
Наприкінці 2021 року Міністерство охорони здоров'я України вирішило закупити 225 кисневих станцій вартістю понад 648 млн гривень. Ці установки призначені для виробництва кисню безпосередньо в лікарнях, що мало вирішити проблему дефіциту кисню під час чергової хвилі COVID-19.
Держпідприємство «Медичні закупівлі України» (МЗУ) отримало завдання організувати закупівлю. Замість традиційної процедури через систему «Прозорро», відомство скористалось спеціальною «ковідною» процедурою, яка дозволяє проводити закупівлі без публічних торгів, лише з оприлюдненням звітів про укладені контракти.
МЗУ розробило двоетапну схему. На першому етапі проводилась так звана «сигнальна» закупівля – допорогова процедура для аналізу ринку. На аукціон 2 грудня 2021 року подали заявки 20 компаній. Переможцем став ТОВ «Укртехагро», яке запропонувало ціну 1 млн 980 тис. гривень за одну станцію – на 30% нижче від очікуваної МЗУ вартості 3 млн 218 тис. гривень.
Якби всі 225 станцій закупили за ціною переможця, вони коштували б 445 млн гривень. Однак замовник проігнорував шість найдешевших пропозицій, включаючи переможця аукціону.
Замість цього МЗУ укладала контракти з іншими учасниками. Законтрактовані компанії: ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» (засновники – турецька компанія АТ «Далгакиран Макіна Санаї Ве Тіджарет Анонім Ширкетіі» та киянин В'ячеслав Дінков); ТОВ «Мас Сістемз» (належить польській компанії «Agrocoolvent Sp. z o.o.» Володимира Слюсарчука та поляка Марека Галянта); ТОВ «ММЕ» (засновники – Олексій Стрехо та Олександр Архипов); ТОВ «Ей Бі Ді Груп» (засновниця Тетяна Мельник, директор Юрій Охотніков); ТОВ «Компрессорс Інтернешнл» (засновники – Павлов Олександр та громадяни Болгарії Боряна Радєва, Димитр Ілчєв та Камен Нонєв); ТОВ «Зелко Груп» (власник та керівник Олександр Шведовський).
Різниця між ціною переможця аукціону та фактичною вартістю контрактів склала близько 200 млн гривень.
Проігнорована компанія звернулась до міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка з відкритим повідомленням. «Укртехагро» стверджувала, що готова була поставити станції китайського виробника «Guodi Technology (Hangzhou) Co., Ltd.» до кінця січня 2022 року, але не отримала жодного фідбеку від МЗУ щодо причин відхилення пропозиції.
Керовник МЗУ Арсен Жумаділов пояснив, що «ковідна» процедура не передбачає обов'язку пояснювати кожному незаконтрактованому учаснику його технічні проблеми. Він також зазначив, що поставка товарів морем з Китаю займає 6-8 тижнів, а умовою контрактування була поставка частини станцій не пізніше 31 січня.
Держпідприємство надало редакції перелік претензій до пропозиції «Укртехагро»: відсутність досвіду в Україні, недостатньо оформлені авторизаційні листи від виробника, відсутність інформації про конкретну модель у інструкції, відсутність копій сертифікатів на працівників, неповна інформація про систему частотного регулювання компресора, відсутність інформації про клас чистоти повітря, недостатнє підтвердження вимог до трубопроводів та електротехнічної частини, неповна інформація про контейнер.
«Укртехагро» заперечила більшість претензій. Компанія стверджувала, що тендерна документація не встановлювала вимоги щодо оформлення авторизаційних листів, що інструкція описує серію станцій, до якої входить запропонована модель, що виробник надав лист про можливість забезпечити сертифікацію для працівників, та що замовник міг запитати уточнення, але не зробив цього.
Щодо досвіду в Україні «Укртехагро» вказала, що закон встановлює вимогу про досвід постачання аналогічного товару, а компанія мала досвід поставок медичного обладнання через систему «Прозорро» та небюджетним організаціям. Компанія також зазначила, що постачання кисневих концентраторів не рівноцінне постачанню станцій, оскільки останнє передбачає монтаж та введення в експлуатацію.
Щодо контейнера компанія пояснила, що виробник має гнучкість та може виконати вимоги замовника, зокрема збільшити товщину ізоляційного шару з 60 мм до 100 мм без шкоди для станції.
В умовах контрактування термін поставки не був чітко визначений. У тендерній документації зазначалось 30 квітня, але у прес-релізі МЗУ згадувалось січень-лютий 2022 року. В укладених контрактах термін поставки визначався як не менше 45 днів з моменту заявки замовника.
Ліга антитрасту критикувала прозорість процедури. За словами Володимира Ахундова, «сигнальна» закупівля не є інструментом аналізу ринку, а має бути повноцінною процедурою закупівлі. Крім того, замовник мав би звернутись до всіх учасників з запитом необхідної інформації, а не приймати рішення за закритими дверима без права на оскарження.
Ліга антитрасту також відмітила, що «ковідна» постанова Кабміну №225 від березня 2020 року вводилась на випадок екстреної потреби. Однак майже два роки потому багато речей були вже відомими та прогнозованими. За оцінкою експертів, якби українські чиновники планували закупівлі належним чином, можна було б обійтись без спеціальної процедури.
Редакція звернулась до МЗУ та Арсена Жумаділова з запитами щодо причин відхилення найдешевшої пропозиції. Жумаділов пояснив, що всі учасники були спочатку перевірені на відповідність технічним умовам, а потім на наявність досвіду. Він посилався на пункт 3¹ розділу X Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює вимогу про документально підтверджений досвід здійснення аналогічного договору при закупівлі медичного обладнання для боротьби з COVID-19.
Жумаділов також зазначив, що пропозиції інших учасників, які не були законтрактовані, не відповідали технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

