У селі Вільшанська Новоселиця за 70 кілометрів від Києва років розгортається конфлікт за контроль над сільськогосподарським виробничим кооперативом «Новоселицький». На кону – 1 тис. га землі, грошові рахунки, техніка та залишки продукції. Протистояння переросло в кримінальні провадження з описами травм: переломи ніг, пальців, струси головного мозку, відломи зубів. Селяни двічі перекривали трасу, зупиняючи кортеж президента Володимира Зеленського, який навіть брав справу під контроль, але так і не розв'язав її. Справа дійшла до Верховної Ради, де Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту інвесторів розглядатиме обставини конфлікту.
Два табори в селі
Протистояння розділило село на дві сторони. Перша – син колишнього голови кооперативу Микола Мовчан, який керував організацією до 2019 року, та його прихильники. З літа 2020 року їх представляє громадська організація «Бізнес-варта». Друга сторона – Наталія Войтенко, мешканка сусіднього села, яка раніше входила до кооперативу. У 2008 році вона нібито написала заяву про вихід, отримала виплату за пайовий внесок і була виключена. Через 11 років у складі ініціативної групи вона скликала збори, які призначили її керівником. Її представляють адвокати Олександр Прокопець та Сергій Матієвський.
Збори, які змінили все
Поворотною точкою стали збори 10 квітня 2019 року. Група людей, яка нібито не підтримувала Миколу Мовчана, скликала зібрання для обрання нового керівника. На зборах присутня була київський адвокат Олексій Оленченко, який нині є одним із бенефіціарів фірми «Солія» з групи «Фрідом фарм» братів Вадима та Іллі Сегалів. Ці брати мають зв'язки з ексочільником Офісу президента Андрієм Богданом. Оленченко також працював у юркомпанії, засновником якої був партнер Богдана по аграрному бізнесу Микола Сольський.
Процедура проведення зборів викликає питання. За версією адвокатів Войтенко, для кворуму достатньо було 13 осіб, а прийшло 14. Однак реальна картина складніша. На зборах присутня було лише п'ять місцевих селян, включаючи саму Войтенко. Також був немісцевий чоловік Михайло Стаднік, який по довіреності представляв інтереси ще п'яти селян. Таким чином набралось 10 голосів на користь Войтенко. Наприкінці зборів до школи прибігли Микола Мовчан і троє його прихильників, які стверджують, що приїхали, щоб з'ясувати, що відбувається, і припинити беззаконня. Їх також порахували як учасників, і Мовчана вписали як того, хто «утримався» від голосування за своє звільнення. Так набралось 14 осіб. Проте належного документу про учасників зборів – наприклад, реєстру – не існує. Після зборів Мовчан і його три прихильники написали нотаріальні заяви, що дізналися про них «по факту» і не голосували. Це означає, що кворуму не було, а тому збори вважаються недійсними.
Фантомна реєстраторка
Ключову роль у реєстрації змін відіграла Уляна Товкайло з комунального підприємства «Реєстрація плюс». Товкайло та саме КП були фантомами – вона виїхала в так звану ДНР 18 грудня 2018 року і більше не повернулася. КП офіційно значилося в Ірпені, але фізично існувало як кілька флешок у кишені потрібної людини, якими користувалися для доступу до реєстрів.
Товкайло змінила керівника СВК «Новоселицький» з Миколи Мовчана на Наталію Войтенко. Але вона також створила так звану «підвіс реєстру» – незавершену реєстраційну дію, яка блокувала роботу інших реєстраторів. Цей «підвіс» існував до середини лютого 2021 року. Разом з ним до реєстру внесли офіційну заборону перереєстрації, посилаючись на ухвалу Голосіївського суду Києва 757/17173/19-к від 5 квітня 2019 року. Однак судовий реєстр показує, що насправді рішення постановив Печерський суд Києва 3 квітня 2019 року. З високою вірогідністю, заборону організували через підроблене судове рішення.
Історія кооперативу
СВК «Новоселицький» створили 2004 року на базі колгоспу «Зоря». Спочатку до нього входило 48 осіб, потім частину виключили. Залишилось 27, але двоє померли, тож усього було 25 членів. З 2004 по 2016 рік головою був Петро Мовчан – батько Миколи.
За твердженням Миколи Мовчана, протягом 2008–2018 років 11 членів кооперативу написали заяви про звільнення з роботи або з посади. Ці люди більше не працювали на СВК, із ними розрахувалися за пай. За законом та статутом це означало їхнє виключення з кооперативу. Мовчан показав копії більшості таких заяв і ордерів на розрахунки.
Войтенко та її адвокати стверджують, що люди справді писали заяви про звільнення, але для припинення членства мали написати окремі заяви про вихід із членів СВК. Таких заяв не було. Однак законодавство щодо кооперативів неврегульоване, і сталої практики немає. За коментарями фахівців Міністерства юстиції та Ради бізнес-омбудсмена, таких заяв можна було не писати, оскільки людина, яка написала заяву про звільнення і отримала розрахунок за пай, вважається виключеною. Водночас у Войтенко не подавали позовів до суду протягом 11 років, хоча стверджують, що про своє виключення не знали.
Перші конфліктні збори 2016 року
6 березня 2016 року помер голова кооперативу Петро Мовчан. 10 березня його син Микола скликав збори. На них виключили 11 членів, які написали заяви на звільнення у 2008–2016 роках, та покійного Петра Мовчана. Керівником призначили Миколу.
Войтенко висунула чотири претензії до цих зборів. По-перше, вона не оскаржувала їх у суді, але пізніше вирішила скасувати протоколом третіх зборів у квітні 2019 року. Однак на цих третіх зборах не було кворуму. Мовчан стверджує, що відповідні документи були, але 2020 року під час нападу йому поламали ногу і вкрали наплічник із ними. За цим фактом було провадження 12020110140000933 від 14 травня 2020 року, яке кваліфікували за ч. 1 ст. 125 ККУ як умисне легке тілесне ушкодження, але швидко закрили.
По-друге, збори проводили з порушенням процедури. За статутом про них мали повідомити за 10 днів, а від смерті Петра пройшло лише 3 дні. На кожні збори кооперативу є люди, які стверджують, що їх не повідомляли, але докази слабкі – максимум фотографія оголошення на дверях магазину.
По-третє, Миколу обрали головою правління, а не головою кооперативу. Войтенко стверджує, що це два різні поняття. Голова правління – лише керівник виконавчого органу. Однак інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Куценко вважає цю позицію спірною. За статутом виконавчий орган очолюється головою кооперативу, тому, будучи обраним головою правління, Мовчан мав бути головою кооперативу.
По-четверте, люди не писали заяв про вихід з кооперативу. Але, як уже зазначено, таких заяв не треба було писати.
Після зборів Микола Мовчан вніс себе як керівника до реєстру юросіб, але не прибрав звідти 12 виключених членів. Він каже, що не знав, як це зробити юридично. Адвокати Войтенко звертають увагу, що раніше, коли кооперативом керував його батько, дані про вихід членів вносили – їх було 48, потім 27. Отже, у сина мала бути якась причина не прибирати людей, наприклад, неповний пакет документів.
Другі та треті збори
8 грудня 2018 року Микола Мовчан скликав другі збори. На них виключили ще 4 людей, які написали заяви на звільнення. Але до реєстру інформацію знову не донесли. Войтенко спочатку почала оскаржувати ці збори в суді, але потім передумала і провела свої, треті збори 10 квітня 2019 року. З їхніх результатів Наталія Войтенко керує кооперативом з квітня 2019 року і понині. Після цього ніхто не міг нічого змінити в реєстрі через «підвіс» Товкайло, який існував до лютого 2021 року.
Війна в селі
Після зборів 10 квітня 2019 року у Вільшанській Новоселиці почалася справжня конфліктна ситуація. Люди палили врожай, запрошували тітушок, билися і ламали одне одному руки, ноги, ребра. Сторона Мовчана створила ревізійну комісію і зобов'язала Войтенко звітувати. Але звіту не отримала. Приватна охорона не пустила їх до складів і території кооперативу. Остання спроба ревізійної комісії потрапити на підприємство завершилась переломом ноги Миколи Мовчана та кримінальним провадженням.
З обох сторін відкрили по десятку проваджень. За словами «Бізнес-варти», справи проти Войтенко були «достатньо оперативно закриті», прокуратура на скарги не реагувала. Лише в деяких моментах хід змінювали через суд. Наприклад, суд відновив провадження по факту зловживання службовим становищем Войтенко. Адвокат Прокопець, у свою чергу, стверджує, що Мовчан «затягує розгляд справ в судах» і що «два судові провадження закрито саме за його неявки». Дисбаланс у провадженнях справді є.
Зв'язок із партією
Як повідомили журналісти Bihus.info, як тільки Наталія Войтенко стала керівником СВК «Новоселицький», вона виписала три доручення на юридичне представництво Сергію Матієвському, Андрію Рубашці та Юрію Козаку. Всіх трьох ідентифікували як донорів політичної партії «Слуга народу». Перед подіями у «Новоселицький» вони поповнили партійну касу на 5 млн грн.
Попитки через Міністерство юстиції
Сторона Мовчана намагалася оскаржити реєстрацію через Антирейдерську комісію Міністерства юстиції, коли міністром був Павло Петренко. Першу скаргу подали 18 квітня 2019 року, але оформили неправильно – її підписала виконавчий директор СВК Ірина Чорнощокова. Міністерство відповіло, що скаргу подано особою, права якої не порушені. 20 червня 2019 року Мовчан подав другу скаргу, але в розгляді відмовили з формальних причин – не додали засвідчених копій документів. Керівництво Мін'юсту змінилося, але це не допомогло. Мовчан надсилав скарги пачками, але Колегія не розглядає скарг, якщо вже є судовий спір або закінчилися 60-денні строки подачі.
Ольга Матвіїва з команди Мовчана розповідає: «Ми звернулися до Мін'юсту з проханням дати інформацію, були в діях реєстраторки Товкайло порушення чи ні. На що отримали загальну відповідь: реєстраційне підприємство закрили, реєстраторку від реєстру відімкнули, вона не є працівником КП, тому перевіряти нема кого».
Судові баталії
У липні 2019 року Микола Мовчан подав позов до Госпсуду Київської області. Просив визнати недійсним рішення зборів від 10 квітня 2019 року та скасувати реєстрацію Товкайло. Однак опоненти затягували процес, подаючи апеляції і касації на рішення від різних учасників, навіть на ті, які не оскаржуються. За понад рік не відбулося навіть підготовчого засідання. Через відсутність руху в судах станом на лютий 2021 року керівником СВК все ще значилася Наталія Войтенко.
Перереєстрація 2021 року
11 лютого 2021 року Міністерство юстиції знесло в бізнес-реєстрі всі «підвіси», зроблені реєстраторами комунальних підприємств. Так зник і «рейдерський підвіс» Товкайло. Сторона Войтенко швидко зорієнтувалася, і 12 лютого 2021 року до кооперативу за результатами нових зборів прийняли ще десяток членів. Однак це зробили з порушенням. За статутом, якщо в кооперативі більше 10 членів, то створюється правління, яке приймає нових членів. Але люди Войтенко викинули старе правління і не створили нове. Була лише голова правління – сама Войтенко. Тож нових учасників прийняла вона, в порушення статуту і закону, оскільки не мала на це повноважень.
Реєстратор з виконкому Ржищівської міської ради Людмили Захарченко внесла ці зміни до реєстру. Через кілька днів у судовому реєстрі з'явилася ухвала про забезпечення позову, яка унеможливила будь-які подальші перереєстрації.
2 березня 2021 року Антирейдерська колегія знову слухала скаргу з Вільшанської Новоселиці. Прихильники Мовчана просили скасувати останню реєстрацію десяти людей та реєстрацію Товкайло. На час публікації рішення Міністерства ще не оприлюднили. Навіть якщо колегія задовольнить скаргу, змін до реєстру не зможуть внести через забезпечку.
Тим часом наближається посівна. Якщо селяни у Новоселиці не закриють цей конфлікт або його не вирішать державні органи, село чекатимуть нові драматичні події.
