Матеріал про зв'язки замміністра оборони Дениса Шарапова з колом осіб, пов'язаних з російськими спецслужбами, привернув увагу американської адміністрації. Президент США Джо Байден отримав інформацію про спільний бізнес Шарапова з главою Офіса президента Андрієм Єрмаком та росіянином Рахімом Емануїловим, що змусило українське керівництво реагувати.
Міністр оборони Олексій Резніков взяв на себе політичну відповідальність за запрошення Шарапова до Міноборони, заявивши, що зробив цю пропозицію, щоб унеможливити «хитрі» схеми. Водночас він не коментував зв'язки Шарапова з Емануїловим, який з радянських часів мав стосунки до КДБ, зокрема через іранський напрямок, а при Путіні став експертом Валдайського клубу.
Шарапов розповів про своє минуле у розширеному інтерв'ю. З кінця 1990-х років він працював офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. У 2001 році перейшов у приватний сектор і став співзасновником ТОВ «Медійна група європейського партнерства» разом з батьком Єрмака та Емануїловим. Згодом до компанії приєднався сам Андрій Єрмак.
На запитання про причетність Емануїлова до спецслужб Шарапов відповів, що той був дипломатом за часів СРСР, але не цікавився деталями його минулого. Розвідник також заперечив монопольний статус новоствореної «Агенції оборонних закупівель», називаючи її то «централізованим органом закупівлі», то «головним органом закупівлі». За його словами, Агенція вже працює, укладає перші контракти і набирає обертів, у перспективі планується робота з кредитними ресурсами.
Резніков у своєму коментарі зазначив, що несе лише політичну відповідальність за роботу Агенції, тоді як юридичну відповідальність повинні нести залучені до неї особи. На момент написання матеріалу 4 серпня офіційних даних про призначення керівника Агенції у відкритих джерелах не було. ЄДРЮО залишався закритим.
Пізніше з'ясувалось, що уповноважена особа Агенції — радниця керівника «Укрспецекспорту» Тетяна Поліщук, якій Міноборони доручило провести державну реєстрацію підприємства. Керівником «Укрспецекспорту» нині є Вадим Ноздря, який на початку 2000-х працював у цій структурі заступником директора департаменту — на посаді нижчій від Олександра Коваленка.
Коваленко з середини 1990-х років займав керівні посади в державних спецекспортерах зброї. Його першим місцем роботи була посада заступника директора СЗТФ «Прогрес». З 1996 року він став заступником директора «Укрспецекспорту» на два десятки років. Паралельно батько Дениса Шарапова, Олександр Шарапов, очолював «Укроборонсервіс» — дочірнє підприємство «Укрспецекспорту» Коваленка з початку 1990-х років протягом півтора десятка років.
У той період Україна зі скандалом втратила понад десять стратегічних авіаційних крилатих ракет Х-55 з дальністю польоту 2–3 тисячі кілометрів. За угодою про ядерне роззброєння вони мали потрапити до Росії, але опинились у Китаї та Ірані, де їх розібрали до деталей. Нині такими ракетами обстрілюють Україну з території Росії. За ЗМІ, за ту поставку відповідав «Укрспецекспорт», але відповідальність понесло лише приватне посередництво, пов'язане з розвідкою.
Пізніше Коваленко потрапив у особисту корупційну справу. У 2005–2008 роках він був заступником керівника «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука. За даними слідства, Бондарчук змінив військові контракти на ремонт іноземних бойових літаків Су-25, Л-39, військово-транспортних Ан-26, вертольотів Мі-8Т та Мі-17, а також двигунів і агрегатів до них. У схему включили посередницькі компанії «Aeropartner LLP» і «Aeropartner LLC», яким перерахували 7,5 млн доларів за фіктивні консультаційні послуги.
Головна військова прокуратура 26 лютого 2016 року повідомила про підозру колишньому першому заступнику гендиректора ДК Коваленко А. В. за частиною 1 статті 366 КК України. Його підозрювали в тому, що у 2005–2009 роках, діючи за підмовництва Бондарчука, вчинив службове підроблення доповнень до угоди з компаніями США і Великобританії. Однак у 2017 році генпрокурор Юрій Луценко заявив про можливість закриття справи у зв'язку зі скороченням термінів розслідування, і Коваленко залишився на свободі.
Україна перебуває у стані війни, а американці досі не повністю довіряють українській владі щодо передачі найсучасніших оборонних технологій. Міноборони не має ІТ-системи логістики в армії. Оскільки українська влада не налагодила випуск снарядів для радянських гармат, країна повністю переходить на західні гаубиці та західні снаряди. Руйнація довіри союзників у такій ситуації може мати критичні наслідки для України.