Літо 2022 року принесло державному підприємству «Медичні закупівлі України» нову серію тендерів на автомобілі швидкої медичної допомоги вартістю 193 млн грн. Три чверті цього обсягу отримала компанія «Автоспецпром» з групи Фісталів — постачальник, який за рік до того не виконав більшість своїх зобов'язань перед державою, але все одно був нагороджений новими контрактами.
Історія цієї монополізації розпочалась у 2020 році, коли брати Фісталі заявили про себе як про постачальників апаратів штучної вентиляції легень під час пандемії. Їхня спроможність швидко реагувати на державні потреби привернула увагу впливових осіб у Офісі президента — Кирила Тимошенка та Юрія Голика, які курували «ковідну» епопею. У той період у структурах державного управління, зокрема в «Укравторі», активно мінімізували конкуренцію, і ця практика перейшла й на «Медичні закупівлі України».
У 2021 році держава доручила «МЗУ» оновити автопарк швидкої допомоги по всій країні. Перша серія з чотирьох тендерів на чверть мільярда гривень стартувала 10 серпня 2021 року. Розглянемо одну з цих закупівель — на суму 92 млн грн, яка стала типовою для всієї серії.
Критичною перешкодою для потенційних учасників стала вимога про поставку машин до 15 грудня 2021 року. З урахуванням часу на проведення самого тендеру та виготовлення автомобілів переможець мав би максимум три місяці на виробництво. Ще більш проблемною виявилась формулювання щодо передоплати: замовник зазначив, що вона «може проводитись». На ринку державних закупівель це усталена фраза, яка на практиці означає, що обраний переможець отримає необхідний аванс, а інші учасники почують відмову.
Це викликало хвилю обурення. До «МЗУ» надійшло понад десять звернень від потенційних постачальників з проханням продовжити терміни поставки на півроку через карантинні обмеження у світі та необхідність 100-відсоткової передоплати за імпортні компоненти. У середині 2021 року вже було очевидно, що через пандемічні обмеження зриваються поставки мікрочипів з Азії, що спричинило затори на автозаводах.
У своїх зверненнях учасники ринку прямо вказували на ризики корупції. Німецька компанія Miesen GmbH & Co KG писала: «Наша компанія не піде на укладення договору і потрапити в залежність виключно від волі замовника на можливі зміни термінів поставки і оплати за умови додаткових угод, що є можливим інструментом для провокації корупційних дій». ТОВ «ВіДі Юнікомерс» зазначала, що подібні умови обмежують участь великої кількості учасників. ТОВ «Діатех-Україна» критикувала механізм, за якого ключові питання виносяться за межі тендеру і потім вирішуються індивідуально з переможцями.
На всі претензії «МЗУ» дала одну відповідь: держава застосовуватиме дискрецію, гарантії авансу і продовження термінів не будуть надані. Результат був передбачуваним: замість очікуваного десятка учасників на торги заявились лише чотири компанії. «Автоспецпром» для перемоги на всіх аукціонах знизив ціну на 15%, позиціонуючи себе як постачальник найдешевшого медичного обладнання у світі — не обов'язково найякіснішого, але найдешевшого.
У жовтні 2021 року «МЗУ» уклало з «Автоспецпромом» додаткову угоду про 100-відсоткову передоплату та пролонгацію поставок. Ринку все стало зрозуміло. На наступну серію тендерів у грудні 2021 року конкуренти взагалі не прийшли. «Автоспецпром» отримав пачку контрактів без торгів і знижок, без жодної формальної економії для держави.
Всі передбачення учасників ринку почали збуватись. Про поставки до 31 грудня 2021 року, на якому наполягала «МЗУ» під час торгів, ніхто навіть не згадував. За кожним контрактом замовник відклав строки не до червня, як просили інші учасники, а до жовтня-грудня 2022 року.
Ця поблажливість визначила подальші закупівлі. Цього літа «МЗУ» провело низку тендерів, на яких у «Автоспецпрому» було лише два конкуренти, які не активно торгувались. Три чверті всіх підрядів на суму 146 млн грн отримав той самий «Автоспецпром», який досі не поставив більшість «швидких» за минулорічними контрактами. При цьому ціна зросла: у доларовому еквіваленті від 3% до 22% за машину.
«МЗУ» повідомило редакції, що замовляють машини в абсолютно аналогічній комплектації, як і торік. Замість того щоб вимагати від «Автоспецпрому» поставити борговані «швидкі» за нижчою ціною, держава дала цій фірмі додаткове замовлення по вищій ціні. За два місяці по цих дорожчим контрактам поставлено більше половини машин, тоді як по минулорічних контрактах виконання станом на початок жовтня становило лише 12%.
Причини монополізації очевидні. На ринку ніхто, крім обласканого «Автоспецпрому», не мав можливості замовляти іноземним виробникам великі обсяги ще рік тому. Конкуренти не мали такої фінансової подушки. За рік війни і відсутності замовлень вони фізично слабшали.
Держава мала прості інструменти для протидії монополізації. Навіть якщо припустити, що Фісталь торік захопив контракти через демпінг, у держави залишались штрафні санкції за зрив контрактів. Але замість їх застосування «МЗУ» запустила станок додаткових угод про відтермінування поставок.
Розрахунки показують масштаб проблеми. За одним з тендерів серпня 2021 року (UA-2021-08-10-012727-a) станом на 6 жовтня не було поставлено жодної машини. У договорі передбачено, що замовник має право відмовитись від прийняття машин, якщо поставка спізнюється на два тижні. Припустимо, що 1 лютого замовник мав включити санкції: пеня 0,1% ціни непоставлених «швидких» плюс 7% штрафу за більше ніж місячну затримку. З 1 лютого по 6 жовтня пройшло 248 днів. За кожен день беремо 0,1% від ціни непоставлених машин на суму 79 450 000 грн — це 79 450 гривень за добу. За 248 днів мало набігти пені на 19 703 600 грн. Додаємо 7% за більше ніж місячний зрив — ще 5 561 500 грн. Разом 25 265 100 грн штрафних санкцій по одній угоді.
Повністю невиконаних угод станом на початок жовтня було 13 на суму 1 млрд гривень. «Автоспецпром» виконав лише дві найменші угоди на 52 млн грн. По трьом контрактам на чверть мільярда гривень лише нещодавно почались часткові поставки. У ідеалі державна казна мала б поповнитись на 328 млн грн по повністю невиконаним угодам та ще близько 50 млн грн від частково виконаних.
Натомість держава уклала з улюбленим постачальником шість додаткових угод на продовження термінів (остання продовжила до 21 жовтня 2022 року), чим фактично «прокредитувала» його 100-відсотковою передоплатою. Плюс дозволила отримати нові підряди з підвищеною ціною.
Цю схему «Автоспецпром» використовував і з іншими клієнтами. Додаткові угоди на продовження термінів підписано мінімум з 11 Центрами екстреної медичної допомоги. Ніде не чутно про намагання оштрафувати постачальника, який набрався підрядів як монополіст для витіснення конкурентів, а потім почав виконувати поставки як йому зручно, а не державі.
Підсумовуючи: торік «МЗУ» замовили у компанії Фісталя 815 «швидких» на 1,34 млрд грн з терміном поставки до кінця 2021 року. Станом на 6 жовтня поставлено лише 97 автівок, або 12%. Замовник пролонгував поставки до жовтня-грудня 2022 року, що дозволило не накладати штрафні санкції, які могли б скласти до 400 млн грн. Натомість держава уклала нові контракти на 146 млн грн по вищій ціні.
Вся схема виглядає законною. Кожна окрема дія «МЗУ» пояснюється намаганням купити «швидкі» подешевше та зекономити державні гроші. Але сума цих дій штучно закріпила монополію за рахунок державних грошей та адмінресурсу при виключеному Антимонопольному комітеті.
Після публікації матеріалу «МЗУ» надіслали коментар, у якому пояснили пролонгацію термінів обмеженнями на використання коштів передоплати, введеними постановою Кабінету Міністрів від 07.07.2022 № 765. Компанія також зазначила, що продовження термінів було застосоване до всіх закупівель медичного обладнання, договори по яких укладено у грудні 2021 року, через встановлення бюджетних повноважень на відповідний період.
Щодо конкуренції, «МЗУ» повідомила, що кваліфікує постачальників відповідно до законодавства і не має законних підстав відхилити постачальника, якщо його продукція відповідає медико-технічним вимогам. Компанія також зазначила, що у 2021 році вдалось досягти нижчої, ніж середньоринкова, ціни, а у 2022 році вища ціна пояснюється високими ризиками у ланцюзі виробництва та поставок, меншим обсягом закупівлі та коливанням курсу валют.