На тижні з 18 по 24 січня система «Прозорро» зареєструвала 93 тисячі повідомлень про закупівлі загальною вартістю 28,99 млрд грн. Серед них виділялися два контракти на поставку електроенергії: «Львівводоканал» замовив енергію на 892,29 млн грн, а Київське квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) Міноборони — на 620,49 млн грн.
Ці замовлення дають можливість розглянути механізм, за яким комунальні підприємства та військові установи платять за електроенергію, і виявити, де саме утворюються надбавки постачальників.
Як формується ціна для кінцевого споживача
Сучасна схема розрахунків передбачає, що енергія продається за формулою: базова ціна на ринку на добу наперед плюс фіксована маржа постачальника. Ця маржа залишається незмінною протягом усього терміну договору, незалежно від коливань ринкової ціни.
У контракті «Львівводоканалу» з ТОВ «Львівенергозбут» передбачено поставку 96 млн 279 тис кіловат-годин. Постачальник отримуватиме 18 копійок на кожній кіловат-годині. При повному виконанні замовлення з урахуванням ПДВ надбавка компанії становитиме понад 20 млн грн.
Другий контракт укладено між КЕУ Міноборони та ТОВ «Оператор енергії». Постачальник отримуватиме 41 копійку на кіловаті при обсязі 65 млн кіловат-годин. З урахуванням податків його прибуток може досягти 27 млн грн.
Порівняння показує, що хоча «Львівводоканал» замовляє більше енергії, він платить меншу маржу. Це пояснюється тим, що умови закупівлі формували самі замовники, закладаючи в очікувану ціну різні рівні надбавок. Зменшити маржу можна було лише під час формування початкової ціни або через конкуренцію на аукціоні.
Різниця у відсотках
Маржа «Львівенергозбуту» становила 2,6% від початкової ціни. Натомість «Оператор енергії» встановив маржу майже 50 копійок на кіловат-годині з урахуванням ПДВ, що склало 6% від початкової ціни.
Для порівняння: аналіз «Наших грошей» на початку січня показував, що у найбільших контрактах комунальників маржа зазвичай сягала 3%. Навіть Миколаївське КЕУ Міноборони встановило маржу в 28 копійок, або 4% від початкової ціни.
Оптовий ринок і справжня схема
Але маржа роздрібного постачальника — це лише верхівка айсберга. Між виробником енергії та кінцевим споживачем стоїть оптовий постачальник, який купує енергію у виробників і перепродує її далі.
Найбільший виробник в Україні — «Енергоатом», який контролює понад 60% ринку. Менші виробники — «Укргідроенерго», сонячно-вітрові станції та теплоенергетичні компанії. Енергію у них зазвичай купують за прямими двосторонніми угодами. Державні атомники змушені продавати енергію на аукціонах, тому її ціна відома публічно.
Коли виробник продає енергію дешево, оптовик купує її за низькою ціною, а потім перепродає за вищою ціною на ринку, заробляючи маржу, яку міг би заробити сам виробник.
Скандал з дешевою енергією
Недавно виникла ситуація, коли «Енергоатом» продавав енергію по 7,56 грн за кіловат-годину. Деякі учасники ринку припускали, що влада підніме цінову стелю до 15 грн, щоб мати можливість закупляти дорожчу європейську енергію. Ринкова ціна в Україні справді почала зростати, і в останні дні ціна на ринку на добу наперед коливалася в межах 10–13 грн.
Різниця між ринковою ціною та ціною аукціону «Енергоатому» (близько 2,5–5,5 грн на кіловаті) стала маржею оптовиків. Якби державна компанія одразу продавала енергію по 10 гривень, цей прибуток залишався б у державі.
За даними журналістів, деякі компанії збільшили закупівлі енергії у державних атомників у три–п'ять разів порівняно зі звичайним рівнем. Серед них названі «Таргет енерджі», «Зе.Тек», «Де трейдинг», «ТЕС», «КЕСко», «УПС трейдинг», «Систем трейд груп», «ЕСГ» та «Толк Україна». Рентабельність таких операцій становила неймовірні 50% від ціни придбання енергії, тоді як звичайно прибутки оптовиків вимірюються у відсотках або навіть частках відсотка.
Після розголосу про можливий інсайдерський скандал компанія «Д.Трейдинг» із групи Ріната Ахметова повідомила про намір розірвати угоду про купівлю дешевої енергії у державних атомників. Решта гравців, які поділили між собою 80% реалізації «Енергоатому», такої поблажливості до держави не виявили, принаймні публічно про це не повідомляли.
Топ-10 найбільших закупівель тижня
Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» замовило електричну енергію у ТОВ «Львівенергозбут» на суму 892,29 млн грн (номер у системі UA-2025-12-26-013486-a-b1). Київське квартирно-експлуатаційне управління Міноборони замовило електричну енергію у ТОВ «Оператор енергії» на 620,49 млн грн (UA-2025-12-30-002092-a-c1).
Військова частина Т0150 замовила загородження з дроту у «Оборонного постачальника» на 555 млн грн (UA-2026-01-20-005081-a-b1). Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки замовив комплекс послуг з авіаперевезення у ТОВ «НТН» на 333,02 млн грн (UA-2026-01-23-014092-a-b1).
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації замовив нове будівництво хірургічного корпусу КП «Дніпропетровська обласна дитяча лікарня» у ТОВ «СК Стройінвест» на 292,82 млн грн (UA-2025-12-26-007241-a-b1). Спільне українсько-американське підприємство «Укркарпатойл лтд» замовило операційні послуги з видобутку та підготовки вуглеводневої продукції у АТ «Укрнафта» на 230 млн грн (UA-2026-01-22-015681-a-b1).
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації замовив капітальний ремонт Криворізької загальноосвітньої школи I–III ступенів № 89 у ТОВ «Пагода-ВВ» на 227,03 млн грн (UA-2025-12-24-005023-a-c1). КП «Дніпровський електротранспорт» замовило капітальний ремонт трамвайної лінії у ПП «Дніпромонтаж» на 201,75 млн грн (UA-2025-12-18-022924-a-c1).
АТ «Прикарпаття обленерго» замовило електромонтажні роботи у ТОВ «Західні енерготехнології» на 200 млн грн (UA-2025-12-18-022986-a-c1). Департамент освіти і науки Запорізької міської ради замовив організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти у ТОВ «ДВ Компані» на 190,04 млн грн (UA-2026-01-02-003497-a-a1).