Російське видання «Комсомольская правда» опублікувало матеріал із заголовком «Санкции – не пандемия, переждать не получится. Это на 10-15 лет», у якому експерти назвали три можливі сценарії розвитку економіки країни. Хоча заголовок звучить критично, насправді публікація виконує функцію заспокоєння населення, переконуючи, що найгірший варіант — це те, що росіяни вже переживали раніше.
Документ Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) стверджує, що санкційний тиск збережеться на 10-15 років і його неможливо «перечекати» як пандемію. Дмитро Білоусов, керівник напряму аналізу та прогнозування макроекономічних процесів у центрі, запропонував три сценарії.
Перший — «інституційна інерція» — експерти оцінюють як найймовірніший з імовірністю 47%. Це затяжна стагнація зі спробами підтримати стабільність та неминучим технологічним відставанням. За прогнозами ЦМАКП, до 2030 року продуктивність праці та зарплати залишатимуться на колишньому рівні, безробіття становитиме 5,5-6%, інвестиції зростатимуть не більше ніж на 2,5% щорічно. Білоусов підсумовує: «Загалом же рівень життя населення стагнуватиме».
Другий сценарій — «боротьба за зростання» — має імовірність 40%. Він передбачає модернізацію російської економіки через активну співпрацю влади та бізнесу, запозичення технологій за китайським прикладом і максимально активний вихід на доступні ринки. У цьому випадку доходи населення зростатимуть на 2,5-3,7% щорічно, безробіття становитиме 4,5-5%, інвестиції в основний капітал — 3,5% на рік і вище.
Третій варіант — «автаркія» — оцінюється як найменш імовірний з 13% шансів. Це закрита економіка з мінімальною взаємодією зі світом, подібна до північнокорейської моделі. За такого сценарію Росія намагатиметься досягти майже повної незалежності у виробництві, але при цьому неминуче знизиться якість продукції, технологічне відставання стане безнадійним, а рівень життя населення впаде.
Український економіст Юрій Гайдай з «Центру економічної стратегії» критикує ці прогнози як казочки для заспокоєння. Він зауважує, що керівник ЦМАКП отримав освіту за спеціальністю «планирование народного хозяйства» у 1978 році, і йому «перед смертю було б приємно пожити ще трохи в комфортній утробі планової економіки».
Гайдай нагадує, що радянський застій виник через вичерпання екстенсивних факторів росту та неможливість технологічного розвитку. На відміну від СРСР, сучасна Росія була глибоко інтегрована у світову економіку — видобувні, промислові, цифрові та управлінські технології залежали від західної співпраці. Останні місяці показали, що без такої співпраці Росія не здатна утримати цей рівень.
«У них буде не стагнація. У них вже розпочалася масштабна примітивізація економіки», — пише Гайдай. Спрощення економіки веде до спаду доданої вартості, що призводить до падіння реальних доходів і рівня життя. Це спричиняє спрощення соціальних зв'язків, деградацію освіти та зникнення середовища для розвитку стартапів та інноваційних проектів.
Центр макроекономічного аналізу припускає, що через чотири роки може відкритися вікно можливостей для послаблення санкцій. Гайдай скептично ставиться до цього, вважаючи, що за оптимістичного сценарію Росія зможе лише просити допомогу у США, але вже за умови серйозних політичних змін у країні.
На його думку, росіяни не повинні мріяти про стагнацію як базовий сценарій. Це став би для них супероптимістичним та малоймовірним варіантом розвитку подій, незалежно від того, як далі розвиватиметься конфлікт в Україні.