Продаж електроенергії державною компанією напередодні різкого зростання цін став предметом критики парламентарія. За розрахунками голови Комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса («Слуга народу»), трейдери, які придбали енергію на аукціоні 14 січня, отримали можливість заробити близько 2 млрд грн на цінових коливаннях протягом однієї декади.
На аукціоні 14 січня Енергоатом продав 2 100 МВт базового навантаження на період 21–31 січня за середньою ціною 7 566 грн за МВт·год. Уже 17 січня ціна на ринку на добу наперед досягла 13 233 грн за МВт·год. За припущення, що такі ціни триматимуться до кінця місяця, різниця між ціною аукціону та ринковою ціною становитиме близько 2 млрд грн на загальному обсязі 554 400 МВт·год.
Компанія Д.Трейдінг з групи Ріната Ахметова придбала майже 20% всього обсягу — 380 МВт базового навантаження. Це дозволило їй отримати потенційний прибуток близько 400 млн грн. Решту енергії розподілили між собою понад 15 інших трейдерів, які продемонстрували нетипове для себе зростання обсягів закупівлі у 2–5 разів порівняно з попередньою діяльністю.
Загалом 15 компаній збільшили свої закупівлі у два рази, тоді як решта 45 учасників ринку зменшили обсяги у два рази. Герус вказав, що така різниця у поведінці свідчить про можливість попередньої інформованості деяких великих компаній про перегляд цінових обмежень або їхнього припущення щодо такої можливості.
Рішення про підвищення прайс-кепів приймалося поетапно. На засіданні Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем'єр-міністра Юлії Свириденко 8 січня обговорювалася ідея підвищення максимально дозволеної верхньої межі на електроенергію. На цьому засіданні був присутній представник Енергоатому. Енергетична проблематика розглядалася й на нараді у Президента 14 січня, де були присутні Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи ДТЕК Максим Тімченко, керівник Укренерго Володимир Зайченко та керівник фракції Слуга Народу Давид Арахамія.
Кабінет міністрів 15 січня прийняв Постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах» з рекомендацією підняти граничні ціни на ринку на добу наперед на 82,5% до 15 000 грн за МВт·год. Наступного дня, 16 січня, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), виконала цю рекомендацію. Однак Енергоатом уже продав свою електроенергію по ціні вдвічі нижчій від нових прайс-кепів.
Підвищення цінових обмежень мало дозволити збільшити обсяг імпорту з Європи, де ціна енергії перевищувала попередні максимальні обмеження в Україні. Однак наслідком стало зростання ціни на всю електроенергію в країні, оскільки виросла ціна на ринку на добу наперед, від якої залежать контракти на поставку енергії комунальним підприємствам, транспортникам, військовим, освітнім та медичним установам, а також обленерго. Постачальники додають свою маржу до ціни ринку на добу наперед.
Герус запропонував розірвати договори продажу Енергоатому та провести повторний аукціон. За його словами, умови договорів дозволяють розірвання без застосування штрафних санкцій.
Після публікації цієї інформації Д.Трейдінг надала свою позицію. Компанія зазначила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить 18% обсягу аукціону. Це менше, ніж у попередній декаді, на 10%, через високу конкуренцію (60 учасників) і підвищення ціни електроенергії на 15% порівняно з попередніми торгами. Компанія регулярно купує співставні обсяги електроенергії на аукціонах Енергоатому протягом тривалого періоду. Дата аукціону 14 січня визначається виключно продавцем і зумовлена календарними обмеженнями умов оплати та поставки, а не регуляторними очікуваннями. На момент аукціону не було відомостей про намір регулятора змінювати розмір цінових обмежень. У той самий період електроенергію за аналогічними цінами реалізовували й інші виробники — Укргідроенерго, Гарантований покупець, Західенерго, Дніпроенерго та Єврореконструкція (ТЕЦ).
Вранці 24 січня Д.Трейдінг повідомила про ініціювання процедури дострокового припинення договору з Енергоатомом. Компанія офіційно звернулася до державної енергогенеруючої компанії з пропозицією припинити подальше виконання взаємних зобов'язань за згодою сторін. Рішення ухвалене з огляду на критичні оцінки експертного середовища щодо зовнішніх обставин та умов, у яких проводився аукціон. Компанія зазначила, що для ДТЕК бездоганна репутація є безумовним пріоритетом і вона не може ризикувати довірою суспільства та добрим ім'ям енергетиків, які в надзвичайно складних умовах роблять усе можливе для відновлення електропостачання.
Корпоративні зміни в Енергоатомі відбувалися на тлі розслідування НАБУ. Минулої осені правоохоронці викрили керівництво компанії та групу бізнесмена Тімура Міндіча на влаштуванні так званого «шлагбауму» на тендерах. Керівник компанії Петро Котін звільнився з Енергоатому напередодні арештів. Нового керівника має обрати наглядова рада, до якої у грудні було обрано чотирьох нових «незалежних» членів з числа іноземців. Однак державну квоту уряд не заповнив, тому рішення про заміну менеджменту не приймається. При цьому Енергоатом проводить тендери з тими ж темпами, що й раніше, за даними Наших грошей на основі інформації з Прозорро з 2016 року.
Енергоатом формально знаходиться у віданні Міністерства економіки, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а зараз Олексій Соболєв. Міністром енергетики після Германа Галущенка у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який раніше працював в ДТЕК Ріната Ахметова.
До наглядової ради Енергоатому входять іноземні експерти. Руміна Велші — міжнародна експертка з ядерної безпеки та регуляторного нагляду з понад 40-річним досвідом, яка очолювала ядерний регулятор Канади, Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ та Асоціацію міжнародних ядерних регуляторів. Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів, аудиту та управління ризиками в енергетиці й інфраструктурі з понад 25 років досвіду, працювала на керівних посадах у PwC у США, Україні та Литві, включно з аудитом стратегічних енергетичних об'єктів. Патрік Фрагман — інженер і міжнародний управлінець у ядерній та енергетичній галузях із понад 30-річним досвідом, колишній президент і CEO Westinghouse Electric Company. Бріс Буюон — юрист з енергетичного регулювання та корпоративного управління, працював на керівних посадах в EDF International та EDF Energy, а також у Державній раді Франції й Комісії з регулювання енергетики.