Світова енергетична криза, яка розгорнулася наприкінці 2021 року, матиме далекосяжні наслідки для українських споживачів. Експерти «Ліги антитрасту» проаналізували можливі сценарії розвитку ситуації на ринках газу, електроенергії, опалення та водопостачання.
Газові ринки під тиском
Європейські ціни на газ досягли рекордних значень наприкінці грудня 2021 року, перевищивши позначку 2 доларів за кубометр. 22 грудня торги на біржі ICE Futures закінчилися на рівні 2143 доларів за тисячу кубів. За рік ф'ючерси на газ зросли на 600%. Причинами стали дефіцит газу в європейських підземних сховищах (заповнені лише на 59% порівняно з 78% у попередньому році), очікувані морози, активізація військової агресії Росії проти України, вузькі місця в енергопереході та шантаж «Газпрому».
Невизначеність щодо запуску газопроводу «Північний потік-2» посилює цінові коливання. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила про відсутність підстав для запуску російського газопроводу, зауваживши, що він порушує норми законодавства Європейського Союзу. Одна з цілей шантажу «Газпрому» – стимулювати європейських чиновників якнайшвидше схвалити запуск «Північного потоку-2». Однак невизначеність з його запуском може спричинити ще більше зростання цін на світових ринках.
На початку 2022 року очікується прибуття танкерів з газом, переорієнтованих з Азії на Європу. Попри це, ціна впала приблизно на 40%, але аналітики прогнозують, що криза може тривати до 2023 року. Влітку газові сховища доведеться наповнювати за високими цінами. Прогнозувати ціни на газ у сьогоднішніх геополітичних умовах важко, оскільки для Кремля газ – це перш за все зброя та політика, і лише потім бізнес.
Чинниками, що впливатимуть на світові ціни, залишаються поведінка Китаю як одного з найбільших світових споживачів енергоресурсів та його взаємодія з Кремлем.
Українські тарифи на газ
Зафіксована річним контрактом ціна на газ залишається незмінною до кінця опалювального сезону, тобто до травня 2022 року. Далі контракт буде переглянутий і споживачам запропонують нові річні тарифи.
За оцінками Міністерства економіки, газ у 2022 році може додати у ціні до 20%. Інші експерти прогнозують подорожчання на 10–16%. Ціни на українському газовому ринку залежатимуть від світового рівня цін, оскільки близько половини ресурсу імпортується, а також від бажання та фінансових можливостей влади продовжувати популістичну тарифну політику.
Юрій Вітренко, голова НАК «Нафтогаз України», повідомив, що компанія намагається утримувати ціни для населення. Однак в Європі ринкова ціна на газ зростає, тому держкомпанія може бути змушена переглянути тарифи в бік збільшення, якщо різниця між тарифом і ринковою ціною стане непідйомною для державного бюджету.
Продовольчий сектор уже відчув різкий скачок цін, що включається в ціни на продукти харчування. Попереду посівна, яка вимагатиме сезонного попиту на мінеральні добрива, основна складова собівартості яких – природний газ. Це створює додатковий виклик для влади щодо уникнення дефіциту добрив та стримування цін на них.
З січня 2022 року українцям варто чекати підвищення тарифів на доставку газу в середньому на 4%. За даними «ГазПравди», найбільший тариф 2,95 грн за куб має отримати ТОВ «Газпостачсервіс» (Вінницька область), найменше – «Київгазу», лише 0,38 грн за кубометр.
Державне регулювання цін
Зважаючи на негативний вплив підняття тарифів на рейтинги влади, низький рівень життя українців та тенденцію до популістичних тарифів, експерти прогнозують, що держава продовжить дефектну практику регулювання цін. Попри шкоду для економіки, владі здаються привабливими подібні рішення, оскільки вони дозволяють приховати справжню ціну газу від суспільства та олігархічну маржу.
Де-юре державне регулювання ціни постачання природного газу населенню є нелегітимним без внесення змін до Закону «Про ринок природного газу». Однак 7 квітня 2021 року НКРЕКП затвердила постанову, якою змінила правила постачання природного газу для населення та зобов'язала побутових споживачів з 1 травня укладати так звані «річні контракти» з фіксованою ціною протягом 12 місяців. Це фактично держрегулювання цін, замасковане в обгортку річного контракту.
30 вересня між Кабміном, НАК «Нафтогазом України», Офісом Президента України та профільними міністерствами було підписано Меморандум про «стримання» тарифів на газ в опалювальному періоді 2021/2022 років. Населення отримало газ за ціною 7,96 грн за кубометр, бюджетники – 13,6 грн, а тепловикам «Нафтогаз» пообіцяв ціну 7,42 грн. Це також заборонений законом механізм держрегулювання у вигляді Меморандуму.
Хоча законодавча заборона на державне регулювання ціни газу була підкріплена зобов'язаннями перед МВФ встановити ринкові ціни, це навряд чи буде грати роль стримуючого фактору для влади. Якщо цінові аномалії продовжуватимуться, європейські уряди також можуть вдаватися до цінових регулювань, що може слугувати виправданням втручання української держави в ринок.
Електроенергія: складна ринкова ситуація
Вартість електроенергії для непобутових споживачів визначає вільний, хоча й висококонцентрований ринок зі значною присутністю держави. Ціна електроенергії для населення повністю регулюється державою. Ринкову вартість електроенергії викривлюють дотепер не ліквідоване перехресне субсидіювання цін для населення, недосконалий механізм ПСО (покладання спеціальних зобов'язань), застосування «прайс-кепів» (обмеження верхньої межі ціни), значна ринкова влада групи ДТЕК та заполітизований державний сегмент генерації.
Зростання цін на електроенергію – загальносвітова тенденція. Ціни на електрику в Європі б'ють рекорди, і немає гарантій, що це цінове ралі зупиниться в 2022 році. Україна вимушена враховувати світові тренди, оскільки від них залежить.
На ціни на електрику в 2022 році впливатиме вартість енергоресурсів (вугілля та газ), регуляторна політика держави, робота Антимонопольного комітету щодо демонополізації ринку, форма та швидкість впровадження «зеленого переходу», світові ціни, ефективність державного менеджменту в керівництві державних енергетичних компаній, поведінка групи ДТЕК, рівень агресії з боку Кремля, поведінка Китаю на світових ринках, погодні умови, рівень ділової активності та наявність карантинних обмежень, бізнес-клімат та судова реформа.
Економічно обґрунтовані тарифи
Економічно обґрунтована вартість електричної енергії для кінцевого споживача має включати вартість закупівлі на ринку, послуги з передачі, послуги з розподілу та послуги постачальника.
НКРЕКП проаналізувала структуру економічно обґрунтованої ціни у серпні 2021 року. Середня ринкова ціна становила 401,2 коп/кВт-год (з ПДВ). З них: ціна електроенергії як товару (ціна на РДН) – 249,2 коп/кВт-год (62%), тариф на передачу – 35,3 коп/кВт-год (9%), середній тариф на розподіл на 2 класі напруги – 106,2 коп/кВт-год (26%), середній тариф постачальника – 10,5 коп/кВт-год (3%).
Отже, ціна для населення з урахуванням всіх складових мала б становити близько 4 грн/кВт-год. У своєму інфляційному звіті за жовтень 2021 року НБУ прогнозує, що тарифи на електроенергію підвищуватимуться високими темпами (20–25% на рік) через необхідність приведення до економічно обґрунтованого рівня та усунення дисбалансів в енергосекторі. Враховуючи такий прогноз, економічно обґрунтована ціна електроенергії у 2022 році могла б бути близько 5 грн/кВт-год. Однак точно спрогнозувати наслідки світової енергетичної кризи поки що неможливо.
Перспективи підвищення тарифів
28 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав Указ №452/2021 про введення в дію рішення РНБО щодо нейтралізації загроз на ринку електроенергії. Кабміну доручили затвердити план установлення справедливої вартості електроенергії для побутових споживачів (до 30 вересня 2021) та порядок поступового переходу до економічно обґрунтованої ціни з соціальним захистом осіб, які потребують державної підтримки (до 31 грудня 2021).
По першому пункту Кабмін відзвітував про виконання завдання, встановивши для населення фіксовану ціну на початку жовтня. Виконання другого пункту передбачає підвищення ціни, що створює суперечність з популістичним рішенням уряду.
Важко спрогнозувати, що переважить у 2022 році – популістичні рішення уряду не піднімати ціну для населення, щоб зберегти рейтинги влади, чи реальні ринкові механізми. Для розвитку економіки ціну для населення рано чи пізно доведеться підвищувати, а вразливим верствам населення витрати компенсувати цільовими субсидіями.
Прогнози щодо лібералізації ціни електрики для населення схожі з газовими. На відповідь на це питання суттєво впливатиме: в якому році чекати виборів до парламенту, чи висуватиметься Зеленський на президентські вибори, чи буде досягнуто політичний консенсус щодо виборів, чи чекатиме провладну політичну силу значна конкуренція на наступних виборчих перегонах, збереження геополітичного курсу України.
Опалення та гаряча вода
Головним чинником, який визначатиме вартість опалення й гарячої води для населення, є вартість газу. Вони взаємопов'язані, оскільки собівартість газу в складових цих послуг становить близько 80%.
За Меморандумом від 30 вересня, «тепловики» до травня 2022 року отримують від «Нафтогазу» фіксований обсяг газу за пільговою ціною 7,42 грн (без врахування тарифу за доставку). Далі ціни мають бути проіндексовані з 1 липня 2022 року та з 1 липня 2023 року.
Скоріш за все до травня 2022 року вартість опалення й гарячої води залишиться на нинішньому рівні. А в подальшому, влітку та в опалювальний період 2022/2023, може суттєво зрости. За оцінками Мінекономіки, тарифи на опалення та гарячу воду в 2022 році можуть зрости до 18%. Інші експерти прогнозують підвищення лише на 6%.
Ціновий тиск спричинятиме занедбаний стан тепломереж, результати роботи державної програми з енергоефективності, професійність місцевої влади, лояльність центральної влади до місцевих лідерів та рівень економічної активності регіонів.
Холодна вода: очікуване зростання
У собівартості послуг водопровідно-каналізаційної галузі складова електроенергії становить близько 40%. Водоканали залежні від тарифу на електроенергію. Сьогодні водоканали купують електроенергію на рівні 4,5 грн/кВт (без ПДВ), тоді як в тарифах закладено вартість 2,8 грн/кВт. Від постачальника останньої надії – за тарифом 5,52 грн/кВт.
З 1 січня 2022 року вартість передачі та розподілу електроенергії зросте на 18%, а тариф на послуги з диспетчерського управління – на 58%. За оцінками експертів, тільки через збільшення вартості електроенергії в собівартості послуг необхідно збільшити тариф на холодну воду мінімум на 28%.
22 грудня НКРЕКП скорегувала тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2022 рік для 45 водоканалів. Для прикладу, коригування для «Київводоканалу» зумовить зростання тарифу на 5 грн та становитиме в цілому 30,38 грн за 1 м³, з них: централізоване водопостачання – 16 грн/м³, централізоване водовідведення – 14 грн/м³.
На тариф впливатиме також ціна хлору або інших реагентів, що використовуються для знезараження питної води. Лідером ринку є завод «Дніпроазот», його цінова політика впливатиме на рівень тарифу.
Аналіз підготували експерти «Ліги антитрасту» Тетяна Симоненко та Олена Поканевич.