Після вторгнення Росії 24 лютого 2022 року українська енергосистема пережила радикальні зміни. Того дня «Укренерго» відключило мережу від Російської Федерації та Білорусі, щоб перевірити можливість автономної роботи перед інтеграцією до європейської системи. Первісні плани передбачали остаточне відімкнення від РФ та підключення до Європейського союзу лише у 2023 році. Однак під час військових дій українські фахівці прийняли рішення не повертатися до російської мережі. Протягом трьох тижнів під обстрілами енергосистема продемонструвала стійкість, яка вразила європейських партнерів. Вже 16 березня 2022 року Україна назавжди приєдналася до європейської мережі ENTSO-E.
Це підключення відбулося з безпрецедентною швидкістю. Голова «Укренерго» Володимир Кудрицький домігся відкриття торгівлі електроенергією з ЄС практично одразу після фізичного з'єднання систем. Весною 2022 року українська електроенергія почала надходити до Молдови, а в липні розпочалися перші поставки в Євросоюз. З кожним місяцем обсяги зростали, оскільки європейські інженери й політики переконувалися у надійності роботи з Україною навіть під час війни.
Енергетичний експорт став одним з небагатьох джерел великих доходів для держави в умовах воєнного розгрому промисловості. За даними голови «Укренерго» Володимира Кудрицького, за перші два тижні вересня 2022 року Україна встановила торговий рекорд, експортувавши електроенергії на 131 мільйон доларів. Енергія посіла друге місце у торговому балансі України. Через дефіцит енергоресурсів, створений російською агресією, електроенергія в Європі коштувала у три-чотири рази дорожче, ніж в Україні. Основним бенефіціаром цієї цінової різниці стала держава в особі оператора енергосистеми.
Для експорту дешевої української електроенергії за кордон потенційні продавці мають купити на аукціоні «Укренерго» право доступу до міждержавних магістральних електромереж. Такий механізм запроваджено через обмеженість інтерконекторів між країнами порівняно з кількістю бажаючих експортувати енергію. За результатами конкурентних та відкритих аукціонів право на доступ до магістралі продавалось майже за величиною цінової різниці. Якщо в Україні енергія коштувала 3 тисячі гривень за МВт*год, а в Румунії 11 тисяч, експортер отримував дельту 8 тисяч гривень, з якої 6-7 тисяч платив «Укренерго» за право експорту. В перший тиждень експорту компанія отримала 100 мільйонів гривень доходу. Зараз «Укренерго» зібрала дохід від аукціонів майже 5 мільярдів гривень.
За законом ці кошти мали спрямовуватися виключно на модернізацію існуючих мереж або розбудову магістралей до Європи. Парламент прийняв рішення розподіляти половину доходу постачальникам з балансуючого ринку (дотування кризових поставок), а другу половину виробникам «зеленої» енергії на фінансування «зеленого» тарифу та підтримку декарбонізованих джерел. Це рішення виявилось складним для розкрадання, оскільки гроші розподіляються багатьом учасникам ринку за законом, а не за рішенням окремого чиновника.
Однак команда менеджерів, яка працює в «Укренерго» останні роки, користується довірою міжнародних фінансових організацій. Керівник Володимир Кудрицький користується довірою Світового банку, ЄБРР, МБРР, які кредитували оновлення енергомереж. Кудрицький належить до останніх топ-менеджерів, які прийшли на державну роботу на хвилі прозахідних реформ після Революції гідності.
Міністерство енергетики під керівництвом Германа Галущенка зібрало компромат для демонстрації президентові Володимиру Зеленському. Йдеться про 400-сторінковий звіт аудиторської перевірки діяльності «Укренерго» за 2018-2022 роки. Герман Галущенко користується безумовною довірою заступників голови Офісу президента Ростислава Шурми та Олега Татарова, які користуються довірою голови Офісу Андрія Єрмака. За останній рік Галущенко повністю переукомплектував своїми людьми керівництво «Енергоатому», НКРЕКП та інших великих державних енергетичних компаній окрім «Укренерго».
Аудиторський звіт містить низку звинувачень. Одне з них стосується закупівлі трансформаторів та шунтуючих реакторів. «Укренерго» звинувачують у тому, що у 2020-2021 роках воно за 180 мільйонів гривень купило це обладнання по завищеним цінам через посередницькі фірми. На обох тендерах перемогла корпорація «Союз», яка не є виробником трансформаторів, але багато років є підрядником «Укренерго» по будівництву енергомереж. Єдиний виробник цих трансформаторів в Україні компанія «Запоріжтрансформатор» ініціювала своє банкрутство у 2019 році, тому не могла брати участь у тендері.
Щодо завищених цін: для великих трансформаторів використовується показник ціни за один МегаВольтАмпер (МВА). На цих тендерах «Укренерго» отримала ціну 10,6 тисяч доларів за МВА для шунтуючих реакторів і 13,1 тисяч для автотрансформаторів. Це дуже низька ціна. Для порівняння: кілька років раніше «Сумиобленерго» замовило подібне обладнання по 23 тисячі та 21,5 тисячи доларів за МВА. Одним з постачальників була компанія «ЕДС-інжиніринг». Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за розтрату 24 мільйонів гривень на цих закупівлях, однак після того як СБУ у жовтні 2019 року отримала судовий ордер на обшуки, вони втратили інтерес до справи.
Аудиторський звіт містить конфлікт інтересів. За часів Януковича в тендерах «Укренерго» одним з найбільших переможців була фірма «Зв'язоктехсервіс» з угрупування тодішнього прем'єр-міністра Миколи Азарова. Вона мала підряди на 380 мільйонів гривень. Після Революції гідності керівництво «Укренерго» не поспішало виплачувати заборгованість. «Зв'язоктехсервіс» виграв низку судів і у 2016 році отримав рішення, за яким держкомпанія мусила заплатити 47 мільйонів гривень. Однак після перерахування грошей «Укренерго» отримало позов від компанії «Ай-Тек Україна», яка була субпідрядником. Виявилось, що «Зв'язоктехсервіс» переуступив право вимоги боргу «Ай-Теку». Адвокат Максим Пономарьов, що представляв «Ай-Тек» у цьому позові, пізніше опинився керівником аудиторської групи Міненерго, що перевіряла «Укренерго». Звинувачення в нанесенні збитків на 47 мільйонів зроблено адвокатом, який намагався реалізувати в суді фінт по подвійному збиттю цієї суми з державної компанії.
Найекстравагантнішим звинуваченням стало недоотримання державою доходів на суму 8,1 мільярдів гривень. У 2018-2019 роках «Укренерго» уклало угоду з закордонними консалтинговими компаніями на суму 2,3 мільйонів євро для дослідження безпеки приєднання до ENTSO-E. Консультанти визначили, що приєднання можливе у 2023 році, але виставили низку технічних вимог. Ці плани зруйнувало вторгнення Путіна. Однак у лютому 2022 року фахівці «Укренерго» разом з енергетичною євроспільнотою виконали основні технічні вимоги, щоб підключити Україну на півтора роки раніше плану. Експорт енергії розпочався на два роки раніше запланованих термінів.
Аудитори Міненерго висновують, що відкриття експорту лише на величину 100 МВт з 30 червня 2022 року свідчить про необґрунтоване зволікання. Вони розраховують упущену вигоду так: торгівля на аукціоні обсягом 100 МВт приносить дохід 10 мільйонів гривень за добу. За умови збільшення до 800 МВт компанія могла б отримати 100 мільйонів гривень за добу. Упущена вигода складає 90 мільйонів гривень за добу, або 2,7 мільярдів гривень на місяць. Помноживши 2,7 мільярдів на три місяці, аудитори отримали 8,1 мільярдів упущеної вигоди. Однак розрахунок не враховує, що Путін напав у 2022 році, і підключення піло раніше від планів.
Оскільки аудитори дійшли до цифри 8,1 мільярдів гривень, розслідування кваліфікували як державну зраду по статті 111 Кримінального кодексу і включили в справу СБУ, що знаходиться під патронатом людей Татарова. СБУ почала розбиратись в інших епізодах роботи «Укренерго» для формування доказової бази.
Особливу увагу привертає реконструкція високовольтної лінії електропередач ХАЕС-Жешув. Це необхідний для України та Польщі проект. По ній можна експортувати до Польщі до 24 тисяч МВт*год на добу, що принесе Україні близько 40 мільйонів гривень на різниці цін за одну добу. «Укренерго» проводить тендер на встановлення трансформаторів і релейної апаратури очікуваною вартістю 263,80 мільйонів гривень.
Міністр Галущенко влітку дав старт розбудові лінії. «Укренерго» почало з розробки проектної документації. Підрядником розробки став «ЕДС-проект» з групи «EDS». Засновником «ЕДС-проекту» і «ЕДС-Інжинірингу» є підприємець Олександр Запишний. Він також володіє низкою фірм у галузі сонячної енергетики: «Фортіс Солар», «Еко рей», «Соларфілд-3», зареєстровані у селищі Межова Дніпропетровської області по вулиці Грушевського, 4. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ «Соларфілд-2», співвласником якої є Олег Шурма, брат заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми.
Ростислав Шурма за часів Януковича був членом Партії регіонів, працював директором «Запоріжсталі» Ріната Ахметова. У 2019 році балотувався до Верховної Ради під шостим номером у списку «Опозиційного блоку». Однак згодом знайшов спільну мову з командою Володимира Зеленського. Весною 2021 року Ростислав Шурма ввійшов до наглядової ради державного «Укроборонпрому», а невдовзі став заступником Андрія Єрмака по питанням енергетики та промисловості.
Напередодні вибору «ЕДС-проекту» до деяких учасників ринку завітали представники СБУ з профілактичними візитами. За наслідком обшуків фірми зрозуміли, що немає сенсу лізти в історію чужого успіху. Ті, хто все-таки захотів поборотись за проект, не змогли конкурувати з пропозицією «ЕДС» ні по ціні, ні по умовам оплати, ні по термінам виконання робіт. Таким чином «ЕДС» отримала стратегічну перевагу. Для перевірки роботи проектанта треба фактично повторити всю роботу. Буквально за кілька годин до початку аукціону 16 вересня вище керівництво держави було поінформовано про обставини цього тендеру. Компанія «ЕДС» вирішила відкликати свою пропозицію, оскільки її близькість до замголови Офісу президента є обтяжуючою обставиною.
У випадку якщо вдасться реалізувати план по усуненню команди Володимира Кудрицького з «Укренерго», можна буде швидко змінити правила формування мільярдних потоків за експорт електроенергії та остаточно закрити сектор енергетики від західних очей, які слідкують за тим, як Україна витрачає закордонні гроші.