Одеська будівельна компанія «Главбуд плюс» займалася зведенням торгово-розважального центру «Панорама» та курортного селища у селі Маяки Одеської області. У вересні 2020 року компанія стала жертвою рейдерського захоплення, в якому ключову роль відіграла нотаріус Ірина Білоус. Співвласниця фірми Людмила Шкрабова, яка володіла 50% компанії, вирішила добиватися справедливості, але виявила, що позбавити нотаріуса свідоцтва набагато складніше, ніж здається.
Конфлікт у компанії виник років шість тому, коли другий співвласник Вячеслав Міхайлуце і Шкрабова не змогли домовитися про поділ бізнесу. Міхайлуце спробував рейдернути компанію через суд, але Шкрабова повернула собі контроль через судові рішення. Однак у вересні 2020 року історія повторилася.
Дії нотаріуса Білоус викликають серйозні питання. 1 вересня 2020 року вона змінила керівника та представника компанії на підставі протоколу зборів, який приніс сам Міхайлуце. Цей документ мав критичні недоліки: містив лише один підпис голови зборів замість двох передбачених законом, а також фіксував присутність лише одного засновника, тоді як статут компанії вимагав участі обох власників для кворуму. Крім того, Білоус видалила з реєстру представника компанії без належних документів.
Нотаріус назвала свої дії помилкою, яку повністю визнає. За її словами, помилку допустив її помічник Юрій Козлов під час аналізу документів. Козлов мав досвід роботи в управлінні держреєстрації ГТУЮ в Одеській області та виконавчій службі Обухівського районного управління юстиції. Білоус стверджує, що коли усвідомила помилковість своїх дій, невідкладно зв'язалася з потерпілою стороною і принесла вибачення.
Адвокати Шкрабової впевнені, що Білоус з'явилася в цій історії невипадково. У 2019 році компанію намагалися рейдернути через КП «Агенція державної реєстрації», працівники якої згодом опинилися в кримінальному провадженні. Ця агенція розташовувалася за адресою вул. Фонтанська дорога, 22 в Одесі, і саме там тривалий час працювала нотаріус Білоус. Сама Білоус називає це збігом обставин, зауважуючи, що вони з агенцією справді були в одному приміщенні, але в різний час: вона заселилася після того, як агенція виїхала.
Рада бізнес-омбудсмена, до якої зверталася компанія «Главбуд плюс» зі скаргою, провела аналіз публічно доступних відомостей про діяльність Білоус. За словами інспектора Ради Володимира Забудського, нотаріус фігурує не лише в матеріалах скарг, розглянутих Колегією Міністерства юстиції, а й у цілій низці судових справ та спірних ситуацій.
Білоус є співвідповідачем у справі №522/10116/20 за позовом ТОВ «Аркадія Плаза» про визнання недійсним правочину (провадження відкрито ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 2 липня 2020 року). Вона також фігурує як третя особа у справі №522/17034/20 за позовом прокурора в інтересах держави про скасування рішень держреєстратора та визнання угод недійсними (провадження відкрито ухвалою від 16 жовтня 2020 року), та у справі №522/20970/20 за позовом Приморської РДА про скасування рішення про держреєстрацію (провадження відкрито ухвалою від 2 грудня 2020 року). Крім того, Білоус була співвідповідачем у справі №916/311/20 за позовом Марії Доаге про скасування реєстраційних дій, яка залишена без розгляду у зв'язку з неприбуттям позивача ухвалою Господарського суду Одеської області від 29 квітня 2020 року.
Наказом Мінюсту №1310/7 від 4 червня 2020 року на підставі скарги громадської організації «Український нагляд» від 30 квітня 2020 року призначили камеральну перевірку Білоус. Зміст скарги і результати перевірки Раді бізнес-омбудсмена невідомі. У січні 2021 року Колегія розглядала скаргу щодо Білоус від ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» щодо нежилих приміщень та будинку в Одесі. 2 березня 2021 року розглядалася ще одна скарга від «Зернового терміналу Кілія» щодо комплексу будівель та споруд у м. Кілія Одеської області.
3 лютого 2021 року Рада бізнес-омбудсмена направила до Колегії лист, в якому просила врахувати попередню історію Білоус при визначенні заходів впливу. На думку Ради, доцільним було б анулювання доступу до Єдиного реєстру юросіб, але можна говорити й про подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо позбавлення свідоцтва.
Міністерство юстиції у жовтні 2020 року визнало реєстрацію Білоус незаконною і знесло її з реєстру. Однак за виведення фірми з-під контролю Шкрабової нотаріусу лише блокували доступ до реєстру юросіб на 3 місяці. Розгляд проводила Антирейдерська колегія під головуванням заступника міністра юстиції з реєстраційних питань Ольги Оніщук. За результатом розгляду Білоус не потрапила до переліку нотаріусів, щодо яких Міністерство юстиції зробило подання до ВККН про анулювання свідоцтва.
У нотаріуса був ще один рейдерський кейс. У грудні 2019 року Білоус зареєструвала у реєстрі речових прав оренду 5 земельних ділянок площею 133,78 га, якими володіло 1137 людей. Однак замість тисячі власників вона вказала лише одну уповноважену особу. Білоус назвала це технічною помилкою, щодо якої неможливо стверджувати, що вона вчинила її свідомо. Міністерство анулювало їй доступ до реєстру речових прав.
Однак Білоус оскаржила цей наказ в адміністративному суді. Мін'юст не пізніше, ніж за 2 дні до розгляду скарги, мав оприлюднити оголошення на своєму сайті та повідомити нотаріуса телефонограмою або електронною поштою. На суді Білоус стверджувала, що її належним чином не повідомили і копій скарги не надіслали. Суд також зауважив, що в рішенні Мін'юсту не було пояснення, чому саме анулювали доступ, а не заблокували на деякий час. У вересні 2020 року Білоус виграла суд у першій інстанції, яка проводилася у спрощеному провадженні без виклику сторін. Мін'юст пропустив строки оскарження.
За цей період відповідав відділ у департаменті судової роботи під керівництвом Надії Якушевої, яка зараз у Міністерстві вже не працює. Про програний позов дізналися від самої Білоус, коли вона вже вимагала під'єднати її до реєстрів. Лише тоді подали апеляцію, але пропустили строки. Зараз оскаржують рішення апеляції в касаційній інстанції.
После невдалої спроби через Міністерство юстиції представники Шкрабової звернулися до Нотаріальної палати України з проханням ініціювати питання щодо анулювання свідоцтва Білоус. Вони звертали увагу, що Мін'юст уже двічі карав нотаріуса за проступки, і її прізвище згадувалося в контексті рейдерських захоплень.
Однак Нотаріальна палата відповіла, що у кейсі «Главбуду» йдеться не про нотаріальні, а реєстраційні дії. Коли нотаріус посвідчує договори чи довіреності – це нотаріальні дії. Коли щось реєструє в реєстрах речових прав чи юросіб – це реєстраційна дія. Тому все, що стосується реєстраційних дій, входить до компетенції Міністерства юстиції, а не Нотаріальної палати.
Адвокати Шкрабової написали повторну скаргу, наполягаючи, що нотаріус, який вчиняє реєстраційні дії, все одно залишається нотаріусом. Вони припускали, що необгрунтована відповідь палати може свідчити про поверхову перевірку фактів або приховування незаконних дій. Однак Нотаріальна палата залишилася при своєму, хоча зауважила, що якщо суд встановить неодноразове порушення, тоді можна говорити про позбавлення свідоцтва.
Щодо Білоус виникла парадоксальна ситуація. Нотаріальна палата сказала, що не може ініціювати позбавлення свідоцтва, бо реєстраційні дії – це компетенція Міністерства юстиції. А Мін'юст уже покарав Білоус за цю реєстрацію, але не так суворо, як хотілося б Шкрабовій.
Після цього адвокати звернулися в редакцію «Наших грошей» з проханням звернути увагу на ситуацію. Редакція оформила матеріал і відправила його на фактчек самій Білоус та в Міністерство юстиції. За словами нотаріуса, через 4 години їй зателефонували з Мін'юсту і запросили на терміновий повторний розгляд скарги щодо анулювання її нотаріального свідоцтва.
25 лютого 2021 року скаргу по реєстрації Білоус щодо понад 133 га слухали повторно. На Колегії нотаріус говорила, що визнає свої помилки, але вважає їх неспівмірними з покаранням. Вона наводила приклади, коли за подібні реєстрації не анулювали доступ, а лише тимчасово блокували на кілька місяців. Після розгляду Колегія знову анулювала Білоус доступ до реєстру речових прав. Наказ оприлюднили на сайті Міністерства наступного дня після розгляду.
У Мін'юсті пояснили, що внести подання на анулювання свідоцтва було важко з об'єктивних причин. За часів міністра Павла Петренка подань на анулювання свідоцтв нотаріусів було небагато – 10-15 на рік, тому не існувало нормальної судової практики. За нового складу Міністерства, попри те, що заступником міністра з реєстраційних питань є нотаріус Ольга Оніщук, а Департамент нотаріату очолює нотаріус Дмитро Кирилюк, подань роблять набагато більше – у лютому 2021 року на ВККН розглянули два десятки.
Однак виявилася велика проблема. З поданнями все добре лише на етапі проходження ВККН, яка задовольняє подання Міністерства і позбавляє нотаріусів свідоцтв. Але ці рішення не встоюють у судах. Судова практика показує, що якщо подання виписується на підставі одного-двох кейсів, воно в суді визнається незаконним. Як правило, тому, що нотаріус оскаржує первинний наказ Мін'юсту, яким його відрубали від реєстру.
Білоус оскаржила один наказ про анулювання доступу до реєстру, а другий, неоскарженої, по фірмі «Главбуд плюс» для подання недостатньо. Останнім часом Міністерство юстиції змінило тактику щодо позбавлення свідоцтв: тепер, щоб нотаріус потрапив на подання, у нього має бути кейс із сумнівних реєстрацій – штук 5 чи 6.
Якщо Міністерство й далі толеруватиме практику пропущення строків оскарження і призначення покарань без чітких критеріїв, формуватиметься сприятливе середовище для існування недобросовісних нотаріусів. За умов, які описані, діяльність таких фахівців майже нічого не загрожує.