Напередодні запуску ринку землі в Україні сталася низка подій, які змусили заступницю міністра юстиції з реєстраційних питань Ольгу Оніщук залишити посаду. 25 червня 2021 року вона написала заяву на звільнення, а 30 червня Кабінет міністрів проголосував за її звільненням. У своєму дописі в соцмережі Facebook Оніщук згадала про "шалений тиск" і "спроби публічної дискредитації", але причин не розкрила.
За два тижні до цього, 17 червня, Державне бюро розслідувань затримало адвоката Олександра Світличного з адвокатського об'єднання "Цезар". За версією слідства, він обіцяв за гроші вплинути на рішення Антирейдерської колегії (Колегії з розгляду скарг у сфері держреєстрації Міністерства юстиції). Світличного затримали під час передачі 10 тисяч гривень. За даними ДБР, він отримав понад 400 тисяч гривень від представника деревообробної компанії. Санкція за шахрайство передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
Цьому передувало затримання на початку червня адвокатки Алли Цимановської з фірми "Ілляшев і партнери". Правоохоронці стверджували, що вона намагалася передати хабар у розмірі 160 тисяч доларів США для Антирейдерської колегії.
Дотичні до міністерства люди розділяють думки щодо зв'язку цих затримань зі звільненням Оніщук. Критики стверджують, що чиновниці дали можливість піти, щоб уникнути кримінального переслідування. Прихильники вважають, що вона не витримала постійного тиску, звинувачень, погроз і внутрішніх конфліктів у реєстраційному крилі.
Реєстраційне крило Мін'юсту останнім часом працювало так, що Оніщук та очільник Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик контролювали всі важливі робочі процеси. Без їх дозволу жоден чиновник не міг діяти самостійно, за винятком міністра юстиції Дениса Малюськи та його першого заступника Євгенія Горовця. Саме вони затверджували всі рішення Антирейдерської колегії.
Реєстраційне крило позбавило свідоцтв низку сумнівних нотаріусів, закрило їм доступи до реєстрів і розглядало скарги щодо рейдерства. За даними видання "Наші гроші", Оніщук та керівники департаментів часто помічали за собою стеження. Рік до звільнення хтось намагався потрапити в її робочий кабінет і виламав частину замка.
Однак найбільшою проблемою стали взаємини з Офісом президента. За даними джерел видання, очільник ОП Андрій Єрмак був незадоволений рішеннями щодо структур і людей, наближених до президента. На початку 2021 року Єрмак вимагав від міністра Малюськи звільнити Оніщук, але тоді міністр зумів уникнути цього. Малюська навіть говорив, що якщо Оніщук доведеться звільнятися, він піде разом з нею.
Конфлікт підживлювався й зсередини міністерства. За словами працівників на умовах анонімності, Офіс президента отримував внутрішню інформацію через довірену особу Єрмака Розу Тапанову. Та, начебто, дізнавалася новини від колишнього однокурсника, а тепер очільника департаменту нотаріату Дмитра Кирилюка. Кирилюк спочатку входив до команди Оніщук, але потім відколовся. За версією джерел, він образився, що Антирейдерську колегію передали Дубовику, а не йому. Пізніше його "зачепило" звільнення заступника Віталія Желінського. Хоча сам Желінський заперечує знайомство з Тапановою.
Стан справ у реєстраційному крилі став критичним на початку 2021 року: очільник ОП виступав за звільнення Оніщук, а міністр — проти. Це питання піднялося до рівня президента, і було створено два інформприводи.
Перший скандал розпочався наприкінці квітня 2021 року, коли територіальне управління ДБР у Києві затримало адвокатку Аллу Цимановську на хабарі в 160 тисяч доларів США. Правоохоронці одразу повідомили, що працівники Мін'юсту не причетні до схеми. Проте Єрмак провів чергову розмову з Малюською щодо Оніщук. Оскільки доказів залученості Оніщук та Дубовика не виявили, заступниця міністра залишилася на посаді.
Другий скандал вибухнув 17 червня 2021 року, коли головне оперативне управління ДБР затримало адвоката Олександра Світличного на новому хабарі в 400 тисяч гривень для Антирейдерської колегії.
Історія з Світличним пов'язана з бізнесменом Олексієм Криштопою. Його компанія володіла прогулянковим теплоходом "Святий Андрій" у Києві. Криштопа подав дві скарги до Антирейдерської колегії щодо конфлікту з авторитетним львівським бізнесменом Богданом Копитком, відомим під прізвиськом "Копито". До сторони Копитків підключився ексзаступник голови правління "Нафтогазу" Валентин Франчук, якого 2014 року оголошували у розшук. Предметом суперечки стала нерухомість у Києві на вулиці Ремонтна, 8а, приблизною вартістю в один мільйон доларів США.
На момент розгляду справи в Антирейдерській колегії нерухомість уже належала компанії, підконтрольній опонентам Криштопи. У 2015 році майно переписали з ТОВ "Деревообробна компанія 'Роік'" на ТОВ "Торговий дім 'Роік'", яку контролювали опоненти. У жовтні 2020 року "Торговий дім 'Роік'" став співвласником ТОВ "Торговий дім 'Айссторм'", також підконтрольної опонентам Криштопи. Внеском до статутного капіталу "Айссторму" стала спірна нерухомість.
Реєстрацію "Торгового дому 'Айссторм'" у жовтні 2020 року робила столична нотаріус Олександра Бурлак. Криштопа подав першу скаргу до Антирейдерської колегії саме щодо цієї реєстрації. У листопаді 2020 року нерухомість переписали в реєстрі речових прав на "Торговий дім 'Айссторм'" у іншого нотаріуса, Ірини Горіної. Щодо цієї реєстрації Криштопа подав другу скаргу.
Обидві скарги подали в один день — 4 січня 2021 року, розглядали в один день — 4 березня 2021 року, а Мін'юст відмовив у їх задоволенні в один день — 19 травня 2021 року. Обидві скарги розглядала одна й та сама колегія на чолі з Вячеславом Хардіковим, членкинями були Олена Антонюк, Катерина Прохоренко, Віра Бондаренко та Анастасія Книжник. Наказ по першій скарзі оприлюднили на сайті Мін'юсту, а наказ по другій — ні.
При розгляді другої скарги Антирейдерська колегія вирішувала ключове питання: чи можна вважати введення майна до статутного капіталу іншої компанії продажем? У статуті "Торгового дому 'Роік'" стояли обмеження на продаж майна, але не на його введення до статутного капіталу іншої фірми. Колегія вирішила, що ці поняття не тотожні, і скаргу не задовольнила. Висновок Колегії ніде не публікувався.
Спочатку висновок лежав без руху у міністра. Останнє слово щодо рішень Антирейдерської завжди було за Малюською та його першим заступником Горовцем, які мали право ветування. 1 червня 2021 року міністр наказав Колегії переглянути своє рішення, оскільки воно недосконале. За офіційною версією, підлеглі "належно не дослідили" перевірку нотаріусом Гориною "правоздатності та дієздатності юридичної особи". За неофіційною версією, за словами працівників Мін'юсту, Малюська передумав "після дзвінка з інстанції, якій не відмовляють" — тобто з Офісу президента.
10 червня 2021 року Антирейдерська колегія розглядала скаргу деревообробної компанії повторно. На новому розгляді скаржників представляв новий адвокат — Олександр Світличний. За даними джерел з оточення АО "Цезар", деревообробну компанію Криштопи порадила фінкомпанія, близька до Офісу президента. Криштопа і Світличний спілкувалися не напряму, а через посередника — "потенційного покупця", який обіцяв урегулювати питання і діяв за довіреністю. Сам Криштопа прізвище посередника не назвав.
За версією ДБР, Світличний обіцяв за гроші "порішати" обидві скарги. Бюро стверджує, що адвокат діяв у змові з колегою та невстановленими членами Антирейдерської колегії, але водночас зауважує, що всі ці люди "не мали ані можливостей, ані наміру допомагати". В АО "Цезар" коментувати цю історію відмовилися. Голова об'єднання Сергій Хільченко зазначив лише, що кримінальне провадження по Світличному "стало результатом повідомлення завідомо неправдивих відомостей про кримінальне правопорушення".
За даними слідства, між представником деревообробної компанії і Світличним задокументовано більше 10 зустрічей. Поза межами договорів про надання правової допомоги адвокат отримав понад 400 тисяч гривень.
Того ж вечора, коли затримали Світличного, ДБР провело виїмку в реєстраційному крилі Мін'юсту. Забрали матеріали двох скарг, пов'язаних із нерухомістю на Ремонтній. Оніщук на обшук не приїхала, але до третьої ночі були міністр Малюська та очільник Офісу протидії рейдерству Дубовик, який повернувся з аеропорту, пропустивши перший день відпустки.
24 червня 2021 року ДБР прийшло в реєстраційне крило ще раз, з обшуком у справі Цимановської. Експертами керував особисто директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін. За даними видання, коли затримали Цимановську, у неї вилучили мобільний телефон. Деякий час його не могли розблокувати, але пізніше це вдалося. На телефоні була якась інформація, яку шукали під час обшуку.
Версії щодо змісту цієї інформації різняться: компромат на міністра, першого заступника Горовця, Оніщук або Дубовика. Видання "Цензор.нет" писало про переписку з представником міністерства, яка містить суми хабарів за прискорення вирішення питання, включно з сумою в 60 тисяч гривень для міністра. Існує й протилежна версія: керівнику КНДІСЕ Рувіну зручно розповсюджувати інформацію про начебто компромат, оскільки в нього самого зараз конфлікт з Міністерством — міністр вирішив звільнити Рувіна, але це поки не вийшло.
Версія про хабар для міністра чи його заступників не дуже узгоджується з логікою оперативних дій. Як правило, у ситуації "хабар для міністра" правоохоронці ведуть гроші до хабарника і затримують того, кому вони призначені, а не кур'єра. Якщо ж два рази затримали адвокатів-кур'єрів, то логічніше припустити, що адвокати не збиралися передавати гроші нікому, або правоохоронці кудись дуже поспішали.
Після візиту Рувіна з обшуком розмова про звільнення Оніщук, за даними видання, відбулася вже з президентом. Про це написав у соцмережах ексочільник Антирейдерської колегії Владислав Власюк, посилаючись на власні джерела. За його словами, Володимир Зеленський послухав "про Оліну бурхливу корупційну діяльність" і дав "добро" на звільнення. Після цього люди, відповідальні в "Слузі народу" за призначення міністра юстиції, довели до відома Малюськи, що Оніщук треба піти. Як наслідок, заступниця міністра написала заяву на звільнення.
На момент публікації матеріалу Мін'юст не оприлюднив остаточного рішення щодо скарги, після розгляду якої затримали Світличного. У судовому реєстрі також не було жодної ухвали щодо цієї справи, попри те, що пройшло два тижні.
ДБР повідомило, що "наразі тривають активні слідчі дії та перевіряється причетність до схеми інших осіб, в тому числі посадовців Мін'юсту".
Міністр юстиції Денис Малюська дав розгорнутий коментар. Він підтвердив, що Оніщук дійсно проробила величезну роботу з подолання рейдерства та наведення ладу у сфері реєстрації. За його словами, причиною звільнення є не претензії до роботи, а мегаскладні умови та тиск осіб, невдоволених ефективною діяльністю Мін'юсту. Малюська наголосив, що він приймає кінцеве рішення за будь-якою скаргою, оскільки Колегія є дорадчим органом. Він також категорично заперечив, що президент, Офіс президента чи Єрмак вимагали звільнити Оніщук. "Такі вимоги не передавалися і через інших осіб, а 'людей, відповідальних в 'Слузі народу' за призначення міністра юстиції і його діяльність' взагалі не існує в природі", — сказав Малюська.
Щодо питання, чи є введення майна до статутного капіталу продажем, міністр пояснив, що учасники товариства встановили підвищені вимоги для прийняття рішення про продаж нерухомого майна — потрібна згода кваліфікованої більшості голосів. Ці обмеження "обійшли", прийнявши простою більшістю голосів рішення про передачу майна до статутного капіталу іншої юридичної особи. З точки зору бізнес-етики це недобросовісний вчинок, але з точки зору закону — складніше. Малюська зазначив, що термін "продаж" у статуті може бути синонімом "купівлі-продажу" чи "будь-якого оплатного відчуження", і важливо брати до уваги мету учасників товариства. Він обіцяв викласти фінальну правову позицію у відповідному рішенні на сайті Мін'юсту.