← Назад

Як Київ залишився українським: рішучість захисників та помилки агресора

2022-08-24 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
У телезверненні 24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про «спецоперацію» Кремля в Україні. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Інформаційне агентство Сіньхуа/Getty; iStock)

Оборона столиці стала переломним моментом російської агресії. За висвітленням американського видання Washington Post, успіх захисту Києва виявився результатом поєднання кількох чинників: рішучості українських військових, стратегічних помилок російського командування та недостатньої підготовки окупаційних сил.

Український генерал-полковник Олександр Сирський під час червневого інтерв’ю на сході країни. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Анастасія Власова для The Washington Post; iStock)
Мер Києва Віталій Кличко. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)
Віталій Руденко в аеропорту “Антонов”, де командував підрозділом Нацгвардії біля воріт. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)

З перших днів вторгнення російські війська намагалися захопити столицю швидким ударом. Однак українські захисники організували запеклий опір, що зірвав плани агресора. За інформацією журналістів Washington Post Поля Зонне, Ізабель Хуршудян, Сергія Моргунова та Костянтина Худова, російське командування недооцінило готовність українців до оборони та силу їхнього опору.

Уламки російського вертольота, збитого підрозділом Нацгвардії України в аеропорту Гостомель. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
Начальник служби радіозв’язку експлуатаційного відділу аеропорту В’ячеслав Денисенко. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
Маша Маас на даху будинку в Гостомелі в травні. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
Олексій Данілов, голова Ради національної безпеки і оборони України. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
Зеленський під час інтерв’ю The Post у своєму офісі в Києві 8 серпня. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)

Українська армія скористалася знанням місцевої топографії та мобільною тактикою, що дозволило їй наносити удари по російських колонах. Водночас російські сили зіткнулися з логістичними проблемами, нестачею палива та проблемами з постачанням. Ці чинники суттєво ослабили наступальний потенціал окупантів.

25 лютого, через два дні війни, люди оглядають житловий будинок у Києві, який постраждав від ракетного обстрілу. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)
Українські військові в селі Мощун 30 березня. (Emily Sabens/The Washington Post; Heidi Levine для The Washington Post; iStock)
Капітан Роман Коваленко, командир роти 72-ї механізованої бригади, який воював у Мощуні. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)

Захист Києва став символом українського спротиву. Рішення президента Володимира Зеленського залишитися в столиці надало впевненості захисникам і цивільному населенню. Міжнародна підтримка, зокрема поставки озброєння від США та союзників, також сприяла посиленню оборони.

Знищений український танк у Чернігові, фото у квітні. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Войцех Гжедзінський для The Washington Post; iStock)
Гряда під Черніговом, яку розбомбили росіяни. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Сергій Моргунов для The Washington Post; iStock)
Православний храм у Лукашівці, який став російською бойовою базою. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)

Результатом стало те, що російські війська не змогли захопити столицю. Замість цього вони були змушені відступити, перегрупуватися та змінити стратегію. Це дало Україні час на мобілізацію та організацію оборони на інших напрямках.

Як і його двійник, Дмитро Коваленко був у 72-й українській бригаді, але воював на протилежному березі Дніпра. (Емілі Сабенс/The Washington Post; Хайді Левін для The Washington Post; iStock)
#ОборонаКиєва #УкраїнськийОпір #РосійськаАгресія #ВійськовіОперації #СтолицяУкраїни #ВійськовіСтратегії #ЗахистУкраїни #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування