Російська IT-індустрія переживає найбільшу кризу кадрів у своїй історії. Після початку повномасштабної агресії проти України технічні фахівці масово покидають країну, незважаючи на спеціальні заходи державної підтримки.
У березні 2022 року президент Володимир Путін підписав указ про підтримку IT-сектору. Документ передбачав економічні стимули: пільгову іпотеку, податкові пільги, кредити під 3% на нові проекти. Молодим розробникам обіцяли відстрочки від військового призову. Однак ці заходи виявилися неефективними.
За оцінками Російської асоціації електронних комунікацій (РАЕК), з початку військових дій з Росії виїхали 70 тисяч IT-фахівців. Прогнози на квітень були ще гіршими – очікувався відтік ще близько 100 тисяч спеціалістів. Для порівняння: у 2020–2021 роках країну покинули 10–15 тисяч технічних працівників, що тоді вже називали «масовою втечею».
Найбільш критичною ситуація є в сфері інформаційної безпеки. За даними інноваційного центру «Сколково», майже третина компаній цього сектору планують перевести закордон усі активи та персонал. Ще третина збираються переорієнтуватися на іноземні ринки та припинити обслуговування російських користувачів.
Прямі економічні збитки від відтоку кадрів поки що неможливо розрахувати, зазначає керівник проекту «Роскомсвобода» Артем Козлюк. Втрати зростають щодня разом із тривалістю військової операції. Це явище матиме далекосяжні наслідки для всієї російської економіки.
Експерт з інформаційної безпеки Сергій Вакулін пояснює масштаб проблеми: IT-індустрія в Росії критично важлива для багатьох інших галузей. Автоматизована техніка на виробництвах потребує постійного обслуговування, без якого виробництво зупиниться. Відтік висококваліфікованих фахівців означає, що їхні місця займатимуть менш компетентні спеціалісти.
Це призведе до деградації якості російських IT-продуктів. Раніше команди розробників реалізовували амбітні проекти у сфері фінтеху, легалтеху та біотеху. Тепер вони переносять свою діяльність за кордон. Російські програмісти, які славилися світовим рівнем підготовки, створюватимуть конкурентні продукти для іноземних ринків, а не для російських користувачів.
Козлюк наголошує, що російські аналоги західних платформ не зможуть стати якісною заміною заблокованим сервісам. Показовий приклад – невдалий запуск російського аналога Instagram під назвою «Россграм». За однією версією, додаток розробили на основі PixelPhoto (движок вартістю 49 доларів). За іншою – логотип скопіювали у музичної компанії Beats, перевернувши букву b. Автор проекту Олександр Зобов нібито був однокурсником засновника Telegram Павла Дурова. Незважаючи на анонс, додаток так і не запустився 29 березня.
На 9 травня планувався запуск ще одного замінника – магазину додатків NashStore для Android. Проект мав курувати організація «Цифрові платформи», але про його просування не було жодних новин.
Паралельно з відтоком фахівців Росія стикається з посиленням кібератак. З початку війни кількість DDoS-атак зросла на 54%, повідомила «Лабораторія Касперського». Третина атак припала на портали державних органів. У середині березня хакери зламали головні сторінки арбітражних судів Росії та розмістили послання з вимогами імпічменту Путіну та звільнення політв'язнів.
Федеральне казначейство заявило про можливість обмеження доступу до портала державних закупівель через кібератаки. На додатковий захист цієї системи планується витратити майже 875 млн рублів.
Розробниця сайтів Ганна вважає, що перспектив розвитку IT-галузі у Росії більше немає. Доступ до необхідних для роботи ресурсів дуже обмежений, а компанії витрачають сили на пошук альтернатив. Навіть якщо всі програми законсервувати, IT-інфраструктура занепадатиме і ставатиме вразливішою для атак та вірусів.
Для контролю залежності російської IT-індустрії від іноземних компаній Путін створив профільну комісію Ради безпеки на чолі з Дмитра Медведєва. До складу входять керівники Мінцифри, МВС та Міноборони, голова Центробанку, директори силових структур та керівники корпорацій «Ростех», «Росатом» та «Роскосмос». Комісія повинна виявляти загрози національній безпеці та готувати пропозиції щодо оборони за допомогою IT-технологій.
Всі опитані «Сибір.Реалії» російські IT-фахівці назвали єдину умову для повернення – зміну політичного режиму та звільнення Путіна з посади президента. Розробник ігор Василь разом із дружиною, яка займається розробкою сайтів, переїхали з Томська до Єревану (Вірменія). «Я хочу жити у відкритій країні. При путінізмі ми жити більше не згодні», – сказав він.
Вартий уваги й той факт, що Росія вже на початку 2021 року фіксувала гостру нестачу IT-кадрів. За даними Мінцифри РФ, країні не вистачало від 500 тисяч до мільйона фахівців у різних галузях інформаційних технологій. Аналітики міністерства пов'язували це як з відтоком за кордон, так і з недостатньою кількістю бюджетних місць у російських університетах.