Моніторинг роботи Антирейдерської колегії Міністерства юстиції та восьми її регіональних філій протягом восьми місяців 2021 року виявив системні проблеми в боротьбі з рейдерством та порушеннями при реєстрації майна.
За даними журналістів видання «Наші гроші», за цей період розглянуто 2350 колегіальних справ. Станом на 10 вересня 2021 року Міністерство оприлюднило рішення щодо 1696 скарг, що становить понад 72% від усіх поданих. Прискорення обробки скарг почалося з літа, коли у травні 2021 року відкрили вісім додаткових регіональних колегій.
З оприлюднених рішень 416 скарг, тобто 24,5%, задовольнили. У всіх цих випадках рішення реєстраторів скасовували, включаючи 10 наказів управлінь юстиції. Проте не всі такі порушення можна класифікувати як підтверджене рейдерство — деякі стосуються технічних помилок або реєстрацій, які не підлягають обов'язковій реєстрації, як-от права оренди на два роки або права власності на малі архітектурні форми.
У 269 випадках реєстраторам блокували або анулювали доступ до реєстрів через грубі порушення. З цих анулювань та блокувань 325 стосувалися реєстрацій, здійснених з вересня 2019 року, коли до Міністерства прийшла нова команда. Більшість сумнівних реєстрацій — 201 анулювання та блокування — виявлено в Державному реєстрі речових прав, тоді як в Єдиному реєстрі юридичних осіб зафіксовано 68 блокувань та анулювань.
Для контексту: загальна кількість реєстрацій в реєстрах щороку сягає понад 6 мільйонів. Таким чином, виявлені порушення становлять мінімум одну незаконну дію щодня.
Десять схем рейдерства
Аналіз колегіальних розглядів дозволив виокремити десять основних способів, якими рейдери намагаються завдати шкоди власникам активів.
Першим способом є використання формулювання про законність рішення. Журналісти зафіксували 614 відмов скаржникам із посиланням на те, що рішення прийнято відповідно до законодавства. Хоча багато таких відмов справді стосуються законних рішень, трапляються випадки, коли нотаріуси переписують активи на рейдерів за підробленими документами. Міністерство не може застосувати санкції до нотаріусів, оскільки не має повноважень встановлювати факти підроблення. Подібна ситуація виникає при так званій «чорній реєстрації», яка потім закривається нотаріальним правочином. У таких випадках Міністерство відмовляє в розгляді скарг, рекомендуючи звертатися до суду.
Другою схемою є наявність інформації про судовий спір. За попередньої каденції Міністерства рейдери ініціювали судові спори, щоб унеможливити адміністративний розгляд у Міністерстві. Нове керівництво змінило цю практику, спираючись на рішення Верховного Суду про необхідність збігу сторін. Тепер Колегія відмовляє лише коли сам скаржник звертався до суду. За вісім місяців 2021 року зафіксовано 156 таких відмов. Це означає, що власникам активів краще не звертатися до суду паралельно з поданням скарги в Антирейдерську колегію.
Третьою перешкодою є неможливість скаржника підтвердити факт порушення прав. Журналісти виявили 307 випадків такої відмови. Скаржитися можуть лише особи, чиї права порушено, тому Колегія відмовляє органам досудового розслідування, як-от НАБУ, у розгляді реєстрацій, що стосуються активів фігурантів кримінальних проваджень. Рейдери використовують цей момент, працюючи лише з паперовими версіями документів за відсутності їх у державному реєстрі. У таких ситуаціях краще звертатися до департаменту нотаріату для проведення камеральної перевірки, оскільки там скаржитися може будь-хто.
Четвертою схемою є реєстрація на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на майно та їх обтяження. Рейдери часто подають неповні пакети документів — від заяви з білим аркушем паперу до комплектів, де бракує правовстановлюючого документу. За версією Міністерства, такі реєстрації здійснювала нотаріус Олена Сазонова. Подібна ситуація була з реєстраторкою Тетяною Батіщевою, яка, за версією слідства, допомогла ексміністру енергетики заволодіти дорогою нерухомістю за сумнівних документів.
П'ятою схемою є реєстрації без важливих документів — рішень уповноважених органів, документів про присвоєння адреси, підтвердження перерахування коштів, виділу частки в натурі, згоди іпотекодавця, невід'ємних частин договорів, документів про введення об'єкта в експлуатацію та готовність до експлуатації.
Шостою схемою є реєстрація на підставі судових рішень, які не існують, мають ознаки підроблення, не передбачають те, що зробив реєстратор, або закриті та відсутні у судовому реєстрі без копії. Держвиконавець Владислав Кушніренко у так званому «кейсі Самусєва» припинив арешти землі в Козині на підставі неіснуючого судового рішення. Нотаріус Яна Головкіна проводила реєстрації на підставі неіснуючих ухвал. Іноді арешти не знімають, а накладають на основі сумнівних судових рішень, як було в історії з СВК «Новоселицький».
Сьомою схемою є реєстрація без перевірки правоздатності, дієздатності, повноважень та без належної легалізації чи апостилювання документів. Питання правоздатності та дієздатності активно досліджувалися під час розгляду скарги деревообробної компанії «Роік». Подібна ситуація була з будівельною фірмою «Главбуд плюс» та нотаріусом Іриною Білоус.
Осьмою схемою є реєстрація зі суперечностями між документами або відомостями у реєстрах. У кейсі «Фрунзе, 69» нотаріус Володимир Бригіда змінив власника будівлі та поновив іпотеку і заборону, попри те, що вони були припинені у 2015 році, і щодо цієї ж будівлі уже була зареєстрована інша іпотека з іншим іпотекодержателем.
Дев'ятою схемою є реєстрація з порушенням територіальності. Нотаріусам та реєстраторам дозволено працювати лише в межах свого територіального округу, проте рейдери часто звертаються до фахівців в інших регіонах. Хоча Міністерство анулює доступ таким реєстраторам, рейдери продовжують користуватися такими послугами, оскільки вони добре оплачуються, а активи встигають переоформити до розгляду справи в Міністерстві.
Десятою схемою є система передоручок. Журналісти виявили, що міністр юстиції Денис Малюська в ручному режимі може змінювати рішення Антирейдерської колегії на абсолютно протилежні. Відповідно до регуляцій, висновки Колегії мають лише рекомендаційний характер, а остаточне рішення приймає міністр. Якщо міністр не погоджується з висновком, його узагалі не оприлюднюють, і скаргу розглядають заново за дорученням міністра — так званою передоручкою. Лише скаржник, реєстратор та зацікавлені особи отримують відповідні документи. Це дозволяє Міністерству приховати факти, коли Колегія робить два абсолютно протилежних висновки по одній справі, як було в ситуаціях з рейдерством заправок «Мотто» та компанії «Роік». За джерелами видання, у випадку з «Роіком» міністр передумав після дзвінка з інстанції, якій не відмовляють — Офісу президента, наближених депутатів та певних людей з органів досудового слідства та процесуального нагляду. На місяць міністр може зробити понад 40 передоручок, які не оприлюднюють.
Проблеми системи
Попит на вирішення «навколорейдерських» проблем значно перевищує можливості Міністерства. Щороку до установи звертаються кілька тисяч осіб з проблемами реєстрацій, проте Міністерство вирішує проблеми лише невеликої частини — кількох сотень. До створення регіональних колегій Міністерство пропонувало лише повільний розгляд справ, тривалу непублікацію рішень або відмови з формальних причин.
Журналісти також зафіксували 115 відмов із посиланням на закінчення встановленого законом строку подачі скарги, хоча деякі з них містили явні ознаки рейдерства. Наприклад, у справі про будинок-монстр на Подолі в Києві, де у не введеному в експлуатацію будинку почали реєструвати квартири, приміщення та гаражі, Колегія відмовила через пропущені строки, хоча така реєстрація заборонена. Строки подачі скарги чітко визначені — 60 днів з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав.
Великий обсяг документації призводить до помилок на сайті Міністерства при публікації наказів. До деяких наказів після публікації вносять зміни «заднім числом». Все це відбувається на тлі того, що Колегія не має чітко виписаного та оприлюдненого алгоритму розгляду скарг. Через це одні скарги розглядали майже два роки, а інші — кілька днів.
Наприклад, скаргу Івана Романенка щодо 25 гектарів землі розглядали 568 днів, врешті відмовили через закінчення строку подачі. Натомість скаргу матері співвласника студії «Квартал-95» Тимура Міндіча Стелли Міндіч щодо реєстрації річної давності розглянули за 9 днів, і через 19 днів її задовольнили.
З появою регіональних колегій ситуація потроху поліпшується — розгляди стають швидшими, накази оприлюднюють в коротші строки, хоча чітко виписаного алгоритму досі немає.
Дані за серпень 2021 року
У серпні Антирейдерські колегії провели 504 колегіальних розгляди, з них 154 були повторними. Щодо 107 скарг станом на 10 вересня оприлюднили результати.
Серед нотаріусів, на яких найбільше скаржилися, лідирувала Марія Миськів з Тернополя з п'ятьма скаргами та п'ятьма розглядами, та Юлія Кузьменко з Києва з чотирма скаргами та чотирма розглядами. Розгляди стосувалися 125 нотаріусів.
Серед реєстраторів найбільше скарг отримав Ігор Маслюк з Менської міськради Менського району Чернігівської області — 68 скарг та 122 розгляди. Інна Решодько з Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області отримала 59 скарг та 113 розглядів. Наталія Кузьович з тієї ж ради отримала 55 скарг та 110 розглядів. Всього розгляди стосувалися 247 реєстраторів.
Щодо анулювань та блокувань, нотаріусу Яні Головкіній з Києва анулювали доступ до Державного реєстру речових прав за двома наказами. Блокування на три місяці отримали нотаріуси Інесса Тверська, Руслан Швець та Марина Єгорова з Києва. Реєстраторам Андрію Дубовику, Тарасу Миколенку та Роману Пилипчуку анулювали доступ. Блокування на три місяці отримали реєстратори Ігор Бабін, Михайло Костиник, Олександр Мешков та Наталія Губанова.
У серпні зафіксовано 42 передоручки, коли міністр юстиції не погодився з рішенням Колегії. Найшвидше розглянули скаргу за 5 днів. Найповільніше розглядали скаргу 538 днів, не враховуючи перегляди за рішенням суду. Всього розглядів, у яких порушені строки, було 313. Крім того, 17 розглядів стосувалися дій управлінь Міністерства та його фахівців, 3 розгляди — реєстрацій виконавців.
Протягом серпня з'явилося 23 відмови у розгляді скарг, підписані особисто міністром. Найстаріша з них зареєстрована у серпні 2020 року, найсвіжіша — у серпні 2021 року.