Російська економіка входить у період глибокої трансформації, яка матиме далекосяжні наслідки для населення всіх регіонів країни. Про це свідчать оцінки економістів, які проаналізували поточну ситуацію для видання «Сибір. Реалії».
Офіційні заяви та експертні прогнози
30 квітня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив про стабілізацію ситуації в країні після санкційного тиску Заходу. Голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна анонсувала «непростий період» «структурної трансформації», яка дозволить російській економіці «протистояти викликам». Однак обидва посадовці не розкрили деталей щодо конкретних процесів, які відбуватимуться.
Економісти одностайні в тому, що основний процес — економічна ізоляція. Ілля Сегаль, професор економіки Стенфордського університету, вважає, що трансформація передусім означає перехід на закриту економіку внаслідок санкцій. Він зазначає: Росія експортувала природні ресурси та імпортувала майже все інше, користуючись плодами глобалізації значно більшою мірою, ніж інші країни.
Олег Іцхокі, професор економіки Каліфорнійського університету, уточнює, що ізоляція не означатиме повної відсутності західних товарів і технологій. Вони надходитимуть, але процес буде складнішим, дорожчим і повільнішим. Майкл Алексєєв, професор економіки університету штату Індіана, додає, що сірий імпорт через Казахстан, Вірменію та Грузію буде можливим, але в обмежених кількостях. Обходити санкції у промислових масштабах буде важко.
Андрій Маленко, професор фінансів університету Мічігану, припускає, що росіяни застосовуватимуть технології з Китаю та інших країн, які не приєдналися до санкцій. Проте деякі західні товари та технології, як-от технології глибоководного буріння свердловин на шельфі, Росія не зможе замінити китайськими або імпортувати через сірі схеми.
Переустрій економічної системи
Перехід до закритої економіки супроводжуватиметься розширенням державного сектору та збільшенням військового виробництва там, де це можливо без залежності від західних компонентів. Костянтин Сонін, професор економіки університету Чикаго, зауважує, що російська економіка фактично переводиться на формат економіки воєнного часу, хоча це прямо не вимовляється. Країна переходить до набагато більш централізованого та планованого управління. Влада запроваджує заморожування, контролі та додаткові повноваження з управління підприємствами, оскільки результати ринкових механізмів перестають влаштовувати уряд. Сонін попереджає, що наступний крок — планова економіка — це дорога, яка призвела до повної катастрофи 30 років тому, коли розвалився Радянський Союз.
Регіональні наслідки
Перехід до закритої економіки завдасть шкоди всім регіонам. Індустріальні підприємства вже зіштовхнулися з проблемою пошуку комплектуючих. Істотнішими будуть збитки від європейської заборони на експорт енергоресурсів, особливо для Сибіру.
Економіка Сибіру та Далекого Сходу може постраждати не лише від обмежень на нафту та газ. Костянтин Сонін зазначає, що нікель і платина поки що не під санкціями, але якщо російські військові дії в Україні продовжуватимуться, західні країни можуть відмовитися від російського експорту загалом, проігнорувавши збитки для своєї економіки.
Поки війна тривала, рівень життя погіршуватиметься у всіх регіонах РФ. Однак Костянтин Сонін вважає, що зниження рівня життя в Сибіру буде менш відчутним, ніж у Москві, адже там не було такого нафтогазового «міхура» з вибуховим зростанням споживання, як у столиці.
Хто постраждає найбільше
Жителі великих міст постраждають сильніше, ніж люди з маленьких міст та сільської місцевості. Олег Іцхокі пояснює, що хоча кризи зазвичай вдаряють по незахищеним верствам населення, ця криза матиме інший характер. Вона завдасть найсильнішого удару по середньому класу та багатшим верствам — людям, у кошику товарів яких була більша частка послуг, які споживали більше іноземної електроніки, багато подорожували, особливо літаками.
Іцхокі підсумовує, що криза матиме зрівняльний характер, вирівнюючи передові регіони вниз до менш розвинених територій. Там, де люди жили скромніше, криза відчуватиметься найменше. Проте він зауважує, що прогнозувати складно — потрібно спостерігати від місяця до місяця. Це експеримент, який ніколи не проводився над населенням країни.
Макроекономічні показники
Російське міністерство фінансів очікує, що ВВП країни за підсумками 2022 року скоротиться на 12%, що стане найгіршим показником із 1994 року. Бюджет Росії за підсумками квітня недоотримав доходи від експорту нафти та газу у розмірі 133 мільярди рублів.