Антимонопольний комітет опублікував детальне рішення про змову семи компаній на ринку програмного забезпечення SAP. Розслідування охопило два десятки тендерів найбільших державних замовників — «Приватбанку», «Укрзалізниці», Національного банку та «Енергоатому» — на загальну суму 570 млн грн.
Детективи НАБУ зафіксували телефонні розмови, переписки в месенджерах та документи на ноутбуках, які підтверджували змовницьку діяльність. Комітет визначив ТОВ «САП Україна» — національного дистрибутора SAP на території України, Молдови та Грузії — як головного організатора картелю. Фактично ця компанія виконувала роль регулятора ринку.
Структура змови була простою, але ефективною. «САП Україна» видавала авторизації різного рівня: від базового SAP ServicePartner до престижніших PartnerEdge VAR та PCоE. Обмеження кількості уповноважених партнерів у країні дозволило змовникам контролювати тендери. Компанії домовлялися про цінові рівні, заздалегідь визначали переможців і брали участь у торгах як пасивні конкуренти, компенсуючи один одному видатки на банківські гарантії. Така схема створювала видимість конкуренції в системі «Прозорро».
Оприлюднені матеріали містять прямі докази змови. У переписці представників ТОВ «Бріг-Рітейл» один з них дає вказівку колезі, яка їде на тендер «Приватбанку» у Дніпро разом із конкурентами, не перемагати, оскільки переможцем має стати ТОВ «Агелес» — компанія, яка раніше підіграла «Бріг-Рітейлу» на тендері Національного банку. Представники «Бріг-Рітейлу» та «Агелесу» обговорювали розіграш торгів, ТОВ «Беной» диктував «Бріг-Рітейлу» конкретні кроки на аукціоні, щоб аукціон виглядав як активна торгівля, але результат був заздалегідь визначений.
Штрафи розподілилися так: ТОВ «САП Україна» отримала найбільший штраф — 75 млн грн; ТОВ «Беной» — 12 млн 783 тис. 467 грн; ДП «НТТ Дата Бізнес Солюшнс» — 6 млн 100 тис. 798 грн; ТОВ «Агелес» — 5 млн 632 тис. 114 грн; ТОВ «Бріг-Рітейл» — 3 млн 259 тис. 273 грн; ТОВ «Інфопульс Україна» — 2 млн 200 тис. 950 грн; ТОВ «Сапран Україна» — 339 тис. 999 грн. Загальна сума штрафів становила 105 млн грн.
После завершення розслідування АМКУ німецька материнська компанія звільнила директора «САП Україна» Максима Матяша, який ще недавно планував розвиток компанії.
Однак майбутнє рішення Комітету залишається невизначеним. Кілька тижнів тому Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу групи Ігоря Коломойського щодо неможливості використання матеріалів НАБУ в антимонопольних розслідуваннях. Справа стосувалася змови мереж АЗС на ринку палива, яку АМКУ також доводив на підставі матеріалів досудового розслідування. У 2020 році той же суд підтримував право Комітету використовувати такі матеріали як докази, але повторний розгляд завершився не на користь АМКУ.
Водночас експерти вказують на судовий прецедент, який може допомогти АМКУ. Раніше Комітет успішно використав матеріали кримінальних проваджень ГПУ та СБУ під час доказування концентрації без дозволу у справі про набуття Сергієм Курченком акцій Брокбізнесбанку. Адвокат порушника оскаржував рішення в суді, посилаючись на неправомірність використання матеріалів кримінальних проваджень, але суд став на сторону АМКУ. За оцінкою експерта «Ліги антитрасту» Олени Поканєвич, цей прецедент може стати аргументом на користь того, що рішення по SAP встоїть судовому оскарженню.