Україна створила нову державну структуру для закупівель озброєння, але її керівництво викликає серйозні питання щодо безпеки та потенційних конфліктів інтересів. Тимчасовий виконувач обов'язків міністра оборони Ростислав Замлинський у червні підписав наказ про реєстрацію державного підприємства «Агенція оборонних закупівель». Реєстрацію провела Тетяна Поліщук, радник директора держкомпанії «Укрспецекспорт». Нова агенція отримала право самостійно проводити закупівлі зброї та визначати очікувані вартості для цих операцій.
За інформацією журналістки «Цензору» Тетяни Миколаєнко, агенція перебуває у сфері впливу заступника міністра оборони Дениса Шарапова, призначеного на цю посаду 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російських військ з півночі України. Повноцінного керівника у агенції поки що немає.
Шарапов – офіційний бізнес-партнер голови Офісу президента Андрія Єрмака. Обидва були бенефіціарами ТОВ «Медійна група європейського партнерства» разом з громадянином Росії Рахамімом Емануїловим. Згодом цю фірму переоформили на Юлію Науменко, директорку ще однієї компанії Єрмака – ТОВ «Ер Пі Ай».
Біографія Дениса Шарапова містить період роботи у розвідці. Наприкінці 90-х років він був старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. Згодом перейшов у бізнес і став засновником фірми у 2001 році, яка спочатку називалась «Міжнародна агенція з питань власності». Директором цієї компанії був Борис Єрмак, батько голови Офісу президента.
Борис Єрмак також має складну біографію. За даними видання «Новинарні», він – колишній працівник Головного розвідувального управління Російської Федерації. За часів президентства Віктора Януковича Денис Шарапов повернувся у державний сектор і став першим заступником директора держпідприємства «Укроборонсервіс», яке згодом опинилось у центрі численних кримінальних справ щодо корупції у сфері торгівлі зброєю.
Сестра Шарапова, Дар'я Шарапова, стала співвласницею ТОВ «Торговий дім «Україна-ДР Конго». Саме з Демократичною Республікою Конго Україна мала значні обороти у сфері поставок озброєння.
Після обрання президента Володимира Зеленського та призначення Єрмака головою Офісу президента Шарапов залишив «Укроборонсервіс» і перейшов до Мінстратегпрому, який мав стати новим центром впливу в оборонно-промисловому комплексі. Однак це міністерство не досягло очікуваних результатів. З початком повномасштабного вторгнення Єрмак ненадовго зник з медійного поля, повернувшись на перші шпальти у середині березня, коли перша паніка щодо захоплення Києва дещо вщухла.
Третій співвласник «Медійної групи європейського партнерства» – Рахамім Емануїлов, громадянин Росії. За деякими даними, він знайомий з Борисом Єрмаком ще з радянських часів. У 70-80-х роках минулого століття Емануїлов працював перекладачем в посольстві СРСР в Ірані та у торговому представництві в Афганістані. За радянських часів такі посади могли займати лише особи, пов'язані зі спецслужбами.
Після розпаду СРСР Емануїлов перейшов у приватний бізнес. У 90-х він став співвласником «Інтерпромбанку» у Москві та заснував спільну фірму в Україні з Борисом Єрмаком та Шараповим. Після обрання президентом Росії Володимира Путіна Емануїлов почав позиціонуватись як науковець. Він випустив монографію «Террор во имя веры: религия и политическое насилие», взяв участь у складанні книги «Возрождение России: медведь превращается в тигра» та брав участь у заходах дискусійного клубу «Валдай», де Путін часто робив заяви щодо загроз НАТО з території України.
Така кількість осіб з російськими спецслужбовими зв'язками у чутливій сфері торгівлі озброєнням, особливо у монопольній структурі, викликає занепокоєння. Це створює поле для підозр та можливих інформаційних атак. Наприклад, Росія розповсюджувала інформацію про те, що нібито купила на чорному ринку дві самохідні артилерійські установки «Цезарь», призначені для поставки ЗСУ, але корумповані українські торговці зброєю продали їх ворогам через дарк-нет. Така дезінформація можлива через відсутність у союзників повної інформації щодо долі поставленої зброї в Україні.
Після публікації матеріалу конгресмен США Вікторія Спарц (Республіканська партія) 26 липня відправила листа президенту США Джо Байдену щодо діяльності Андрія Єрмака. Спарц посилалась на цей матеріал та висловила стурбованість кількома питаннями.
Вона зазначила, що Єрмак затримував призначення антикорупційного прокурора. Під тиском Київ нарешті приступив до призначення Олександра Клименка антикорупційним прокурором після майже дворічного застою під час керівництва Олега Татарова, якого називають ставленником Єрмака. Київ також нещодавно зняв із посади генерального прокурора Ірину Венедиктову.
Спарц також висловила занепокоєння накопленням влади Єрмаком. Вона зазначила, що судова та прокурорська системи в Україні контролюються Адміністрацією Президента, а відсутність системи стримувань та противаг дозволяє зловживання владою. Спарц навела приклади видання секретних указів щодо позбавлення громадянства без належної правової процедури. Вона також повідомила про те, що після публічного висловлення своїх побоювань Єрмак обмовив її на контрольованому урядом телебаченні.
Спарц зазначила, що ліцензований американський оборонний підрядник висловив їй серйозне занепокоєння щодо Дениса Шарапова. Це питання було також повідомлено ФБР цим підрядником. Спарц наголосила, що Шарапов є діловим партнером Андрія Єрмака, Бориса Єрмака (який пішов на пенсію з ФСБ Росії) та громадянина Росії Рахаміма Емануїлова, пов'язаного з Іраном, Афганістаном та Володимиром Путіним.
28 липня міністр оборони України Олексій Резніков вперше прокоментував ситуацію виданню «Лівий берег». Він взяв на себе відповідальність за призначення Шарапова. За словами Резнікова, при Міноборони працюватимуть два агентства, аналогічні NSPA (NATO Support and Procurement Agency): одне займатиметься озброєнням, друге – тиловими речами, закупівлями амуніції, палива, харчування та логістики за прозорими західними стандартами.
Міністр зазначив, що працювати з чинними спецекспортерами складно через те, що вони налаштовані перш за все на експорт, а не імпорт, та мають велику комерційну складову і внутрішню конкуренцію. Резніков наголосив, що «Агенція оборонних закупівель» створювалась за зразком натівської логістичної організації NSPA, щоб зробити закупівлі прозорими та унеможливити корупцію.
Про намір створити «українську NSPA» Резніков публічно говорив ще у грудні 2021 року, невдовзі після свого призначення на посаду очільника Міноборони. Робота зі створення агенції розпочалася наприкінці січня і мала закінчитися у березні, але через повномасштабне вторгнення Росії завершення процедур було відкладено. Кілька тижнів перед коментарем Резнікова агенцію офіційно зареєстрували.
Резніков відкинув будь-які корупційні прояви в призначенні Шарапова та його залученості до створення агенції. Він сказав, що створення агенції – це відповідь на сірі схеми різноманітних спецекспортерів, які накручували комісії та бонуси. Міністр закликав не шукати зради у призначенні Шарапова, оскільки це було його рішення через брак у міністерстві фахових спеціалістів із закупівлі озброєння.
Резніков зазначив, що роботу агенції зможе курувати й за необхідності долучатися до аудиту Defense Reform Advisory Board, міжнародна дорадча група найвищого рівня, до складу якої входять представники країн-членів НАТО. Він також відзначив, що є «партія» тих, для кого війна закінчилась, і вони розпочали політичну конкуренцію, придумуючи обвинувачення заради політичних балів.