← Назад

Як Німеччина перекрила шлях російському газовому гіганту: урок для України

2022-04-05 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Центральна влада

Відкрити оригінал

Коли Європа почала обговорювати відмову від російського газу після вторгнення в Україну, «Газпром» спробував швидко перевести свої європейські активи в безпеку. Компанія намагалася передати права власності на критичну газову інфраструктуру — підземні сховища, трейдингові операції та газопроводи — двом російським структурам: ТОВ «Газпром Експорт Бізнес-Сервіси» та АТ «Палмері». Однак Німеччина цей маневр припинила.

Федеральне міністерство економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) відмовило в дозволі на придбання. Міністр економіки Роберт Хабек пояснив: «Ми не піддаємо енергетичну інфраструктуру Німеччини свавільним рішенням Кремля. Будь-яке придбання компанією з-за меж ЄС вимагає схвалення. Ми такого схвалення не давали. Більше того, незрозуміло хто стоїть за двома згаданими компаніями».

Захист через контроль інвестицій

Німеччина спиралася на режим скрінінгу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який уряд посилив 27 квітня 2021 року відповідно до Регламенту ЄС. Нові правила вимагали попередніх повідомлень та отримання дозволів на придбання іноземцями німецьких компаній у критичних секторах — від виробництва автономних транспортних засобів до оптоелектроніки та мережевих технологій.

Замість того щоб дозволити передачу активів, BMWK призначила Федеральне мережеве агентство (BNetzA) довіреною особою Gazprom Germania GmbH. Це рішення набрало чинності до 30 вересня 2022 року на підставі Закону про зовнішню торгівлю та платежі. Довірче управління охоплює всі права голосу за акціями компанії. BNetzA отримала право відкликати та повторно призначати членів керівництва, давати їм інструкції та затверджувати всі операції з активами.

Німецький уряд обґрунтував крок незрозумілими правовідносинами, порушеннями зобов'язань щодо звітності та оголошенням про ліквідацію Gazprom Germania, яке розпорядилася російська сторона. Оскільки придбання не було схвалено, BMWK визнала його недійсним відповідно до параграфа 15 розділу 3 Закону про зовнішню торгівлю та платежі. Це означало, що АТ «Палмері» не стала новим непрямим власником компанії.

Прецедент китайських блокувань

Німеччина вже мала досвід блокування іноземних придбань критичних компаній. У серпні 2018 року китайська компанія «Yantai Taihai Corp.» відмовилась від придбання промислового виробника «Leifeld Metal Spinning» після загрози регулятора. У липні 2020 року уряд заблокував китайському інвестору придбання «PPM Pure Metals GmbH» — виробника металів для напівпровідників та інфрачервоних детекторів військового застосування. У грудні 2020 року регулятор видав рішення про заборону поглинання китайською компанією «Addsino Co. Ltd» компанії «IMST GmbH», яка виробляє компоненти для військового застосування в супутниковому та радіолокаційному зв'язку та 5G.

Український дефіцит

На тлі німецької бдительності контроль за прямими іноземними інвестиціями в Україні залишається недорозвиненим. За інформацією журналістів, Антимонопольний комітет, СБУ та РНБОУ не змогли виявити російські структури у складі низки обленерго. Українська влада дозволяла депутату Держдуми РФ Олександру Бабакову та його партнеру Євгену Гінеру переписувати українські активи на громадян ЄС, використовуючи це як підставу для отримання дозволів на злиття та поглинання.

Зокрема, однією з акціонерів українських обленерго стала громадянка Німеччини Марина Ярославська. Аналогічно, у схемі власності українського «Прем'єр-палацу» значиться Наталя Селіванова, яка пов'язується з представником групи VSE Михайлом Воєводіним. Журналісти вказують, що українські контролюючі органи не проводили навіть базового пошуку в інтернеті для перевірки справжніх зв'язків цих осіб.

Відповідно до оцінки BBC, хоча ЄС поки не готовий повністю відмовитися від російського газу, вторгнення в Україну назавжди позбавило Росію статусу надійного постачальника палива. Це лише питання часу, коли Європа — головний і найбагатший покупець російського газу, нафти та вугілля — скоротить або припинить їх закупівлі.

Українські експерти сподіваються, що прогалини в контролі за іноземними інвестиціями будуть залатані як на законодавчому рівні, так і через конфіскацію активів у ворогів держави.

#ПІІ #Газпром #Німеччина #Енергетична_безпека #Контроль_інвестицій #Україна #Російські_активи #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування