Держпідприємство «НДВА «Пуща-Водиця» подало низку позовів про розірвання інвестиційних договорів з приватними компаніями щодо забудови понад 300 гектарів землі в Києві. Однак аналіз судових матеріалів та хронологія подій свідчать про те, що ці позови можуть служити інструментом остаточної легалізації раніше укладених угод, а не їх скасуванням.
Історія передачі земель ДП приватним забудовникам розтягнулася на понад десять років. За часів президентства Віктора Ющенка процес розпочався з десяти гектарів, при Віторі Януковичі було залучено близько 150 гектарів, а при Петрі Порошенку передано останні 140 гектарів. Понад 70 відсотків земель отримала компанія Stolitsa Group. Умови договорів передбачали передачу державі лише 4–5 відсотків збудованих квартир, що втричі менше за ринкові умови в столиці. За такої схеми держава може недоотримати близько 200 тисяч квадратних метрів житла.
Порушення при укладанні договорів були очевидними. Будівництво на землях ДП являло собою спільну діяльність, при якій держпідприємство вносило право на забудову земельної ділянки, а приватні компанії здійснювали фінансування. За законодавством такі договори потребували обов'язкового погодження Кабінету Міністрів, чого не було зроблено. Замість цього договори були оформлені як інвестиційні, а не як договори про спільну діяльність.
Кримінальні розслідування тривали роками. На початку 2017 року ГПУ активізувала розслідування у проваджені № 12013110000001049 щодо зловживання службовим становищем та заволодіння земельними ділянками керуючим партнером Stolitsa Group Валентиною Молчановою, а також службовими особами ДП Олегом Мазурком, Федором Судницином та Василем Кириченком, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Поворотним моментом стало рішення господарського суду. У березні 2017 року ТОВ «Інвест-Будсістемс» (входить до Stolitsa Group) подала позов до Господарського суду Києва проти ТОВ «Олівер-Буд», ТОВ «Сітібудсервіс» та самого ДП «НДВА «Пуща-Водиця» з вимогою визнати інвестиційні договори недійсними. Позивач стверджувала, що договори містять ознаки угод про спільну діяльність і потребували погодження Кабміну. Суддя Василь Мельник у рішенні від 22 травня 2017 року (справа № 910/4427/17) відмовив у позові, визнавши договори дійсними. При цьому суд дійшов висновку, що обов'язки ДП були лише підготовчими діями, а саме будівництво здійснювали забудовники без участі держпідприємства.
Після цього рішення слідчі припинили активні дії. Якщо протягом двох місяців до судового рішення слідчі за даними Єдиного реєстру судових рішень щонайменше 17 разів звертались до слідчого судді для отримання дозволу на вилучення документів та інформації про банківські рахунки, то після рішення Мельника активність припинилась. ТОВ «Інвест-Будсістемс» спочатку подала апеляцію, але 16 листопада 2017 року відмовилась від неї. На наступний день, 17 листопада, старший слідчий ГСУ ГПУ Дмитро Горожанкін закрив кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину. Нове керівництво ДП оскаржило закриття справи, але програло в першій інстанції 1 червня 2018 року та в апеляції 9 липня 2018 року.
Сучасна судова стратегія ДП викликає запитання. У червні 2021 року держпідприємство подало шість позовів про визнання недійсними договорів на забудову понад 300 гектарів. Чотири позови до ТОВ «Датоліт» (32 гектари на Мінському масиві), ТОВ «Інтерпроект» (55 гектарів на Виноградарі), ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» (80 гектарів на Виноградарі) та ТОВ «Проектінвестбуд» (86 гектарів на Виноградарі) залишені судом без руху через абсурдні помилки: неправильно зазначені адреси відповідачів, невірно завірені докази. Водночас два позови до ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс» щодо 52 гектарів на Виноградарі подані без помилок і прийняті судом до розгляду.
Ця різниця у якості подання позовів не випадкова. Договори з ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс» вже були предметом судового розгляду, і рішення на користь забудовників давно вступило в силу. На цих справах, з посиланням на преюдицію, може формуватися судова практика щодо законності аналогічних договорів, яка потім застосуватиметься до інших чотирьох позовів.
Додатковим свідченням координації дій є продаж майнових прав. 4 червня 2021 року ДП виставило на електронному аукціоні свої майнові права на 42 квартири в ЖК «Варшавський 2» у будинках, що мають вводитися в експлуатацію в наступному році. Це відбулось лише за 16 днів до подання позову від 19 травня про визнання недійсним договору з ТОВ «Сітібудсервіс». Таке поєднання дій важко пояснити, якщо керівництво ДП дійсно прагне скасувати договір.
За логікою подій, позови служать інструментом легалізації земельної схеми. Виграш у справах щодо ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс» з визнанням договорів дійсними створить судову практику, на яку можна посилатися при розгляді інших справ. Це остаточно захистить забудовника від ризиків і дозволить йому завершити будівництво без загрози скасування договорів.
За іншого сценарію позови мав подавати Кабінет Міністрів або прокуратура в його інтересах, а відповідачами були б як ДП, так і приватні партнери. Для ділянок, де будівництво не розпочиналось (ТОВ «Датоліт» та ТОВ «Проектінвестбуд»), логічним було б визнання договорів нечинними. Для інших чотирьох договорів оптимальним варіантом була б мирова угода, за якою забудовники погоджуються на ринкові умови, а Кабмін погоджує переглянуті договори. Це захистило б як інтереси держави, так і інтереси людей-інвесторів, залучених у проблемне будівництво.