Державна компанія АТ «Українська залізниця» вирішила закупити 100 пасажирських вагонів через переговорну процедуру замість конкурентного тендеру. Контрактна вартість становить 3 млрд грн, а єдиним потенційним постачальником визначено ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
Процедура розпочалася 14 червня. Однак цьому передувала спроба проведення конкурентного тендеру, який виявився неефективним. Залізничники спочатку розробили технічні вимоги, які, за твердженнями критиків, були адаптовані саме під продукцію крюківського заводу. Коли виробники з Європи та китайська компанія CRRC подали свої пропозиції, замовник відхилив їх і скасував торги, посилаючись на відсутність конкуренції.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков дав згоду на перехід до переговорної процедури. За документацією, яку мав співвласник Крюківського заводу Володимир Приходько, на нараді 7 червня міністр рекомендував: «Про пасажирські вагони за бюджетні гроші швидше треба проводити переговорну процедуру, якщо не відбувся тендер, підписувати контракт уже цього місяця».
Законодавча база для такого рішення
Укрзалізниця застосувала положення п.2 ч.2 Закону «Про публічні закупівлі», яке дозволяє переговорну процедуру при відсутності конкуренції з технічних причин. Обґрунтуванням цієї позиції стала експертна довідка Львівської філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту. У документі зазначено, що жоден інший виробник не спроможний розробити та поставити 100 вагонів протягом 12 місяців.
Однак експертиза викликає запитання. Фахівці університету розраховували строки з «нульового етапу» виробництва, включаючи розробку технічних вимог та науково-конструкторські роботи. Насправді ж йдеться лише про отримання сертифіката відповідності для вагонів, які європейські та китайські виробники випускають роками. Таким чином, експертна довідка ґрунтується на маніпуляції, видаючи бажане за дійсне.
Цикл замовлення та його наслідки
Укрзалізниця створила небезпечний прецедент: спочатку розробити технічні вимоги під конкретного виробника, потім обґрунтувати переговорну процедуру тим, що під ці вимоги потрапляє лише один виробник. Друге обґрунтування — необхідність виконання бюджетної програми через те, що кошти закладені в державному бюджеті. Однак саме Укрзалізниця спричинила затримку в підготовці та загрозу невиконання програми. За залишилися шість місяців компанія могла провести конкурентну процедуру з авансуванням, щоб встигнути використати бюджетні кошти.
Замість цього посадовці вирішили звинувачувати систему публічних закупівель ProZorro. Разом з виведенням з-під дії закону Київської обхідної дороги та інших закупівель це свідчить про загальну тенденцію. Влада списує проблеми виконавчої дисципліни на складність прозорих процесів, хоча переконує, що система не «дає можливості» укласти потрібний контракт.
Фінансові наслідки
За розрахунками експертів, переплата може становити близько 15% від вартості контракту або еквівалент 15% менше вагонів порівняно з конкурентною процедурою. Для порівняння: Єгипет купує купейні вагони на 15% дешевше через тендер, у якому брали участь виробники з п'яти країн. Запровадження системи неконкурентних закупівель може закріпитися на роки, що призведе до постійної переплати та зменшення обсягів закупівель.
Про власників Крюківського заводу
Співвласниками ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є громадянин Росії Гамзалов Станіслав Джахарпович, який є спонсором ЛДПР Жириновського, та громадянин Естонії Олег Осіновський. Литва звинувачувала Осіновського в зв'язках з оточенням Путіна.
Аналіз матеріалу підготував експерт «Ліги Антитрасту» Володимир Даценко.