Міністерство економічного розвитку готується запровадити заборонне мито на цемент з Туреччини. За даними документів, які опрацювала редакція, ставка становитиме від 36 до 50% залежно від виробника. Це рішення, яке мало бути оголошено 9 квітня, матиме прямий вплив на ціни житла в новобудовах та вартість будівельних матеріалів на роздрібному ринку.
Цементний ринок України пережив суттєві зміни за останні роки. У 2019 році держава заборонила імпорт цементу з Росії, Білорусі та Молдови. Турецькі постачальники займають лише 5% ринку, тоді як вітчизняні виробники контролюють 95%. Попри таку домінуючу позицію, українські компанії подали скаргу на демпінг, що спровокувало розслідування МЕРТ у вересні 2020 року.
Документи міністерства показують драматичну динаміку прибутків. У 2018 році, коли російський цемент ще був на ринку, фінансовий результат від продажу вітчизняного цементу становив мінус 159 млн доларів США. Після заборони російського імпорту у 2019 році показник змінився на плюс 1188 млн доларів, а у 2020 році досяг плюс 833 млн доларів. Рентабельність реалізації зросла з мінус 157% у 2018 році до плюс 800% у 2019 році та плюс 520% у 2020 році.
Українські виробники підняли ціни на цемент на 35% з 2017 по 2020 рік, хоча собівартість збільшилась лише на 15%. Турецький імпорт залишався дешевшим за вітчизняний товар і за собівартість українських виробників. МЕРТ у своєму висновку зазначив, що турецький імпорт негативно впливає на ціни національних товаровиробників, але не розглядав вплив на українських споживачів.
На початку березня 2021 року один з крупних вітчизняних виробників розіслав будівельникам повідомлення про підвищення цін на цемент марок 400 та 500 на близько 10%. Це сталося ще до офіційного оголошення рішення про мито, що свідчить про попередню інформованість учасників ринку.
Пять компаній отримали статус «належних національних товаровиробників» у розслідуванні МЕРТ. ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» належить німецькому концерну Dyckerhoff GmbH, який був учасником цементного картелю, розкритого в Німеччині. ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» раніше належав Heidelberg Cement, лідеру того самого німецького картелю, але у 2019 році його викупив інвестиційник Ігор Мазепа. У 2020 році Мазепа подякував уряду за рішення не припиняти інфраструктурні проекти та Велике будівництво. ПрАТ «Миколаївцемент» та ПАТ «Подільський Цемент» належать міжнародній групі CRH, яка також була учасницею розслідування Єврокомісії щодо створення спільного ринку. ПрАТ «Івано-ФранківськЦемент» належить швейцарській фірмі ЦемІнВест СА, бенефіціаром якої в українських реєстрах вказаний Микола Круць, колишній нардеп від партії «Наша Україна» та багаторічний керівник цементного підприємства.
Європейський досвід показує, що цементні виробники мають історію картельної змови. У 2009 році німецький суд прирік концерни Heidelberg Cement, Dyckerhoff, Lafarge, Readymix AG, Schwenk та Holcim до штрафу 330 млн євро за розділ ринку та створення картелю. Згідно з вироком, цементні концерни протягом багатьох років штучно обмежували доступ цементу на внутрішній ринок, щоб гарантувати високі ціни. Картель скуповував заводи конкурентів для їх закриття та перешкоджав ввезенню імпортного цементу, скуповуючи перевалочні пункти в портах.
У 2020 році угорський орган з питань конкуренції почав розслідування щодо трьох компаній – Duna-Dráva, Lafarge Cement Magyarország та CRH Magyarország – за підозрою у зловживанні домінуванням. Виявилось, що ціни та умови транспортування мають суттєву схожість. Угорський регулятор підозрює неявну координацію комерційної поведінки, яка могла впливати на ціни та перешкоджати конкурентам.
Італьянське конкурентне відомство у 2017 році оштрафувало одинадцять виробників цементу, галузеву асоціацію та дистриб'ютора на загальну суму 184 млн євро за узгодження цін. Під час засідань асоціацій фірми координували підвищення цін, про що потім повідомляли клієнтів. Асоціація Aitec контролювала дотримання підвищення цін та обмінювалась даними про поставки. Незаконна діяльність мала місце між 2011 і 2016 роками.
Парадокс українського ринку полягає в тому, що вітчизняні виробники експортують цемент у Євросоюз дешевше, ніж імпортують його в Україну. За даними Trademap, у 2020 році турецькі постачальники ввозили портландцемент в Україну по 47 доларів за тону, а українські виробники вивозили свій товар в ЄС по 43 долари за тону.
Антимонопольний комітет України під керівництвом Ольги Піщанської протягом року досліджує ринок цементу, але не відкрив справу про картельну змову. За словами Галини Верцімахи з Ліги антитрасту, ознаки картельної змови на українському ринку очевидні, але комітет боїться впливати на потужне угрупування, об'єднане в Асоціацію «Укрцемент».
У відповідь на публікацію редакції 13 квітня АМКУ надав обов'язкові рекомендації вітчизняним виробникам цементу. Комітет встановив, що чотири основні виробники – Група CRH, ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» – концентрують понад 90% ринку. Імпортери залишаються єдиними цінними конкурентами, але їх частка не перевищувала 8% у 2019 році.
Після запровадження антидемпінгових мит на цемент з Росії, Білорусі та Молдови у 2019 році імпорт з цих країн у 2020 році майже повністю припинився. Українські виробники відповіли підвищенням цін. АМКУ встановив, що напередодні прийняття рішення про антидемпінгові заходи у березні-травні 2019 року вітчизняні виробники підняли ціни на найпопулярніші марки цементу.
Комітет виявив, що учасники ринку отримали повідомлення про підвищення виробниками відпускної ціни на цемент. Враховуючи динаміку факторів, що впливають на собівартість, АМКУ не знайшов об'єктивних причин для значного подорожчання. Комітет звернув увагу на схожу та циклічну поведінку виробників, які підняли ціни у зв'язку з очікуванням антидемпінгових заходів, і інформував, що такі дії можуть бути оцінені як антиконкурентні узгоджені дії. АМКУ рекомендував учасникам ринку утримуватися від дій, що можуть привести до порушення законодавства про захист економічної конкуренції.