Аналіз судових рішень за корупційні злочини виявив тривожну тенденцію: попри збільшення загальної кількості вироків, їхня суворість значно знизилась. До такого висновку дійшла громадська організація «Наші гроші» на основі даних проекту «Антикорупційний барометр» – системи автоматичного збору інформації про вироки за корупційними та службовими статтями Кримінального кодексу України за період 2014–2021 років.
Президентське гасло про посадки
Передвиборче обіцянка Володимира Зеленського «Весна прийде – саджати будемо» згодом трансформувалась у президентські заяви про те, що він «сам хочу знати де посадки» та що «впливу президента на правоохоронні органи немає». Організація припускає, що офіційна статистика, яку демонструють керівництву держави, може бути вибірковою. Хоча число вироків корупціонерам дійсно трохи зросло, це зростання досягнуто виключно за рахунок однієї категорії – затриманих хабародавців, тобто осіб, які пропонували хабари. Як правило, це невеликі суми, які пропонували звичайні громадяни патрульній поліції чи дрібним чиновникам. За іншими статтями ситуація залишилась незмінною або погіршилась.
Падіння реальних ув'язнень
Найбільш тривожна тенденція стосується суворості покарань. Хоча всі корупційні статті Кримінального кодексу передбачають позбавлення волі, реальне ув'язнення було присуджено лише у 10% всіх винесених вироків за останні 7,5 років. При цьому відсоток справ із реальним ув'язненням щороку зменшувався. Якщо у 2014 році було близько 100 таких вироків, то до 2020 року їхня кількість впала до приблизно 80.
Стаття 368 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за отримання хабара чиновниками, раніше давала найбільше вироків із позбавленням волі. Однак саме по цій статті спостерігається найрізкіше падіння: з 70 і більше вироків у 2014–2015 роках цифра щороку знижувалась і в 2020 році становила лише 22.
Зі статей, проаналізованих організацією, практично відсутні вироки з реальним позбавленням волі за останні 7,5 років за такими складами злочину: незаконне збагачення (статті 368-2 і 368-5) – 0 вироків; підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4) – 1 виріс (у цій справі особа засуджена по статті 368-4 у сукупності зі статтею 368, але апеляція призначила новий розгляд); зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2) – 2 вироки (обидва скасовано в апеляції); підкуп службової особи юридичної особи приватного права (стаття 368-3) – 3 вироки, з яких один одразу звільнили за амністією, а другий апеляція змінила на штраф.
Штрафи замість ув'язнення
Основним видом покарання за давання хабара (статті 369 і 369-2) є штраф – майже 80% і 70% вироків відповідно. Для статей 364 і 365-2 близько третини вироків передбачають умовне позбавлення волі. Значний відсоток умовного ув'язнення також у покараннях за статтями 368-2 (25%), 368 (близько 18%) і 364-1 (близько 15%).
Зростання угод з прокурором
Примітно, що близько 40% всіх вироків за останні 7,5 років – це затверджені угоди з прокурором, що становить майже 3000 справ. У 2015–2017 роках спостерігалось невелике зменшення таких угод, але з 2019 року їхня кількість зростає. Половина всіх угод стосується хабародавців (стаття 369), ще чверть – чиновників-хабарників (стаття 368).
Джерела та методологія
Аналіз охопив понад 7000 вироків судів першої інстанції за 10 корупційними статтями Кримінального кодексу з 1 січня 2014 року по 7 липня 2021 року. Грантову підтримку на створення аналітичної платформи надали USAID та UK aid через проект «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» (TAPAS), який реалізує Фонд Євразія за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.
Зазначимо, що статті 368-2 і 368-5 обидві стосуються незаконного збагачення, однак статтю 368-2 введено в Кримінальний кодекс у 2011 році, а у лютому 2019 року рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 визнано такою, що не відповідає Конституції України. Статтю 368-5 введено в кодекс 31 жовтня 2019 року. Деякі вироки враховані кілька разів, оскільки в одному рішенні могли бути присутні кілька корупційних статей.