-i виступало ТОВ «Глобалмедгруп», яке продало 28 одиниць за шістьома угодами. У п'яти з шести закупівель замовник визначав «Глобалмедгруп» постачальником шляхом відкритих торгів. Проте конкурс можна вважати формальністю: кожен раз з «Глобалмедгруп» подавалася конкурувати лише одна з трьох фірм – ТОВ «Альянс-2013», ТОВ «Сучасна лікарня» або ТОВ «Ілатанмед». У всіх випадках вони віддавали тендер «Глобалмедгруп», не зменшуючи пропозиції ні на копійку.

Аналогічна ситуація склалась з апаратами CWH китайського виробника «Nanjing Chenwei Medical Equipment Co.,Ltd» умовно низького цінового сегменту. Закупівельні ціни на CWH-3020B коливалися від 320 тис гривень для Смілянської міськлікарні до 647 тис гривень для Лохвицької райлікарні. У специфікації зазначена лише назва моделі, що не дає можливості пояснити вдвічі більшу ціну.

Імпортером CWH-3020B було ТОВ «Лоран Груп», яке отримало два тендери на поставки в лікарні Житомирської області – в Баранівську райлікарню за 520 тис гривень та Любарську лікарню за 600 тис гривень. За інформацією «Наших грошей», у серпні «Лоран Груп» завезло два апарати за ціною $8 442 або 235 тис гривень. У жовтні митна вартість склала $6 390, або 181 тис гривень. У грудні ввезла за ціною $6 748 або 192 тис гривень. Таким чином, митні ціни були від двох до чотирьох разів меншою від закупівельних.

Аналогічна ситуація з моделлю CWH-3010. Бюджетні установи закупили 21 апарат за ціною від 450 тис гривень до 740 тис гривень. Різницю в 300 тис гривень неможливо пояснити наявними документами. У специфікації замовники зазначили лише марку моделі. Сама компанія-імпортер 10 квітня завозила партію з 10 одиниць за ціною 252 950 гривень за прямим контрактом на умовах EXW. Максимальна закупівельна ціна для бюджетної установи виросла більш ніж на 60% від його митної вартості.

Апарати V8600 американського виробника Oricare завозились до України за непрямими контрактами. Бюджетні установи закупили 143 апарати. Впродовж першого місяця карантину ціна суттєво коливалась від 593 тис гривень до 854 тис гривень. З середини квітня до кінця року вартість трималась стабільно навколо 800 тис гривень, що фактично співпадало з ціною на кордоні або було на кілька відсотків дорожче від митних цін фірм «Медгарант» та «Медсервісгруп». Вони завозили ці апарати по контрактам з логістичними фірмами «Amigo Cargo Service Limited», «China-Base Logistics CO. LTD» (обидві Китай) та «ICS Logistik» (Германія).

Однак були і дешевші поставки. ТОВ «Лаб-Сервіс» у кінці червня завезло 48 апаратів V8600 за митною вартістю $16 853 за одиницю або 459 тис гривень. Відправником значилась британська фірма «G-V Europe, LTD», яку контролює росіянин Андрєй Заварзін.

Ціна апаратів S1100A для бюджетних установ коливалась від 616 тис гривень до 1,10 млн гривень для Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. У специфікації зазначено, що у складі поставляється «модуль пацієнта мультипараметровий Brightfield Healthcare Osen8000E: в складі модуль капнографії EtC02». Партію з 50 таких модулей компанія «Мед Ексім» завозила у липні по $5 325 або 144 тис гривень за штуку. Вартість апарату без модуля для Івано-франківської лікарні становила близько 950 тис гривень, що є рекордною ціною для S1100A. Більшість таких апаратів було закуплено по 700–800 тисяч гривень.

Модель S1400 «Мед Ексім» реалізовував лікарням та Міністерству оборони за єдиною ціною 1,10 млн гривень. Митна вартість S1400, які «Мед Ексім» завіз впродовж червня-вересня за непрямими контрактами, коливалась у межах $36–38 тисяч за одиницю, тобто від 986 тис гривень до 1,05 млн гривень. Маржа імпортера становила від 4% до 11%.

Два апарати S1100C закупило Лозівське територіальне медичне об'єднання у червні та вересні за ціною 1,10 млн гривень. В одному контракті зазначається, що у складі апарату є дихальний контур, зволожувач з нагріванням труб та датчик кисню. В другому – апарат лише з дихальним контуром. Апарати S1100C з дихальним контуром «Мед Ексім» імпортувала у жовтні за непрямим контрактом за $66 000 за одиницю або 1,87 млн гривень.

Нижчою за митну вартість виявилась закупівельна ціна апаратів S1600, які «Мед Ексім» реалізовував у вересні–листопаді по 300 тис гривень. Виключенням є березневий контракт з Інститутом кардіології імені Стражеска, де ціна склала 252 тис гривень. У червні «Мед Ексім» розмитнив S1600 з дихальним контуром по 386 тис гривень. У серпні такий самий апарат «Медхолдінг» продав Хмельницькій центральній райлікарні за 270 тис гривень. У жовтні «Мед Ексім» завозила партію дихальних контурів за ціною $1370 за одиницю, що на дату розмитнення становило 39 тис гривень. Враховуючи митну вартість контуру окремо та апарату, імпортер реалізовував S1600 на своїх контрактах з бюджетними установами на 13% дешевше від його митної вартості.

В «допандемійний» період, наприкінці січня 2020 року, апарат S1600 закуповувала Дитяча клінічна лікарня № 8 м. Києва за 199 900 гривень у ТОВ «Грінер».

#ШВЛ2020 #медичнізакупівлі #коронавірус #державнітендери #прозорість #медичнеобладнання #COVID19 #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування