← Назад

Монопольна гра: як «Інтерпайп» через фіктивних посередників завищував ціни для державної залізниці

2021-04-22 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Місцева влада · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Державна компанія «Укрзалізниця» переплатила близько 450 млн. грн. за закупівлі залізничних коліс і бандажів у період 2018–2020 років через антиконкурентну схему, яку організував холдинг «Інтерпайп». Про це свідчать матеріали розслідування Антимонопольного комітету України, завершеного минулого року.

Єдиний виробник у країні

ПАТ «Інтерпайп НТЗ», що входить до структури олігарха Віктора Пінчука, залишається єдиним виробником суцільнокатаних коліс в Україні. Світові альтернативи обмежені: холдинг «ОМК» та АТ «Євраз» з Росії, а також казахстанська «Проммашкомплект» (належить російському «Трансмашхолдингу»). Останній не отримав сертифікацію в Україні. Росія ж обмежила експорт таких коліс через власні потреби РЖД, тому російські виробники не поставляють цю продукцію в Україну багато років. Навпаки, у 2018–2019 роках Росія активно закуповувала українські колеса «Інтерпайпу» для закриття дефіциту на своєму ринку.

Фіктивна конкуренція

Освідомлюючи своє монопольне становище, «Інтерпайп» розробив схему імітації конкуренції. На 42 тендери «Укрзалізниці» у 2018 році разом з основним представником ТОВ «Інтерпайп Україна» поступово подавали пропозиції ТОВ «РЄТЕК», ТОВ «Транспортні Інвестиції» та ТОВ «Фірма «Інтервторпром». Усі ці компанії пропонували продукцію того ж заводу «Інтерпайп НТЗ». Посадові особи цих фірм працювали в структурах холдингу, пропозиції часто надходили з однієї IP-адреси й у близькі часові проміжки. Жодної справжньої боротьби за контракт не було.

Однак формальна наявність двох учасників дозволила «Інтерпайпу» встановлювати ціни без обґрунтування. «Укрзалізниця» визначала очікувану вартість тендеру на основі пропозицій цих посередників, які насправді були пов'язані з монополістом. Результат: державна компанія купувала колеса значно дорожче, ніж приватні вагонобудівні заводи в Україні.

Під час розслідування АМКУ порівняв ціни на основі комерційних пропозицій того ж «Інтерпайп НТЗ» у 2018 році. Вони були в середньому на 17% нижчими, ніж у тендерах «Укрзалізниці». Лише на цій різниці за один рік державна компанія переплатила близько 80 млн. грн.

Різке підвищення цін

У 2019 році «Інтерпайп» активно розширювався на російський ринок, де накопився дефіцит залізничної продукції на фоні інтенсивного будівництва нових вагонів. Ціни на колеса там майже вдвічі перевищували українські. Компанія Пінчука вирішила подвоїти ціни й для «Укрзалізниці».

Ціна одного залізничного колеса вагою 400 кг стрибнула з 15 900 грн. до 29 800 грн. за штуку без ПДВ. «Інтерпайп» пояснив це «підвищеним попитом» на свою продукцію. Однак у 2019 році гривня демонструвала неочікувану міцність, а ціни виробників металопродукції в Україні невпинно падали. За даними Держстату індекс цін виробників металургійного виробництва у 2019 році впав на 18,8% порівняно з 2018 роком. Замість дорожчання, колеса мали б дешевшати принаймні на 15–20%.

Закупівлі відбувалися через «конкурентні» процедури, що дозволило встановлювати будь-які ціни без обґрунтування. Подвійне підняття ціни коштувало «Укрзалізниці» від 245 млн. грн. у закупівлях 2019–2020 років. Примітно, що після повернення антидемпінгового мита РФ для українського виробника до 34% і скорочення збуту продукції «Інтерпайп НТЗ» в Росію ціни для внутрішнього ринку України майже не знизилися, хоча «підвищений попит» нібито зник.

Бандажі: друга схема

«Інтерпайп» має багатомільйонні контракти на постачання «Укрзалізниці» бандажів до колісних пар. Ситуація була аналогічною, але з однією відмінністю: альтернативним виробником виступала польська компанія «Huta Bankowa Spółka Sp. Z.o.o».

До 2018 року поляки намагалися конкурувати в тендерах «Укрзалізниці», але тендерний комітет замовника їх постійно дискваліфікував. Причинами були ненадання довідки МВС про відсутність кримінальних проваджень щодо посадових осіб, помилкове зазначення років у документах та інші формальні підстави, частина яких була описками, а не порушеннями, і не повинна була стати підставою для дискваліфікації.

Попри те, що поляки не виграли жодного тендеру, «Інтерпайпу» доводилося тримати ціни в адекватному діапазоні до їхніх пропозицій. У якийсь момент компанія Пінчука зробила польській фірмі пропозицію, від якої та не змогла відмовитись. З 2018 року «Huta Bankowa Spółka» перестала брати участь у торгах, натомість у неї з'явився новий дилер — ТОВ «Інтерпайп Україна». Конкуренти об'єдналися.

Ціни на бандажі невпинно росли з 2018 року. Порівнюючи ціни того року з цінами на торгах «Укрзалізниці», виявляється, що для залізниці вартість бандажів була в середньому на 14% завищеною. Це ще близько 16 млн. грн. можливої переплати.

Судовий конфлікт

Загальна сума можливої переплати «Укрзалізниці» на закупівлях продукції «Інтерпайп» з 2018 року складає близько 450 млн. грн. За ці кошти можна було б придбати новий швидкісний електропоїзд або обладнати двісті вагонів вакуумними туалетами.

АМКУ накладено штраф понад 70 млн. грн. на учасників змови. ТОВ «Інтерпайп Україна» оскаржила рішення до господарського суду. Результат розгляду справи прямо впливає на інтереси «Укрзалізниці»: у випадку, якщо суд визнає рішення АМКУ обґрунтованим, державна компанія може стягнути подвійну шкоду з «Інтерпайпу».

«Укрзалізниця» спробувала вступити в справу як третя сторона, але 7 квітня суд виніс ухвалу, якою відхилив клопотання. У документі зазначено: «З поданої заяви не вбачається, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Акціонерного товариства

#Інтерпайп #Укрзалізниця #монополія #антиконкуренція #державнізакупівлі #АМКУ #корупція #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування