Російська економіка, стиснута міжнародними санкціями, все більше орієнтується на китайське партнерство. Про масштаб цієї переорієнтації та її наслідки для росіян розповів у інтерв'ю MK.ru Олексій Маслов, керівник Школи сходознавства НДУ «Вища школа економіки».
Територіальні угоди та аграрна експансія
Одна з найбільш амбітних ідей передбачає залучення китайських фермерів до розробки сільськогосподарських земель у Росії. За словами Маслова, йдеться про Алтайський край та Іркутську область — регіони, які традиційно спеціалізуються на зерновому та м'ясному виробництві. Територія, про яку ведуться переговори, простягається на 2 тисячі кілометрів, що перевищує площу України.
Процес передбачає створення спільних фермерських господарств, де частина продукції спрямовуватиметься на китайський ринок, а частина залишатиметься для російського споживача. Крім того, китайські господарства можуть компенсувати дефіцит імпортного чаю та кави, які раніше поставлялися з інших країн.
Дані про торговельні потоки підтверджують зростаючу залежність Росії від китайських поставок. Частка Китаю в аграрному експорті Росії становить близько 10%, однак постачання яловичини минулого року зросли в 2,4 рази і досягли 17 тисяч тонн.
Промислові товари та технологічні виклики
Західні санкції створили вакуум на російському ринку, який Китай активно заповнює. Компанії ZTI, Lenovo та Huawei — остання була витіснена з американського ринку — отримали можливість розширити присутність у Росії. Маслов припускає, що ці компанії можуть навіть налагодити виробництво на території країни.
Особливо перспективним видається розвиток мікропроцесорної промисловості. Китай створює власні мікропроцесори, і з огляду на російські складнощі з Intel, AMD та вітчизняним «Ельбрусом», спільне виробництво процесорів на території Росії розглядається як можливе рішення.
У автомобільній промисловості Китай майже напевно зможе замістити деталі для автомобілів західних виробників, які залишили Росію. За оцінкою експерта, такі деталі можуть виготовлятися на тих самих заводах, що працюють на внутрішній ринок, але поступатимуться під китайськими брендами. Південна Корея продемонструвала більш обережний підхід, не поспішаючи з відходом з РФ і обігравши японців та німців.
Полімерна продукція — від побутових відер до автомобільних сидінь — вже поступає від китайських постачальників малим та середнім підприємствам Росії. Маслов очікує, що обсяги таких поставок можуть значно зрости.
Омежені можливості заміщення
Не все можна замістити китайськими товарами. Ціла низка мікропроцесорів, виготовлених на Тайвані та в США за особливо складними технологіями, залишаються недосяжними. Авіоніка також не буде повністю заміщена, тому спільні розробки з Китаєм видаються необхідними.
Маслов згадує про широкофюзеляжний літак, проект якого зависнув з багатьох причин. Експерт вважає, що варто довести цей проект до кінця, особливо враховуючи китайське бажання мати авіапарк, створений своїми конструкторами та на своїх заводах.
Енергетична переорієнтація та інфраструктурні виклики
Повна переорієнтація російської енергетичної галузі у бік Китаю теоретично можлива, але потребує значних інвестицій та часу. Росія не має відповідної інфраструктури для такого масштабу поставок. Потрібно буде побудувати нові трубопроводи та морські порти, розширити залізничну мережу.
Газопровід «Сила Сибіру» вже практично вичерпав свої потужності. Другий проект — «Сила Сибіру-2», який пройде через Монголію, ще тільки належить створити. За найоптимістичнішими прогнозами, це займе п'ять-сім років.
Зміна у цій ситуації матиме серйозні наслідки для Росії. Якщо раніше країна могла обирати між двома партнерами — Європою та Китаєм, то тепер залишається один. Це дасть КНР можливість диктувати ціни на газ. Ситуація з нафтою подібна, але для Пекіна вона менш критична.
Валютні розрахунки та фінансова система
Росія та Китай уже давно зменшили частку американської валюти у двосторонніх розрахунках — приблизно до 40%. Посилився рівень присутності юаня та євро. Частка рубля зростала, але становила лише 7-8% від загального обсягу.
Маслов очікує двох ключових кроків. По-перше, остаточний перехід на розрахунки в юанях та рублях. По-друге, запуск спільного розрахунково-касового центру — системи швидких платежів, яка певною мірою паралельна SWIFT. Технічно обидві сторони готові до цього.
Юань витіснить рубль у двосторонніх розрахунках, що матиме довгострокові наслідки для російської валюти.
Взаємна вигода чи залежність
Маслов переформулює поширене твердження про те, що Китай «рятує» Росію. На його думку, Китай не стільки рятує Росію, скільки набуває доступу до гігантського малоосвоєного ринку. Для Пекіна це вікно можливостей. Звичайно, Пекін дбає про себе насамперед, що абсолютно зрозуміло. Але у разі його інтереси збігаються з російськими.
Приклади Китаю та Південної Кореї свідчать про те, що бізнес-інтереси часом несуть значно позитивніший і конструктивніший заряд, ніж політичні устремління.