Українська влада готує масштабну угоду щодо врегулювання багаторічної заборгованості регіональних газорозподільних компаній перед державою. На початку червня до Верховної Ради надійшов законопроект 7429, який передбачає залучення 264,3 мільярда гривень для стабілізації ринку природного газу та теплопостачання під час воєнного стану.
Структура фінансування та розподіл коштів
Законопроект, підписаний міністром енергетики Германом Галущенком, передбачає залучення 76 мільярдів гривень від «Нафтогазу» та 188 мільярдів гривень від міжнародних донорів. Отримані кошти мають бути розподілені таким чином: 150 мільярдів гривень на компенсацію різниці в цінах газу (закупівля за ринковою ціною та продаж населенню за довоєнною ціною), 38 мільярдів гривень на компенсацію витрат на опалення в регіонах та 76 мільярдів гривень на урегулювання накопленої заборгованості.
Міністерство енергетики отримає видатки у сумі 226,1 мільярда гривень, з яких 150,1 мільярда гривень спрямовуватиметься на компенсацію суб'єктам ринку природного газу, а 76 мільярдів гривень — на фінансування заходів із урегулювання заборгованості. Міністерство розвитку громад та територій України отримає 38,2 мільярда гривень для субвенцій місцевим бюджетам на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію.
Джерела надходжень до бюджету
Фінансування передбачається здійснювати за рахунок спеціального фонду державного бюджету. Додаткові надходження мають поступити з трьох джерел: дивідендів від акцій акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у сумі 64,4 мільярда гривень, авансового платежу з податку на прибуток при виплаті цих дивідендів у сумі 11,6 мільярда гривень та донорської та міжнародної допомоги у сумі 188,3 мільярда гривень.
Урегулювання заборгованості облгазів
За даними редакції, йдеться про врегулювання багаторічної заборгованості регіональних газорозподільних компаній, з яких близько 70 відсотків контролюються структурами Дмитра Фірташа. Торік Верховна Рада прийняла закон про списання накопленої за десять років заборгованості облгазів перед державою. За деякими оцінками, газовики не сплатили державі близько 100 мільярдів гривень. Близько 30 мільярдів гривень боргу вже були анігільовані різними механізмами.
У документах зазначено, що врегулювання заборгованості постачальників природного газу та операторів газорозподільних мереж перед «Нафтогазом» та його дочірніми підприємствами (АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України») дозволить зменшити резерви сумнівних боргів. Зокрема, врегулювання заборгованості перед «Нафтогазом» на суму 20 мільярдів гривень та перед АТ «Укртрансгаз» на суму 13,5 мільярда гривень сторнуватиме відповідні резерви та покращить фінансовий результат компаній.
Риски та юридичні питання
Але схема врегулювання викликає низку запитань. У травні цього року Державне бюро розслідувань арештувало облгази за старими боргами за несплату оренди газорозподільчих мереж, передало їх АРМІ, а уряд наказав передати облгази «Чорноморнафтогазу». Однак юридична обґрунтованість цих дій залишається спірною. Облгази мали б платити орендну плату за трубопроводи, але вона була оформлена державою так, що піддається судовому позову. Тому існує ризик, що суд може прийняти рішення про повернення облгазів попереднім акціонерам після надходження 76 мільярдів гривень.
За інформацією редакції, держреєстри покриті завісою воєнної таємниці, що унеможливлює отримання прямих доказів щодо справжніх бенефіціарів облгазів. Тому неможливо виключити, що схема може принести користь іншим особам, а не тільки структурам Фірташа.
Призначення на ключову посаду
Напередодні реалізації цієї угоди очікується призначення на посаду директора з проблемної заборгованості у «Нафтогазі» Оксани Кривенко. За даними редакції, це призначення може відбутися у понеділок, 20 червня.
Оксана Кривенко до 2018 року працювала заступником директора департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій галузі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Цей департамент мав репутацію лояльного до Фірташа. У травні 2018 року вона стала членом комісії, а у червні очолила її.
Під час роботи Кривенко у комісії її брат Максим Козіс, який був співвласником ТОВ «Східенергоприлад» разом з Євгеном Євдокімовим, отримав значні державні контракти. Євдокімов — брат іншого члена комісії того часу Володимира Євдокімова, який проходить по кримінальному провадженню у справі «Роттердам+» та у якого НАБУ провело обшуки у 2019 році разом з Кривенко. За один рік «Східенергоприлад» отримав 84 мільйони гривень державних контрактів, що значно перевищувало попередні результати. Після розжалування Кривенко з посади голови комісії у 2019 році обсяги контрактів для фірми впали, а після остаточного звільнення Кривенко 1 липня 2021 року практично припинилися.
Після обшуків та виявлення готівки невідомого походження Кривенко подала у відставку. Справа по «Роттердам+» згодом почала саботуватися Офісом генпрокурорки Ірини Венедіктової та не отримала політичної підтримки з Офісу президента. Кривенко вийшла з публічного простору, з якого її тепер можуть повернути до «Нафтогазу».
Для порівняння, її попередник на посаді директора з проблемної заборгованості Олег Діденко придбав автомобіль Bentley під час війни, навіть не маючи доступу до потоку коштів у розмірі 76 мільярдів гривень.