← Назад

Приватизація «Більшовика»: як держава намагається заробити на чужій землі

2021-10-25 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Заводу «Більшовик» судилася доля, яка розкриває глибокі суперечності у механізмі приватизації в Україні. Державна компанія ФДМУ запланувала на 27 жовтня продаж АТ «Першого київського машинобудівного заводу» – історичного підприємства, яке колись було одним із провідних у регіоні. Однак за фасадом цієї угоди приховується складна схема, де реальним активом виступає не виробництво, а право на забудову цінної земельної ділянки у центрі міста.

Підприємство, яке нині займає близько 35 гектарів на проспекті Перемоги поряд зі станцією метро «Шулявська», колись давало роботу шести тисячам людей. Сьогодні там працює близько трьохсот осіб. Борги АТ становлять 480 млн грн при вартості активів у 380 млн грн. На сайті ФДМУ завод описують як «провідне підприємство зі створення великотоннажного обладнання для переробки гуми та пластмас» і «фактично єдиний універсальний машинобудівний комплекс у Києві з повним циклом виробництва». Однак ці характеристики не впливають на умови продажу.

Формально першою умовою приватизації названо збереження основного виду діяльності. Насправді це означає лише інвестиції у розмірі 57 млн грн на дочірньому підприємстві «Жашківважмашбуд» у Жашкові Черкаської області, яке займає 4 гектари. Для решти земельних ділянок загальною площею понад 50 гектарів у чотирьох областях, включаючи 35 гектарів на Шулявці, жодних вимог щодо використання не встановлено. Саме тому ФДМУ розраховує отримати не менше 1,4 мільярда грн.

Держава продає не завод, а право користування землею. Ділянки на Шулявці офіційно перебувають у комунальній власності територіальної громади Києва. АТ «ПКМЗ» не оформила на них право користування відповідно до вимог незалежної України, і навіть у Державний земельний кадастр ці ділянки не внесені. Таким чином, держава отримує гроші від прихованого продажу чужої землі – землі, яка залишиться власністю міста.

Презентація, підготовлена радником ФДМУ ТОВ «КПМГ-Україна», прямо позиціонує ділянку як найбільш вигідну для житлової забудови. За розрахунками, там можна побудувати від 675 тисяч до понад мільйона квадратних метрів житла. При нинішніх цінах на нерухомість у цьому районі потенційний прибуток нового власника може становити 10–15 мільярдів грн. Однак генеральний план Києва наразі забороняє житлове будівництво на цій ділянці, оскільки вона розташована в промисловій зоні.

Зміна генерального плану можлива лише через Київраду після громадських обговорень. Це створює ситуацію, коли конкуренція на аукціоні існує лише «між своїми» – тими, хто має необхідні зв'язки у міській владі. Новий власник, витративши близько двох мільярдів грн на приватизацію, матиме стимул витратити додаткові кошти на лобіювання потрібних змін у містобудівній документації.

Єдиний козир у переговорах з Київрадою – будівля Цеху №5, знесення якої необхідне для завершення будівництва Шулявського шляхопроводу. Київрада подала позов про примусовий викуп цього цеху у лютому цього року. Однак цей козир також працює лише для «своїх» – для тих, хто має вплив на міське керівництво.

Якщо Київрада дозволить житлову забудову, місто матиме значні видатки. За нормативами на ділянці «Більшовика» може проживати 16–25 тисяч нових мешканців. На кожну тисячу населення потрібно мінімум 135 місць у школах. При поточних цінах будівництво однієї школи коштує від 450 до 850 тисяч грн за місце. Таким чином, Київраді доведеться витратити від 1 до 2,5 мільярдів грн на освітню інфраструктуру. Закон забороняє примусити забудовника будувати школи за свій рахунок.

Держава не змогла організувати чесну приватизацію. Замість того щоб узгодити інтереси всіх сторін, ФДМУ та його радник залишили низку невирішених питань. Могла б існувати схема, коли Київрада отримує Цех №5 безкоштовно, а покупець бере на себе зобов'язання побудувати всю необхідну соціальну інфраструктуру. Натомість ФДМУ вносить право користування землею в уставний фонд АТ, не забезпечивши отримання містобудівних умов та технічних умов для реалізації проекту. Потенційні покупці не отримують реальне право приватної власності на землю, а лише потенційну можливість прибуткового проекту, обтяжену невизначеністю та ризиками.

У таких умовах реально боротися на аукціоні будуть лише ті, хто має необхідні зв'язки у Київраді. Ціна продажу буде менше ринкової, оскільки покупці врахують необхідність неофіційної доплати місцевим посадовцям та затримки з початком реалізації проекту. Прибуток отримають приватний забудовник та недобропорядні чиновники, а гроші від приватизації витечуть із бюджету на будівництво інфраструктури, потрібної виключно для нової житлової забудови.

ФДМУ повідомив 8 жовтня, що понад 15 потенційних інвесторів виявили зацікавленість у цьому активі, про що свідчать підписані ними угоди про нерозголошення інформації. Останній день подачі заявок був 19 жовтня. Точна кількість учасників та їх повний перелік невідомі.

За даними відкритих джерел, у аукціоні беруть участь ТОВ «Мілтон», ТОВ «Альянс Новобуд» і ТОВ «Кадорр Інвест». Крім того, про можливу участь заявляли генеральний директор Saga Development Андрій Вавриш і генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала.

ТОВ «Мілтон» створено у травні 2020 року у Києві. Власником і керівником значиться Олександр Макітренко. За даними Youcontrol, з листопада 2020 року «Мілтон» став власником ТОВ «Фірма «Земля-Капітал», яким раніше володіла Оксана Шубко. Вона фігурувала у ЗМІ як бенефіціарний власник European Agro Investment Ukraine – компанії, якій Мінінфраструктури у 2017 році передало оренду на 49 років причали ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ». У цьому році договір було розірвано. ТОВ «Мілтон» має спільний номер телефона (0988811031) з ТОВ «Мустанг Автоплюс», власником якого є Тетяна Цвях, дружина колишнього в.о. Держгеокадастру України (2016–2017) та екс-очільника ГУ Держгеокадастру у Києві (2015–2016). Олександр Макітренко керував цією фірмою у 2015–2017 роках.

ТОВ «Альянс Новобуд» створено у 2007 році у Броварах. Керівником є Віталій Дикий. Власниками компанії є Анна Богуш (43%), ТОВ «КУА «Сіті Кепітал» (40%), АТ «ЗНВКІФ «Адвайзер» (10%) і Дмитро Бердянський (7%). КУА діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Бравіс». Власниками АТ «Адвайзер» є колишній власник збанкрутілого банку «Михайлівський» Віктор Поліщук і його дружина Лілія Різва. З ними пов'язане також КУА «Сіті Кепітал». Найбільшими частками в цьому КУА володіють Вікторія Сологуб та Олена Маслевська, дружина керівника відділу організації та забезпечення заходів Управління справами Верховної Ради Сергія Маслевського. Маслевська отримує також заробітну плату у ТОВ «Три О» – девелопері та управляючій компанії багатофункціонального комплексу Gulliver на Спортивній площі у Києві. У 2016 році у інтерв'ю biz.liga.net Віктор Поліщук заявив, що «Гуллівером» управляє його дружина. Анна Богуш у 2016 році була співвласником ЖБК «Грінвудстрой» разом із Вікторією Сологуб і Анною Гліненко, керівницею АТ «Адвайзер». У той же період вони втрьох були власниками ОК «ЖБК «Спецстройбуд», співвласницею якого у 2012–2016 роках була Альона Насіковська – керівниця ТОВ «ДІМ Ріелт» Олександра Насіковського, засновника групи компаній DIM.

ТОВ «Кадорр Інвест» створено у липні 2020 року в Одесі. Керівником фірми є Світлана Цвик. Власниками є Аднан Ківан і Ольга Павлова. Ківан Аднан – найбільший одеський забудовник, засновник будівельної корпорації Kaddor Group, яка спеціалізується на житлових комплексах, бізнес- і торгових центрах.

За даними екс-нардепа Сергія Лещенка, основним претендентом на активи «Більшовика» є девелопер Василь Хмельницький, який наразі зосередив весь свій бізнес у сфері будівництва. Екс-нардеп також згадав як одного із потенційних учасників аукціону структури екс-нардепа Віталія Хомутинніка.

#приватизація #земельна_афера #Київрада #девелопмент #корупція #генплан #ФДМУ #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування