Російські підприємці все частіше публічно скаржаться на наслідки міжнародних санкцій, накладених після нападу на Україну. Хоча критика військових дій залишається під забороною, економічні скарги поки що не переслідуються. Регіональні та галузеві видання фіксують зростаючу кількість заяв бізнесменів про руйнівний вплив обмежень на їхні компанії.
Сільськогосподарський колапс
Аграрний сектор стикається з неможливістю замінити імпортну техніку російськими аналогами. Іван Брігерт, президент Союзу селянських (фермерських) господарств Омської області, порівнює цю ситуацію з вимушеною заміною якісного автомобіля на гірший. За його словами, навіть продаж двох комбайнів New Holland не дасть достатньо коштів для придбання одного російського комбайна «Ростсільмаш». Крім того, нинішні кредитні ставки роблять таку заміну економічно неможливою. Брігерт наголошує, що галузь витратила 30 років на створення сучасного парку обладнання, а тепер змушена розглядати перехід на застарілі моделі.
Еффект доміно у виробництві
У травні санкції призвели до зупинки Тихвінського вагонобудівного заводу в Ленінградській області. Це вдарило по малим підрядникам, які залежали від замовлень. Кейтеринг-компанія «Стрім», яка забезпечувала харчування на заводі, залишилась без роботи для 90 працівників. За законодавством компанія повинна виплачувати їм дві третини середньої зарплати під час простою – близько 30 тисяч рублів на людину, що становить три мільйони рублів загалом. Представники компанії попереджають, що повна зупинка заводу призведе до масового безробіття в місті.
Золотодобувна криза
Навіть золотодобувна промисловість, яка традиційно менше страждає від санкцій, переживає найгіршу кризу за останні три десятиліття. Михайло Лєсков, директор із розвитку Групи компаній «Інститут геотехнологій», висловлює занепокоєння щодо майбутнього попиту на золото. Він припускає, що в умовах дефіциту продовольства та води золото може втратити цінність для світового ринку.
Лісопромисловці під тиском
Російські лісопромисловці скаржаться на падіння цін через залежність від китайського ринку. Голова правління Спілки лісопромисловців Архангельської області Андрій Зубов зазначає, що кубометр пиломатеріалів коштує 380 доларів у Китаї, тоді як мінімально прибутковою ціною вважається 500 доларів. Це на 32% нижче необхідного рівня. Лісопромисловці Бурятії повідомляють про ще гірші умови: вартість бруска впала з 18–20 тисяч рублів за кубометр у 2021–2022 роках до 7 тисяч рублів нині. Олексій Башаров із села Турка в Бурятії підкреслює, що одночасне зростання витрат на оренду лісу робить експорт економічно безглуздим.
Кіноіндустрія без голлівудських фільмів
Гендиректор мережі кінотеатрів «Кіномакс» Дмитро Нартов описує стан галузі як «хроніки пікіруючого бомбардувальника». Після початкового відновлення ринку ситуація погіршилась через відсутність американських блокбастерів. Нартов говорить, що галузь падає без видимого дна.
Інтернет-бізнес у розвалі
Рязанська підприємниця Олена Тагільцева, засновниця бренду одягу «Ochen.clothes», залишилась без основного каналу збуту після блокування Instagram. Вона витратила шість років на розвиток бренду, але всі контакти та замовлення були зосереджені в соцмережі. Крім того, компанія залежить від імпортних матеріалів – тканин, блискавок, фурнітури та ниток, яких немає у вітчизняному виробництві.
Переселення у «ВКонтакте»
Після блокування Facebook та Instagram російські користувачі масово переходять на вітчизняні платформи. Ярослав Андрєєв, продюсер «Dream Team House» та засновник рекламної агенції «Wildjam», скептично оцінює можливості «ВКонтакте» замінити закриті платформи. Він порівнює ситуацію з відмовою від усього сучасного транспорту на користь кінного: хоча останній розвиватиметься, він не зможе повністю задовольнити всі потреби.
Дефіцит сировини та компонентів
У Пскові зупинив роботу завод із сушіння ягід і фруктів «Сибірський гостинець» через відсутність сировини, фреону та деталей. Директор та найбільший акціонер Дмитро Ходас наголошує, що Росія не виробляє фрукти та ягоди у промислових обсягах, не виробляє фреон для холодильників і взагалі не має необхідного виробництва для стратегічної незалежності. Він дивується, що росіяни обурюються відсутністю можливості оплати проїзду в тролейбусі через Apple Pay, коли країна не може забезпечити базові потреби.
Алкогольна монополія
Ресторатори Петербурга скаржаться на колосальне зростання цін на імпортні напої через обвал рубля. Євген Ларченко, засновник гастропабів «Коза Дереза», зазначає, що з міцного алкоголю залишилась переважно горілка та кілька видів джину. Якісні та недорогі вина недоступні. Олександр Романенко, співвласник холдингу «Бакунін груп», підтверджує, що імпортний алкоголь становить значну частку ринку, а його замінити неможливо. Він пропонує замість шотландського віскі запропонувати гостям самарський аналог, але визнає, що це не рішення.
Упаковка та добрива
Навесні виник дефіцит упаковки «тетрапак» через припинення роботи великих виробників з іноземною участю. Депутатка Держдуми Надія Школкіна запропонувала використовувати бідони як альтернативу. Директор Пушкіногорського маслосирзаводу Микола Щураков різко критикує цю ідею, називаючи її дурницею. Він вказує на реальні проблеми: дефіцит добрив, зростання цін на дизпаливо (з 40 до 55 рублів за літр), високі кредитні ставки (20% замість необхідних 3–5%) та відсутність державної підтримки. Щураков наголошує, що ці проблеми потребують системного вирішення, а не риторичних пропозицій.