Антимонопольний комітет України схвалив придбання групою ДТЕК Ріната Ахметова акцій «Кіровоградобленерго», що раніше належала російській групі «VS Energy». Рішення викликало критику експертів, які вважають його кроком до посилення монополізації енергетичного ринку.
Проект зобов'язань, запропонований АМКУ, передбачає, що компанія повинна закуповувати електроенергію для компенсації технологічних втрат на конкурентних засадах, звітувати перед комітетом про ці закупівлі та публікувати інформацію про відмови в укладанні договорів з постачальниками. Ці обов'язки діятимуть п'ять років, а потім припиняться.
Організація «Ліга антитрасту» направила до АМКУ та органів державної влади пояснення, чому такий дозвіл неприйнятний. На думку експертів, запропоновані зобов'язання стосуються лише незначної частки енергії, яка проходитиме через розподільчу мережу, і не можуть запобігти зловживанням монопольною владою. Організація пропонує альтернативу: або заборонити концентрацію взагалі, або зобов'язати ТОВ «ДТЕК мережі» продати якісь старі активи, щоб не погіршувати структуру ринку.
Вертикально-інтегрована група ДТЕК уже контролює значну частину енергетичного сектору України. Компанія володіє 70% потужностей теплової генерації електроенергії через «ДТЕК Східенерго», «ДТЕК Дніпроенерго» та «ДТЕК Західенерго». Група видобуває близько 80% енергетичного вугілля в Україні, яке спалюється на цих теплоелектростанціях. На розподіл електроенергії через розподільчі компанії припадає 41% від загального обсягу в країні.
З придбанням «Кіровоградобленерго», річний обсяг розподіленої електроенергії якої становить 2,92 млрд кВт/год, частка ДТЕК у загальному розподілі досягне 44%. Це перевищує встановлений законодавством поріг 35%, відповідно до якого становище суб'єкта господарювання визнається монопольним.
Процес розширення ДТЕК тривав понад 15 років. У 2006 році Ахметов придбав «ПЕМ-Енерговугілля» та «Сервіс-Інвест» (пізніше перейменовано на «ДТЕК Високовольтні мережі»). У 2007 році — «Донецькобленерго», у 2011 — «Київенерго», у 2012 — «Дніпрообленерго». У 2019 році компанія отримала дозвіл на придбання «Київобленерго» та «Одесаобленерго». Нинішня заявка на «Кіровоградобленерго» подана у 2021 році.
Прихильники концентрації стверджують, що розподільчі мережі є природними монополістами в кожній області, тому власник не має значення. Однак експерти наголошують, що це міф, який виправдовує олігархічну концентрацію. Прикладом наслідків такої політики є газовий ринок, де компанії Дмитра Фірташа контролюють близько 70% розподільчих мереж. Це дозволило їм зловживати монопольним становищем через додаткові нарахування, відмови у зміні постачальника та утруднення приєднання до мереж. У 2021 році Верховна Рада дозволила фірташівським облгазам списати борги на 50 мільярдів гривень.
Група ДТЕК вже демонструє ознаки зловживання ринковою владою. За даними АМКУ, станом на вересень 2021 року розглядалося 10 справ про порушення законодавства про захист конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках електричної енергії. Компанія також впливає на регулятора. У 2016 році НКРЕКП прийняла постанову № 289, яка затвердила формулу «Роттердам +» для розрахунку вартості електроенергії. Ця формула була розроблена самою «ДТЕК Дніпроенерго» та задовольняла інтереси групи.
Владіючи значним медіа-ресурсом, власник ДТЕК використовує телеканали для лобіювання бізнес-інтересів. Телеканал «Україна» висвітлював проблему браку вугілля як тиск на владу для вирішення корпоративних інтересів власників. У новинах каналу пропагувалася формула «Роттердам +» та ідея підвищення цін на вітчизняне вугілля.
На міжнародному рівні розподільчі мережи також належать приватним компаніям. У Португалії 84% розподільчих мереж контролює «Energias de Portugal», в Італії — 70% компанія Enel, в Іспанії — компанії «Iberdrola» та «Endesa Energia» сумарно володіють 78% мереж, в Німеччині — E.ON SE має 48%. Однак ці компанії є публічними, їхні акції перебувають у вільному обігу, контролюючі пакети не належать одному власнику, а державні компанії мають у них частки.
Крім того, ці європейські компанії не мають домінування маневрових потужностей теплоелектростанцій і не займають монопольного становища на ринку видобутку вугілля. Європейська Комісія застосувала добровільний поділ до німецької компанії E.ON SE, яка була схожа на ДТЕК. Коли E.ON планувала придбати активи з розподілу електроенергії в Німеччині, її змусили продати підприємства з роздрібної торгівлі газом та енергією у Чеській Республіці та Угорщині.
Експерти звертають увагу на проблему походження активів. АМКУ знову вирішив повірити, що нинішні власники «Кіровоградобленерго» з групи «VS Energy» не мають стосунку до російського депутата Олександра Бабакова та бізнесмена Євгена Гінера. Бабаков голосував за анексію Криму. Нині замість їхніх прізвищ у переліку акціонерів значаться громадяни Латвії Артурс Альтбергс, Валтс Вігантс та Віліс Дамбінс, а також німці Марина Ярославська та Олег Сізерман. Цієї формальної зміни власників вистачило АМКУ, щоб у 2017 році дозволити «VS Energy» контролювати «Чернівціобленерго», у 2019 продати «Київобленерго» та «Одесаобленерго» Ахметову.
Група ДТЕК також володіє 25% потужностей відновлюваної енергетики в Україні. У 2021 році «зелений портфель» включав три сонячні та три вітрові електростанції загальною потужністю 1 ГВт у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Враховуючи значну ринкову владу ДТЕК на всіх сегментах, інші виробники відновлювальної енергії залежать від підключення до мереж групи, що дає їй можливість дискримінації конкурентів.
Плани групи не обмежуються «Кіровоградобленерго». ДТЕК вже володіє 5 з 7 найбільших операторів системи розподілу електроенергії в Україні і раніше оголошував намір придбати двох останніх гігантів ринку — «Харківобленерго» та «Запоріжжяобленерго», як тільки держава виставить їх на приватизацію.
Стан енергетичного ринку України наближається до критичного. За даними Міненерго, на складах теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей було 0,75 млн тон вугілля, хоча за планом мало бути на 2 млн тон більше. За даними Укренерго, з приблизно 70 діючих енергоблоків 22 не мали палива, ще 10 були в аварійному ремонті. Ще у 2015 році ДП «НЕК «Укренерго» піднімало питання про необхідність перевірки дій компаній групи ДТЕК щодо незабезпечення вугіллям в необхідній кількості для безперебійної роботи енергоблоків. Укренерго зазначало, що зростання аварійності на генеруючих компаніях інколи неможливо пояснити об'єктивними причинами, а в переважній більшості вони виникли внаслідок дій персоналу, що свідчить про штучно створений дефіцит електроенергії.
Наявність фактичного та потенційного тиску групи ДТЕК на ринок може бути перепоною для синхронізації української енергосистеми з європейською ENTSO-E. Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас зазначив, що для практичної реалізації синхронізації потрібен функціонуючий ринок електроенергії, справжня регуляція та деолігархізація ринку.
З посиленням ринкової влади в результаті концентрації можливість тиску групи ДТЕК на регулятора та інші державні органи для прийняття рішень в її інтересах збільшиться. Запропоновані поведінкові зобов'язання не усувають та не пом'якшують потенційний негативний вплив концентрації на конкуренцію. Публічне інформування та надання інформації АМКУ не можуть бути стримуючим фактором від недобросовісної поведінки на ринку та мати більш стримуючий ефект, ніж санкції, передбачені законодавством про захист конкуренції.
Зобов'язання щодо придбання електроенергії для компенсації технологічних втрат стосуються внутрішньої потреби компанії при розподілі електроенергії. За офіційними даними НКРЕКП, втрати електроенергії в системі розподілу у другому кварталі 2021 року становили близько 9%, а для «Кіровоградобленерго» — близько 4,5%. Такий обсяг не може бути стримуючим запобіжником від зловживань ринковою владою.
Законодавство про захист конкуренції забороняє надавати дозвіл на концентрацію, якщо серед її учасників є особи під санкціями РНБОУ. Однак немає інформації, що АМКУ перевіряв достовірність інформації про відносини контролю російської групи VS Energy. Ця група має непрозору структуру власності, а ряд ЗМІ зазначають, що одним з реальних контролерів є підсанкційна особа Олександр Бабаков.