Від першого дня вторгнення 24 лютого російське Міноборони почало звітувати про військові досягнення, але цифри, які озвучував прес-секретар Ігор Конашенков, часто не збігалися навіть у межах одного брифінгу. Редакція Проекту проаналізувала 196 брифінгів Конашенкова з початку війни до 26 червня і виявила систематичні помилки, суперечності та маніпуляції з даними.
Перше нестикування сталося вже в перший день. Конашенков оголосив про знищення 74 наземних об'єктів військової інфраструктури України, але у запропонованому ним списку було лише 37 об'єктів: 11 аеродромів, чотири безпілотники Bayraktar, 18 радіолокаційних станцій, три пункти управління, база ВМФ і один вертоліт. Така розбіжність у цифрах стала характерною для всіх подальших звітів.
Мова як інструмент маніпуляції
Для створення ілюзії успіху Міноборони розробила особливу термінологію. На початку війни Конашенков розділяв тих, хто чинить опір, — їх він називав «націоналістами» — і тих, хто відступає, — їх шанобливо іменував «військовослужбовцями українських збройних сил». Коли легенда про швидку перемогу розвалилася через тиждень, риторика змінилася. Слова «націоналісти» та «нацисти» стали загальним позначенням ворога.
Міста, які не існують, і міста, які беруть кілька разів
Конашенков ніколи не використовує слово «захоплення» — натомість російська армія «бере під контроль» міста та села. Боям на вулицях міст він дав назву «зачистки». Проте найцікавіше — як він звітував про одні й ті ж населені пункти кілька разів, ніколи не згадуючи про їхній перехід з рук у руки.
Містечко Кремінна, розташоване за 95 км на північний захід від Луганська, було «взято» чотири рази: 2 березня, 7 березня, 8 березня та 21 квітня. Червоний Лиман (з 2016 року — Лиман, але Конашенков продовжує називати його старим ім'ям) був «взятий» вперше 2 березня, а потім повторно 28 травня. Редакція виявила, що не менше 25 населених пунктів було взято більше одного разу.
Іноді Конашенков звітував про захоплення місць, яких взагалі не існує. 6 березня він повідомив про взяття села Закаблухівка, але на сучасних картах такого населеного пункту немає. Військові картографи ще у 1980-х роках позначили хутір Закаблухівка як нежитловий — на його місці залишилися лише пара розвалених будинків і ЛЕП без проводів.
Географічні помилки Конашенкова
17 квітня у вечірньому брифінгу він повідомив про збиття українського безпілотника в районі Преображенського Павлоградської області. Проблема в тому, що Павлоградської області в Україні немає. Місто Павлоград знаходиться у Дніпропетровській області. Конашенков повторив цю помилку 23 травня, знову назвавши Павлоград частиною Харківської області.
Арифметичні чудеса
28 лютого стало днем, коли російська воєнна статистика почала розвалюватися. Вранці Конашенков прозвітував про 314 знищених танків, а ввечері — про 311. Водночас кількість розбитих зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій зросла на десятки.
9 травня, у день святкування Дня перемоги, Конашенков повідомив про розбомблення українських гелікоптерів на землі. Вдень він назвав загальні втрати України в цьому виді техніки — 118 одиниць. Увечері уточнив, що розбито 6 вертольотів, а не 2. За законами арифметики результат мав становити 122 одиниці, але військові забули про віднімання і прозвітували про 124 знищені одиниці.
Фантомна авіація
6 березня Конашенков заявив, що «практично всю боєздатну авіацію київського режиму знищено». За його словами, Росія збила в повітрі та розбомбила на землі 93 літаки. До війни в Україні було всього 98 військових літаків, а з урахуванням 35 транспортних та 5 спеціальних — максимум 138 штатних одиниць, за даними Defence Express з посиланням на FlightGlobal. Саме російське Міноборони заявило, що літаків до війни Україна мала 152.
До 26 червня Конашенков у сумі прозвітував про знищення 215 літаків. Пропагандистські ЗМІ пояснюють цей парадокс тим, що російська армія знищує західну військову допомогу. На початку червня «Комсомольська правда» намагалася роз'яснити, чому росіяни знищили більше танків та літаків, ніж Україна мала до початку війни. Спікер Міноборони США Джон Кірбі говорив про можливість передачі західних військових літаків, але офіційно жодна держава про це не повідомляла.
Щодо вертольотів відомо більше. США відправили шістнадцять Мі-17, куплених у Росії для армії Афганістану, хоча невідомо, чи всі вони були доставлені. Словаччина передала п'ять машин, Чехія — до семи штук. За даними Конашенкова, Україна втратила 132 вертольоти, що становить 88% від загальної кількості з урахуванням західних поставок.
Турецькі безпілотники Bayraktar, судячи з даних Конашенкова, знищені повністю. 25 березня Міноборони повідомило, що російські військові збили 35 з 36 апаратів. До кінця червня цифра зросла до 84. Проте українська армія закупила перед війною лише 62 таких безпілотники, при цьому 25 з них мали доставити 2022 року. На початку березня в Україну дійсно надійшла партія байракторів, повідомляв міністр оборони України Олександр Резніков. Ще чотири безпілотники подарував їх турецький виробник.
Танки та броньовані машини
До 26 червня Конашенков прозвітував про знищення понад 3800 броньованих машин, включаючи танки. Але саме Міноборони оцінювало чисельність бронемашин України у 2416 штук, сказав голова оперативного управління Генштабу Сергій Рудський 25 березня. Ще близько 700 машин до середини травня Україні поставили західні союзники: Польща передала 240 танків, Чехія — 40 танків, США, Данія, Польща, Чехія та Великобританія — близько 400 бронетранспортерів.
Людські втрати та їхня статистика
Якщо скласти всі дані Конашенкова про полонених, вийде, що Росія полонила 3800 українців. Значна частина припала на перший тиждень війни, але проміжні підсумки не збігаються зі щоденними даними.
Щодо загиблих, цифри ще більш вражаючі. Якщо скласти всі дані брифінгів Конашенкова, то на 4 червня 2022 року загинули щонайменше 40 596 осіб. Конашенков часто не називає точну кількість, обмежуючись формулюваннями «не менше…» або «більше…». При підрахунку враховувалися лише конкретні цифри, без формулювань на кшталт «до двох рот» або «до батальйону». Таке співвідношення означає, що Україна вибула з ладу до 80% штатної чисельності військових.
За статистикою великих військових конфліктів, число поранених зазвичай вдвічі-втричі вище безповоротних втрат. Під час Другої світової війни таке було співвідношення, наводить дані Радянська енциклопедія. У Першу світову на одного вбитого припадало четверо поранених. Під час війни в Афганістані та першої чеченської кампанії співвідношення поранених до вбитих перевищувало 3 до 1. Отже, кількість убитих та поранених українців, якщо виходити з даних Міноборони, може в сумі становити до 160 тисяч осіб. На початку війни штатна чисельність армії України становила близько 200 тисяч осіб, плюс 250 тисяч у резерві та близько 50 тисяч у парамілітаристських з'єднаннях.
Оцінки російських втрат Генштабом України також видаються неправдоподібними. За їхніми даними, до середини червня російська армія недорахувалася вбитими 32 тисячи людей.
Термін без визначення
Найзагадковіший термін у словнику Міноборони Росії — «скупчення живої сили та техніки». Конашенков постійно його використовує, але визначення терміну так і не було дано. За перші сто днів війни Росія, за повідомленнями Міноборони, знищила в Україні 39 тисяч «районів скупчення живої сили та техніки» та «опорних пунктів» українських військ. Як вийшла така велика цифра, не зовсім зрозуміло, адже сума всіх окремо названих видів знищеної військової техніки явно не дотягує до такої кількості.
Найцікавіше — співвідношення людських втрат до втрат у техніці. Якщо розділити кількість убитих — 40 тисяч осіб на 4 червня 2022 року — на число «районів скупчення» — 39,8 тисяч на ту ж дату, вийде, що в кожному загинула в середньому 1 особа.
Професійна кар'єра Конашенкова
На початку червня 2022 року Ігора Конашенкова було вкотре підвищено в званні. Людина, яка останні 24 роки працювала в прес-службах різних військових відомств, стала генерал-лейтенантом. У 1980-х роках він навчався у Житомирському військовому училищі радіоелектроніки ППО.