Реконструкція Бортницької станції аерації, найбільшого інфраструктурного проекту в Україні, опинилася в центрі суперечки щодо цін на будівельні роботи. Проект, взятий на контроль Офісом Президента Володимира Зеленського, фінансується японським кредитом, але його реалізація натикається на перешкоди, пов'язані з вартістю контрактів.
Фінансування та умови кредиту
У червні 2015 року Кабінет Міністрів та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA підписали угоду про виділення 108,19 млрд єн (близько 970 млн доларів) на реконструкцію станції. Верховна Рада ратифікувала цю угоду у вересні 2015 року. Кредит надається на спеціальних умовах як пільговий «зв'язаний кредит»: на 40 років з відстроченням платежів на 10 років під 0,1% річних. Умови передбачають обов'язковий вибір консультанта та генерального підрядника серед японських компаній, а також мінімальну частку японських технологій у розмірі 30% від вартості будівельних робіт. Термін реалізації проекту встановлено на 6 років.
Проект розділено на 5 пускових комплексів. Підготовчі роботи, які мали виконувати українські структури, були завершені у 2015–2017 роках: підготовлено майданчик площею 35 гектарів. Паралельно у 2015–2018 роках залучали японських консультантів, розробляли робочу та тендерну документацію, отримали позитивний експертний висновок проектної документації.
Процес торгів та перші невдачі
Генеральним підрядником за умовами кредиту могла бути лише японська компанія або юридична особа з японською часткою не менше 50% плюс одна акція. Перші відкриті торги розпочалися у березні 2019 року з участю семи компаній. Три іноземні учасники об'єдналися в спільну діяльність і подали єдину пропозицію, тоді як інші компанії відмовилися від подальшої участі. У грудні 2019 року цю пропозицію відхилили через технічні невідповідності критеріям тендерної документації.
Повторна процедура торгів стартувала у травні 2020 року з двома пролонгаціями терміну. У лютому 2021 року той же триумвірат подав нову пропозицію. На цей раз технічна частина відповідала критеріям, проте цінова пропозиція, за даними «Київводоканалу», перевищила очікувану вартість на 35%. Комунальники виявили перевищення вартості за окремими позиціями у 2–10 разів.
Турецька компанія та цінові суперечки
З червня по грудень 2021 року тривали переговори щодо зниження вартості. За твердженням «Київводоканалу», учасник торгів відмовився надати детальну інформацію та обґрунтування цін, посилаючись на неможливість зменшення вартості, включаючи непрямі витрати та прибуток, рівень яких варіюється від 50% до 700%. 13 грудня 2021 року учасник офіційно відмовився від подальших переговорів.
Назви японських компаній, які подали пропозицію, у відкритих джерелах не розкриваються. Однак у додатках до листа «Київводоканалу» до Міністерства фінансів від 11 листопада 2021 року, де розглядаються можливі варіанти подальших дій, передбачається заміна турецької компанії Calik Enerji на українську або компанію з іншої країни для передачі обсягу робіт. Calik Enerji – турецька енергетична компанія, головою правління якої є мільярдер Ахмет Чалік. Цю компанію також згадано у листі «Київводоканалу» до президента і секретаря РНБО від 12 жовтня 2021 року, де ПАТ просить не допустити «нецільове використання коштів для отримання надприбутків японськими компаніями та їх турецькими партнерами».
Попит на зміну умов кредиту
14 грудня 2021 року заступник генерального директора «Київводоканалу» з капітального будівництва та інвестицій, директор дирекції з реконструкції Бортницької станції аерації Олег Лисюк заявив у інтерв'ю «Урядовому кур'єру», що для початку робіт необхідний конкурентний вибір генпідрядника. За його словами, кредитні кошти від JICA потрібно буде повертати з тарифу, тому компанія не може допустити невиправдане перевищення цін, яке в кінцевому рахунку ляже на плечі споживачів.
«Київводоканал» офіційно готує пропозиції на адресу Кабміну та Мінфіну, а також інформацію до Офісу Президента та РНБО щодо необхідності переговорів з урядом Японії та JICA про зміну умов кредитування. У листі до Кабміну від 13 грудня 2021 року комунальна компанія запропонувала змінити умови кредиту для збільшення конкуренції. Основні зміни полягають у можливості залучення українських компаній для виконання 60–65% будівельних робіт, тоді як японському учаснику відведено 35–40% обсягу.
Паралельні контракти з українськими підрядниками
У 2021 році «Київводоканал» найняв ТОВ «Укрметал Буд» на реконструкцію насосної станції першого підйому Бортницької станції аерації за 318,91 млн гривень. Компанія має статутний капітал 3 тисячи гривень, її засновником є Олексій Дорош, колишній мешканець села Котюжани на Вінниччині. За документацією, «Укрметал Буд» залучатиме як субпідрядника ПрАТ «Шведсько-українська група SU Group», яка спеціалізується на насосному обладнанні. SU Group повинна поставити, змонтувати та налагодити насосне, технологічне та електричне обладнання за 96,24 млн гривень, що становить 30% від загальної вартості тендеру.
Інформація про листи «Київводоканалу» до державних органів надійшла до редакції від громадської організації «Наші гроші».