Національне антикорупційне бюро розслідує схему незаконного збагачення на Волинській митниці, де виявлено готівку, яка за попередніми оцінками становить близько 700 тисяч доларів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що мова йде про кошти, отримані митниками за контролем імпортних потоків у грудні.
Митницю з лютого 2025 року очолює Дмитро Стасенко, син Ігоря Стасенка, керівника Департаменту документального забезпечення Офісу Президента України. За твердженням Железняка, Волинська, Чернівецька та Одеська митниці координуються безпосередньо з Офісу президента.
Передумови розслідування
Призначення Стасенка відбулося після того, як НАБУ викрило схему торгівлі керівними посадами у Державній митній службі. У липні 2024 року детективи повідомили про підозру щодо Назара Шептицького, якому інкримінують організацію пропозицій щодо продажу посад. За даними слідства, підозрювані пропонували керівництву Держмитслужби один мільйон доларів за призначення своєї людини на посаду керівника Львівської митниці, 500 тисяч доларів за посаду очільника Волинської митниці та 200 тисяч доларів за посаду керівника Чернівецької митниці.
Згідно з матеріалами розслідування, Шептицький планував залучити до схеми свого спільника Олега Гаталяка, який мав контролювати розподіл хабарів на підконтрольному підрозділі. Посередником у цій схемі став Руслан Черкаський, колишній заступник очільника Митної служби, звільнений на початку 2023 року.
З опублікованих НАБУ аудіозаписів випливає, що один із фігурантів справи вихвалявся досвідом отримання 4–5 мільйонів доларів щомісяця на Волинській митниці. Фігуранти також обговорювали можливості отримання прибутків на Чернівецькій митниці та необхідність призначення там «свого» керівника.
Зв'язки та попередні розслідування
Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, очільника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Обидва були предметом розслідування журналістів Bihus.Info у 2021 році, коли висвітлювалося сумнівне походження статків родини Рувіна на тлі скандальних експертиз, проведених інститутом у умовах потенційного конфлікту інтересів.
Керівництво Державної митної служби
З 2023 року Державну митну службу України очолює Сергій Звягінцев. У лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру у недостовірному декларуванні майна. За даними слідства, у деклараціях за 2021–2023 роки посадовець не вказав житловий будинок площею 237 квадратних метрів та земельну ділянку під Києвом загальною вартістю понад 100 тисяч доларів. Хоча нерухомість була оформлена на батька дружини Звягінцева, фактичним власником та розпорядником були посадовець і його родина.
Заступник Звягінцева Владислав Суворов балотується на конкурсі на посаду керівника служби. На етапі екзамену щодо загальних здібностей він зайняв друге місце. Журналісти ставлять йому питання щодо незадекларованої квартири площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК Greenville Park, де він мешкає з 2024 року. Офіційно житло оформлене на його матір, яка не має джерел доходу для придбання такої нерухомості. На неї також записане паркомісце.
Перше місце на конкурсі зайняв Данііл Меньшиков, який у 2022 році очолював Львівську митницю. ДБР проводило у нього обшуки у справі, пов'язаній із незаконним звільненням від сплати митних платежів за ввезені автомобілі, однак до підозри справа не дійшла. Нині Меньшиков очолює Державіаслужбу.
До Звягінцева керівником Держмитниці з 2021 року був Вячеслав Демченко. Після призначення Андрія Єрмака головою Офісу президента у 2020 році посаду керівника митниці займали Павло Рябікін, Євген Єнтіс, Андрій Павловський та Ігор Муратов. Першим керівником після перемоги Володимира Зеленського на виборах 2019 року був Максим Нефьодов, звільнений навесні 2020 року «у зв'язку зі зміною уряду».
Профіль Дмитра Стасенка
За даними Волинської митниці, загальний стаж державної служби Стасенка становить майже 21 рік. Він працював у Північній регіональній, Київській регіональній, Кіровоградській, Житомирській та Київській митницях, розпочавши кар'єру у 2005 році інспектором. Народився у 1984 році, одружений, виховує трьох дітей.
Електронні декларації про майно та доходи Стасенка засекречені. За інформацією волинського видання «Сила правди», посадовець скористався правом вилучення своїх звітних документів із публічного доступу через повторне одруження, оскільки його дружина є військовослужбовицею. Як зазначає видання, Стасенко, подібно до голови Волинської ОВА Івана Рудницького, скористався нормою Закону України «Про запобігання корупції», яка дозволяє посадовцям звернутися до керівника для ініціювання перед НАЗК вилучення електронних декларацій із публічного доступу. Відповідальність за перевірку правових підстав покладається на керівників державних органів, а не на НАЗК.
Дані про доходи Стасенка частково вдалось знайти у деклараціях його колишньої дружини Маїй Рижевської, яка працювала на Київській митниці, та його батька Ігоря Стасенка. У 2022–2023 роках подружжя придбало два дороговартісних автомобілі: Рижевська – Volkswagen Tiguan 2022 року випуску за майже 1,2 мільйона гривень, а Стасенко на початку 2023 року – Nissan X-Trail 2020 року випуску за 850 тисяч гривень.
З декларації Рижевської також відомо, що у 2022 році Дмитро Стасенко оформив право власності на дві квартири в Києві. Менша квартира площею близько 43 квадратних метрів вартістю понад 728 тисяч гривень згадувалася у її декларації за 2021 рік як недобудоване житло. Більша квартира площею 104 квадратних метри вартістю 3,4 мільйона гривень з'явилася у Стасенка наприкінці 2022 року.