Держпідприємство «Медзакупівлі України» (МЗУ) наприкінці травня запустило власний модуль для проведення закупівель у системі «MedData». Це рішення викликало занепокоєння в закупівельній спільноті, адже закупівлі проводилися без публічного доступу до даних про учасників, ціни та перебіг торгів. Паралелі з минулорічним виведенням багатомільярдних закупівель послуг по ремонту Київської окружної дороги з-під дії тендерного закону на альтернативну платформу посилювали критику щодо можливих корупційних ризиків.
Редакція «Наші гроші» звернулась до керівника МЗУ Арсена Жумаділова для з'ясування причин такого кроку. Після розмови фахівці МЗУ доробили дашборд, через який стали видні закупівлі з 20 травня по теперішній час з інформацією про очікувану вартість, учасників аукціонів, перебіг торгів та досягнуту економію.
Жумаділов пояснив, що рішення вийти з «Прозорро» було викликано постановою 169 Кабміну про виведення закупівель з-під дії закону про публічні закупівлі. За його словами, це призвело до того, що більшість замовників почали укладати прямі контракти без конкурентних процедур. МЗУ поставила перед собою іншу задачу: забезпечити швидкість закупівель та унеможливити контрактування з некваліфікованими постачальниками, але при цьому дотримуватись принципів конкурентності.
За традиційною схемою прямих контрактів постачальники надсилають цінові пропозиції, тендерний комітет порівнює ціни і укладає договір з найбільш економічно вигідною пропозицією. Однак у такому форматі постачальники не конкурують між собою напряму. Жумаділов наводить приклад: якщо один постачальник пропонує товар за 100 тис грн, другий за 90 тис, а третій за 120 тис, МЗУ контрактує того, хто запропонував 90. Але, за його припущенням, той, хто пропонував 100, міг би знизити ціну до 85, а той, хто пропонував 90, міг би впасти до 70.
Для вирішення цієї проблеми МЗУ реалізувала можливість для постачальників брати участь у редукціоні в три кроки, що дозволяє їм конкурувати між собою та пропонувати найкращі ціни. Крім того, спрощена процедура в «Прозорро» займає близько двох тижнів від прийому документів до акцепту, тоді як МЗУ проводить закупівлі ліків та медобладнання для лікарень за три-чотири дні.
Процес у MedData відбувається так: категорійні менеджери проводять аналіз ринку, виносять закупівлю на тендерний комітет, засилаються запити на комерційні пропозиції. Пропозиції проходять кваліфікацію та перевірку відповідності медико-технічним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров'я. Після цього відбувається аукціон на одиницю товару. Переможці акцептуються в обсязі, який вони готові поставити. Якщо це не покриває всю потребу, контрактуються наступні пропозиції до повного покриття необхідної кількості. Такий функціонал особливо цінний для оперативних закупівель у межах United24, де один предмет закупівлі може бути розбитий на кількох постачальників з погодження комісії МОЗ.
Жумаділов зазначив, що в системі MedData немає механізму оскарження та апеляції до АМКУ. На запитання редакції, чи це необхідно, він відповів: «А потрібно?» — і пояснив, що відсутність оскарження запобігає тендерному тролінгу. За його словами, головна задача МЗУ — закуповувати швидко, а не витрачати час на розгляд скарг недобросовісних постачальників, які намагаються затягнути процес.
Жумаділов також згадав про попередній досвід проведення сигнальних спрощених закупівель у «Прозорро», які викликали непорозуміння. Він наводить приклад закупівель кисневих станцій, де йому довелось пояснювати багатьом, що сигнальна закупівля — це аналіз ринку, а не зобов'язання акцептувати найдешевшу пропозицію. За його словами, деякі телеканали намагались створити з цього скандальну історію, але під час війни немає часу на такі пояснення.
На запитання, чому дашборд не був опублікований відразу, Жумаділов пояснив, що потрібно було розробити коректний інтерфейс. Він зазначив, що всі люди, які працюють над MedData, одночасно займаються інформаційним забезпеченням гуманітарної допомоги по медичним товарам, що надходять в країну. За його словами, МЗУ могла б контрактувати одного постачальника по найвищій можливій ціні, і про це ніхто б не дізнався. Звіти були б оприлюднені лише після закінчення воєнного стану.
На запитання, чи розробляли модуль спеціалісти МЗУ, Жумаділов підтвердив, що це робили їхні співробітники — як штатні, так і на контрактах. За його оцінкою, розробка коштувала на порядок дешевше, ніж сума, зекономлена на закупівлях. Програмісти виконували роботу в межах своїх звичайних заробітних плат без додаткових оплат, премій чи надбавок, одночасно виконуючи й іншу роботу.
Станом на момент розмови МЗУ провела 104 аукціони. Сума фінальних пропозицій за результатами становила 677,5 млн грн, тоді як сума мінімальних початкових пропозицій — 750,3 млн грн. Таким чином, економія склала 72,8 млн грн. Від суми очікуваних вартостей у 773 млн грн економія становила 96,9 млн грн.
Жумаділов підтвердив, що це рішення є тимчасовим. Коли закінчиться війна, МЗУ повернеться під дію закону про публічні закупівлі і переведе свої закупівлі назад у систему «Прозорро». Він розповів, що спілкувався з керівником «Прозорро» Василем Задворним і зрозумів причину його занепокоєння: керівник та інші побачили в ініціативі МЗУ ще один сигнал про намагання обійти «Прозорро», як це робив раніше Укравтодор із Київською окружною дорогою. Жумаділов наголосив, що МЗУ навпаки намагається повертати аукціони в закупівлі та приблизити їх до стандартів «Прозорро», але з урахуванням необхідності швидких закупівель під час війни.