Розслідування «Центру протидії корупції» та «Наших грошей» змусило Укравтодор дати дві офіційні відповіді в один день — 1 квітня. Обидві заяви містили спроби спростувати критику щодо ціноутворення на дорожних роботах, але замість цього лише посилили питання до органу.
Початок історії сягає липня 2020 року, коли Служба автодоріг у Полтавській області уклала контракт з компанією «Альтком» на поточний середній ремонт траси Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин за 455,07 млн грн. Тендер проводився у системі «Прозорро» відповідно до українського законодавства.
Проблема виникла з прозорістю. Замовник не оприлюднив кошториси та дані про вартість будівельних матеріалів. «Центр протидії корупції» звернувся з запитом, і лише у березні 2021 року документи були надані — з третьої спроби, оскільки Полтавська САД двічі відмовляла без пояснень.
Коли кошториси нарешті розкрили, стало видно причину секретності. «Наші гроші» порівняли вказані там ціни на будматеріали з даними Моніторингу цін, який щомісячно публікує державне підприємство Укравтодору — «Державний дорожний науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна». Моніторинг містить середні ціни на асфальт та інші матеріали по регіонах.
Порівняння показало істотні розбіжності. Тендерні ціни на основні матеріали — асфальт, бітумну емульсію, щебенево-піщану суміш — значно перевищували дані ДерждорНДІ за липень 2020 року. За розрахунками журналістів, перевищення лише по цим позиціям склало 91 млн грн, що становило 20% від загальної вартості контракту. Крім того, видатки на цей ремонт на 40% були профінансовані з Фонду боротьби з COVID-19.
Матеріал про знахідки опублікований 23 березня під заголовком «З'ясувалась маржа «Альткому» на ремонті полтавської траси, оплаченому з Фонду протидії COVID-19».
Укравтодор відповів двома заявами. На сайті організація звинуватила «Наші гроші» у маніпуляціях, а через фейсбук звернувся до «Центру протидії корупції» з вимогою доказів.
У своїй офіційній заяві Укравтодор стверджував, що у 2020 році організація витратила 82 млрд грн на будівництво та оновлення 4056 км доріг, 158 штучних споруд і розпочала будівництво Запорізького мосту. За словами органу, ціна об'єктів знизилась на 19% порівняно з 2019 роком, тому звинувачення у «40% відкатах» чи «20% маржі» звучать безглуздо.
«Наші гроші» відповіли на критику детально. Журналісти наголосили, що вони аналізували саме кошторисні ціни на будівельні матеріали, а не загальні ціни на об'єкти. Загальні порівняння цін роблять інші експерти, зокрема всесвітня ініціатива з прозорості інфраструктури CoST.
У грудні 2020 року CoST презентувала дослідження вартості об'єктів Укравтодору. Два ключові висновки: 90% усіх ремонтів, виконаних Укравтодором у 2020 році, становив поточний середній ремонт доріг (саме такий ремонт замовлено «Альткому» на Полтавщині), а середня вартість 1 км поточного середнього ремонту зросла до 11,19 млн грн, що на 91,6% більше, ніж у 2019 році.
Це означає, що керівництво Укравтодору під час президентства Зеленського майже вдвічі підняло ціни на поточний середній ремонт порівняно з попередньою адміністрацією, але при цьому заявляє про їх зниження.
Укравтодор також стверджував, що кошториси містять помилки через нерозуміння того, як працює дорожний ринок. Органу закидали, що журналісти не враховують витрати на обробку матеріалів, зберігання та транспортування, які можуть додавати до 30% до ціни матеріалів.
Це твердження стало єдиним фактологічним контраргументом Укравтодору. «Наші гроші» вирішили перевірити його на конкретному прикладі асфальту з отриманих кошторисів.
З кошторису видно: відпускна ціна асфальту на заводі становила 2541 грн/т, транспортна складова — 313 грн/т, складські витрати — 0 грн/т. Остаточна ціна без ПДВ — 2855 грн/т, з ПДВ 20% — 3426 грн/т. Транспортна складова становила лише близько 10% від ціни асфальту, а не 30%, як стверджував Укравтодор. Це означає, що маржа значно більша, ніж можна пояснити логістичними витратами.
Після цього Укравтодор у прес-релізі заявив про необхідність змінити ціноутворення в Україні, посилаючись на застарілі радянські принципи. За цими словами, за оцінкою журналістів, криється мета: знищити можливість оприлюднення кошторисних цін на будматеріали. Якщо це вдасться, залишиться лише вірити на слово Укравтодору та його підрядникам щодо справедливості цін.
На кону — величезні суми. За даними «Економічної правди», кілька днів до цього на нараді в Офісі президента обговорювали збільшення видатків Укравтодору на 170 млрд грн. Організація вже отримує майже 10% усіх видатків держбюджету, а планується додати ще 15%, що означатиме, що чверть бюджету буде освоєна одним органом.
За умовами тендерів, які журналісти називають прокартелістськими, левова частка контрактів дістається фаворитам з Національної асоціації дорожників України. «Альтком» — один з них.
У фейсбучному дописі «Центру протидії корупції» Укравтодор дав відповідь, яка, за оцінкою журналістів, виглядає як самопостріл у голову. Органу закидали, що корупції не було, оскільки ділянка оновлювалась у рамках проєкту Світового банку, а тендер проводився за міжнародними правилами.
Однак це твердження не витримує перевірки. Як уже зазначалось, тендер проводився за гроші державного бюджету України, частково через Фонд боротьби з COVID-19, і тому він проводився у системі «Прозорро». Замовник сам вказав у «Прозорро» на використання саме бюджетних коштів. Тендери за правилами Світового банку публікуються в інших системах, далеко від української платформи, яка на міжнародному рівні визнана прикладом для світу.
Запит «Центру протидії корупції» стосувався саме українського тендеру, а не іноземного. За словами журналістів, Світовий банк здивується, дізнавшись, що його брендом прикривають високомаржинальний бізнес.