Волинське комунальне підприємство з видобутку бурштину, яке щорічно обертає понад мільярд гривень, переходить у статус акціонерного товариства. Цей крок відкриває шлях для входження приватного інвестора, пов'язаного з впливовими фігурами українського бізнесу та політики.
Рішення про реорганізацію «Волиньприродресурсу» прийняли депутати обласної ради 24 грудня. Комісія з реорганізації протягом двох місяців оформлюватиме претензії кредиторів, після чого у новоутвореному акціонерному товаристві з'явиться приватний співвласник.
Підприємство контролює чотири спеціальні дозволи на видобуток бурштину площею 51 тисяча гектарів та один дозвіл на видобуток мідних руд. Родовище самородної міді в Жиричах вважається одним із найперспективніших в Європі з прогнозованими запасами в мільйон тон. Однак для розробки мідного проекту потрібні інвестиції в півмільярда доларів, тому найбільш реальним напрямком розвитку залишається видобуток бурштину.
Ключовий гравець у цій історії – столичне ТОВ «Завод «Ізумруд», яке вимагає від волинських комунальників повернення боргу в 62 млн гривень. Ці кошти приватний завод надав у 2017 році, щоб комунальники розрахувалися з Держгеонадрами за спеціальні дозволи. За даними джерел, бенефіціаром «Завода «Ізумруд» вказано Тимура Міндіча – співвласника студії «Квартал-95» та бізнес-партнера Ігоря Коломойського. У столичній квартирі Міндіча рік тому президент Володимир Зеленський святкував свій день народження.
Міндіч раніше був власником ПАТ «Центрелеватормлинбуд», що володіє нерухомістю в Києві. Нині бенефіціаром цієї фірми значиться Оксана Палиця, від якої Ігор Палиця давно розлучений, але підтримує зв'язки.
Підприємство створили в 2016 році завдяки зусиллям тодішнього голови Волинської облради Ігоря Палиці – давнього бізнес-партнера Ігоря Коломойського. Нинішню реорганізацію проводять, коли Палиця став лідером партії «За майбутнє», яка у Верховній Раді голосує синхронно з «Слугою народу» Зеленського.
Всі чотири бурштинові спеціальні дозволи на 51 тисячу гектарів отримали в Держгеонадрах в один день у лютому 2017 року. У той же день комунальне підприємство видали без конкурсу чотири спеціальні дозволи на видобуток торфу на 9 тисячах гектарів, а через місяць – на видобуток самородно-мідних руд на родовищі Жиричі.
Через тиждень після отримання в користування 51 тисячі гектарів з покладами бурштину Генеральна прокуратура Юрія Луценка відкрила провадження №42017000000000354, підозрюючи змову посадовців Держгеонадра та комунальників Палиці. Прокуратуру цікавило також походження коштів, які за спеціальні дозволи заплатило комунальне підприємство. Були проведені обшуки офісу в Луцьку, але бухгалтерію слідчі не знайшли.
Пізніше прокуратура почала адміністративну справу про скасування цих дозволів. Однак виявилося, що прокуратура прострочила оскарження. Кримінальне розслідування ГПУ згодом зникло з публічного простору, інформація про нього відсутня й у судовому реєстрі.
СБУ в жовтні 2018 року відкрила провадження № 42018100000000938. Правоохоронці стверджували, що в документах для отримання спеціальних дозволів були занижені розвідані обсяги корисних копалин. Внаслідок цього комунальне підприємство вдесятеро менше заплатило до бюджету – 60 млн гривень замість необхідних 600 млн гривень. За даними слідчих, розвідані запаси були сфальсифіковані за домовленістю з головою облради Ігором Палицею. Остання судова ухвала в цій справі датована кінцем березня 2019 року – напередодні президентських виборів, в яких переміг Зеленський.
На початку вересня 2020 року були видобуті перші кілограми бурштину. Виявилося, що комунальне підприємство саме бурштин не видобуває, а наймає підрядника – ТОВ «Надровидобування». За даними волинських медіа, прибуток від продажу видобутку ділять за формулою 50% на 50%.
Перед продажем видобуте каміння відправляють на завод для збагачення, відбору та очистки. Завод перебуває в користуванні генпідрядника, але йому не належить. Власником заводу і землі під ним у селі Прилісне декларує себе Анатолій Капустюк – нинішній директор «Волиньприродресурсу». Він очолив підприємство з початком реального видобутку, до того обіймав посаду заступника директора.
У декларації про доходи за 2020 рік Капустюк вказав, що «Надровидобування» заплатило йому близько 678 тисяч гривень. Видобуток тривав лише чотири місяці. Нині власником «Надровидобування» вказаний Віктор Клепка. Але минулого року власником був Ігор Хомин – колишній бізнес-партнер Капустюка по ТОВ «Амбер-інвест». Хомин в серпні 2020 року подарував Капустюку свою частку в статутному капіталі цієї фірми в розмірі 5 млн гривень.
Напередодні голосування за реорганізацію Капустюк назвав обсяги видобутого та реалізованого в 2021 році. Майже за сім місяців (п'ять місяців підприємство простоювало) добули майже 6,5 тисяч тон бурштину, продали на 97 млн гривень. Розрахунки показують, що середня вартість кілограму склала близько 15 тисяч гривень, що відповідає приблизно $560 – реальній вартості бурштину на ринку в останні пару років.
У 2021 році видобуток відбувався на одному кар'єрі. Керівництво стверджує, що реально видобуток може відбуватися одночасно на п'яти-десяти кар'єрах. За таких темпів і середніх цін останніх двох років обороти комунального підприємства разом з підрядником можуть досягати двох мільярдів гривень на рік, за більш реалістичного сценарію – понад мільярд гривень в рік.
«Загалом ми підняли цих 100 мільйонів з 8-ми гектарів. А у нас 52 тисячи. Чи спроможні ми дати показник 500 мільйонів? Спроможні. Мільярд? Так. Тільки на бурштину? Так. Це напряму залежить від території і співпраці з громадами», – сказав Капустюк.
Для порівняння: інвестгрупа «Concorde Capital» провела розрахунки для свого ТОВ «Центр «Сонячне ремесло», що володіє спеціальним дозволом на видобуток бурштину на площі 90 квадратних кілометрів. Інвестбанкіри порахували, що зможуть видобути біля 40 тон бурштину і отримати за п'ять років виручку в $25-30 млн. Ліцензійні площі комунального підприємства більші в 500 разів.
Після публікації матеріалу Анатолій Капустюк оприлюднив заяву на своїй сторінці у Facebook. Він стверджував, що при перетворенні комунального підприємства в акціонерне товариство змінюється лише організаційно-правова форма, власник в особі Волинської обласної ради не змінюється. За його словами, рішення обласної ради чітко зазначає, що комунальне підприємство перетворюється у приватне акціонерне товариство (закрите акціонерне товариство), що унеможливлює появу будь-якого співвласника окрім існуючого. Акції такого товариства не перебувають у обігу, що закріплює одноособову власність за обласною радою.
Капустюк також заперечив наявність боргу перед «Заводом «Ізумруд», назвавши це «черговою брехнею». За його твердженням, у комунального підприємства існують лише поточні фінансові зобов'язання перед цією фірмою, які воно виконує. Він наголосив, що кредитор не впливає на діяльність підприємства, оскільки воно не ліквідовується, а перетворюється з однієї форми в іншу. На прикладі державних підприємств «Енергоатом», «Укргазвидобування» та «Укрзалізниця» Капустюк продемонстрував, що сотні державних підприємств перетворилися у приватні акціонерні товариства, залишившись при цьому на 100% у власності держави.