Напередодні візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена 8 вересня Володимир Зеленський провів нараду з питань санкцій. За даними «Наших грошей», президент виявив невдоволення темпом накладення санкцій на російський істеблішмент і дав чіткі вказівки своїм підлеглим з Офісу президента, Кабміну та інших органів влади. Зеленський наголосив на розчаруванні існуючим станом речей, коли західні країни активно санкціонують російських олігархів, а Україна генерує, за його словами, «білий шум і відмазки». Від виконавців залежить, чи буде подано матеріали на Фрідмана, Лісіна та інших олігархів до РНБО до кінця вересня.
На початку літа Нацагентство з питань запобігання корупції за допомоги міжнародних партнерів визначило кілька тисяч росіян, на яких можна накласти санкції, і створило публічну базу з обмеженнями кожної з країн. Там видно, що весь цивілізований світ наклав санкції на Алішера Усманова, одного з найбільших гаманців Володимира Путіна, а Україна – ні.
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов публічно критикував НАЗК, порівнявши його компетенцію з «гусятинським районним судом чи житомирським облавтодором». На його думку, скласти списки можуть всі, але справа про конфіскацію не повинна розвалитися у суді, тому все має бути підтверджене матеріалами правоохоронних органів. Проблема полягає в тому, що потрібна реальна робота з пошуку і доведення наявності російських активів в Україні.
За даними джерела «Наших грошей», дотичного до санкційної політики, ефективною у цій роботі є тільки Служба зовнішньої розвідки. Від БЕБ, ДБР, СБУ та Нацполу – даних фактично немає.
РНБО з лютого по серпень 2022 року проголосувала за низку санкційних списків, але президент їх не затвердив. За даними «Економічної правди», таких заблокованих рішень було мінімум десять. Співрозмовник, дотичний до санкційної політики, стверджує, що загальне їх число сягає 20. Ще 70 проєктів РНБО відправила на розгляд в Офіс президента, але не отримала назад на голосування. Ці документи затрималися в заступника голови ОП, юриста Андрія Смирнова, який не передав їх на підпис Зеленському.
Натомість Офіс президента на початку вересня вичавив список зі 600 російських депутатів і посадовців, серед яких дуже мало тих, хто володіє чимось в Україні. Правоохоронні органи, які курує замголови Офісу президента Олег Татаров, переважно декларують порушені кримінальні провадження проти росіян у справах із сплати податків, лякають АРМою та створюють можливості для «обілєчіванія» на звільненні активів від арештів.
Проблеми з конфіскацією активів видно на прикладі справ Фрідмана, Ротенберга та Дерипаски. РНБОУ наклало санкції на Віктора Медведчука за рік до російського вторгнення в лютому 2021 року. Однак дизельний трубопровід за рішенням суду було не конфісковано в рамках санкційного процесу, а арештовано в рамках справи про незаконне виведення трубопроводу з державної власності. Далі трубу передали «на відповідальне зберігання» в АРМА, а потім уряд віддав його в управління «Укртранснафті». Таке «відповідальне зберігання» може закінчитися, якщо правоохоронці не доведуть до логічного кінця кримінальне провадження.
Подібна ситуація сталася цього літа з «Оушен плаза» Ротенберга. Спочатку арештували акції власників ТРЦ за податкові порушення. Потім на Печерську знайшовся суддя, який розвидів ті порушення, і арешт довелось знімати. Днями торговий центр знову почне генерувати прибутки для фондів Ротенберга і його українського партнера Василя Хмельницького, який володіє вже 49% «Оушен плази».
Для конфіскації в рамках санкцій треба аргументовано довести, що трубопровід контролювався саме Медведчуком. Але в офіційній структурі власності нікого на прізвище Медведчук не було. Прослуховування телефонних розмов Медведчука, злиті журналістам «Бігус.інфо», для українського правосуддя також не є аксіомою. Залишається невідомим, які покази правоохоронці отримали від самого Медведчука перед його передачею в Росію по обміну на військовополонених. Якщо він не дав показів проти себе та зі сплином часу вирішить через суд відібрати у держави стратегічний дизельпровід з Європи, це може стати дуже нефотогенічною історією, породженою багаторічним корупційним укладом.