Американські розвідники попереджали про вторгнення, але Київ не поспішав готуватися
2022-08-17 00:00
· Наші гроші
Вибори та політпартії · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Центральна влада
Генерал Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Джабін Ботсфорд/The Washington Post; iStock)
Розвідувальні служби США мали докази того, що Росія готує масштабне вторгнення в Україну. Однак переконати в цій загрозі як європейських союзників, так і українське керівництво виявилося складнішим завданням, ніж аналітики в Вашингтоні очікували.
Путін і Байден у Женеві в червні 2021 року. (Emily Sabens/The Washington Post; Brendan Smialowski/AFP/Getty; iStock)
По мірі того як Москва стягувала військові сили до кордонів України, американська адміністрація активно поширювала розвідувальну інформацію про плани Кремля. Метою було спонукати партнерів НАТО та Київ до активних дій щодо підготовки до можливого конфлікту.
Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Джабін Ботсфорд/The Washington Post; iStock)Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)Директор національної розвідки Авріл Хейнс. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Меліна Мара/The Washington Post; iStock)
Однак реакція була неоднозначною. Деякі європейські лідери виявляли скептицизм щодо масштабів загрози, посилаючись на історичні прецеденти та дипломатичні канали. Українське керівництво, у свою чергу, обережно ставилося до публічних американських попереджень, побоюючись, що вони можуть спровокувати панічні настрої в суспільстві та негативно вплинути на економіку.
Репортери на брифінгу 7 грудня 2021 року з радником з національної безпеки Джейком Салліваном про відеодзвінок Байдена з Путіним. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Деметріус Фріман/The Washington Post; iStock)Заступник держсекретаря Венді Шерман і заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков у Женеві. (Emily Sabens/The Washington Post; Denis Balibouse/AFP/Getty; iStock)
Американські розвідники наполягали на серйозності ситуації, опираючись на супутникові знімки, перехоплені комунікації та інші джерела розвідувальної інформації. Вашингтон намагався донести цю інформацію через дипломатичні канали, публічні заяви та прямі контакти з керівництвом союзних держав.
Радник з національної безпеки Джейк Салліван. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Деметріус Фріман/The Washington Post; iStock)Державний секретар Ентоні Блінкен (ліворуч) під час зустрічі 21 січня в Женеві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим (не показано). (Емілі Сабенс/The Washington Post; Anadolu Agency/Getty; iStock)
Процес переконання виявився тривалим і складним. Деякі європейські країни залишалися впевнені в можливості мирного вирішення конфлікту через переговори. Україна ж намагалася балансувати між підготовкою до можливого сценарію та уникненням дій, які могли б бути сприйняті як провокація.
Байден на прес-конференції 19 січня, де він сказав, що думав, що Росія вторгнеться. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Деметріус Фріман/The Washington Post; iStock)Блінкен і Лавров перед зустріччю 21 січня в Женеві. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Алекс Брендон/AFP/Getty; iStock)Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес (праворуч) із російським колегою Сергієм Шойгу. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Тім Хаммонд/MoD Crown Copyright/Getty; iStock)
На тлі цих розбіжностей у оцінці загрози американська адміністрація продовжувала наполягати на необхідності посилення оборонної готовності та координації дій союзників. Розвідувальна інформація, яку США регулярно розповсюджували, згодом підтвердилася подіями, які розгорнулися на території України.
Зеленський в інтерв’ю The Post у своєму офісі в Києві 8 серпня. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)
