Під час російського вторгнення Дніпропетровська область витратила на ремонт доріг 2,3 млрд грн — суму, яка перевищує загальні видатки на дорожну інфраструктуру у п'яти регіонах, що зазнали активних бойових дій та окупації. За даними веб-порталу «Spending», оприлюднених у розслідуванні проекту «Схеми», такі видатки виглядають непропорційними з огляду на масштаб пошкоджень у інших областях.
З 1 березня по 30 жовтня Дніпропетровщина освоїла 2,3 млрд грн на дорожні роботи. Для порівняння: Київська область, інфраструктура якої зазнала значних руйнувань під час окупації та бойових дій, витратила 849 млн грн — втричі менше. Одеська область освоїла 566 млн грн, Харківська — 358 млн грн, Чернігівська — 336 млн грн, Миколаївська — 153 млн грн. Загалом по країні на дорожні роботи витратили 7,92 млрд грн.
У Київській школі економіки пояснили, що втрати дорожного господарства Дніпропетровської області не є критичними порівняно з іншими регіонами. За їхніми даними, з лютого в області пошкоджено два мости — один державного та один місцевого значення. Водночас по країні пошкоджено понад 300 мостів та мостових переходів.
Три джерела фінансування
Видатки Дніпропетровської ОДА розподілилися так: мерія Дніпра виділила 220 млн грн на дороги обласного центру, Укравтодор — 260 млн грн на дороги національного значення. Найбільшу суму — 1,84 млрд грн — виділила обласна державна адміністрація на ремонт сільських та районних доріг.
Ці кошти освоїли дві компанії. ТОВ «Будінвест інжиніринг» отримав 1,55 млрд грн. Ще 297 млн грн дісталося ТОВ «Автомагістраль 2016», у якої «Будінвест» орендував техніку та розігрував з нею тендери.
Зв'язок з главою ОДА
49% статутного капіталу «Будінвест інжинірингу» записані на Яну Хланту, 34-річну професійну спортсменку, майстерку спорту з пауерліфтингу. Нині вона працює тренеркою у фітнес-клубі Human у центрі Дніпра.
Журналісти встановили документальні докази прямого зв'язку між Хлантою та главою Дніпропетровської ОВА Валентином Резніченком. За даними джерел у прикордонній службі, протягом 2020–2021 років вони здійснили щонайменше вісім спільних перельотів. Крім того, Хланта користувалася автомобілем, записаним на фірму «Севент консалтинг груп», яка на 100% належить Резніченку.
У 2020–2021 роках Хланта отримувала зарплату саме у цій фірмі Резніченка. Кілька джерел в оточенні голови ОВА розповіли журналістам, що Яна Хланта — його дівчина, з якою він перебуває у стосунках. Сам Резніченко розлучений.
Другою половиною «Будінвесту» володіє Павло Чухно — менеджер та партнер братів Володимира та Леоніда Дубинських, які перебувають у розшуку ФБР США за підозрою у махінаціях з нерухомістю у Каліфорнії. Чухно управляє баскетбольним клубом «Прометей», яким володіє Володимир Дубинський. Генеральним спонсором клубу є «Будінвест інжиніринг».
Хланта отримала частку у компанії у 2020 році, коли Резніченка було вдруге призначено главою ОДА. Сама компанія почала отримувати державні контракти у 2017 році, після першого призначення Резніченко на цю посаду. За п'ять років «Будінвест» освоїв 7,71 млрд грн, причому майже 7 млрд припали на період з 2020 року.
Роль колишнього радника
У цей час колишній радник Резніченка Юрій Голик став консультантом проекту «Велике будівництво». Резніченко та Голик — давні соратники, які познайомилися у двохтисячних. Тоді Резніченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Бориса Ложкіна, а Голик очолював рекламний напрямок холдингу на Луганщині. У 2012 році Резніченко запросив Голика на роботу в центральний офіс УМХ у Києві.
Фірма Резніченка орендує офіс у бізнес-центрі «Креативний штат Дніпро», співласником якого є Голик. Матері обох чоловіків зареєстровані як фізичні особи-підприємці, вказуючи в державному реєстрі один і той самий номер мобільного телефону.
В Офісі президента відмовились розкрити роль Юрія Голика, який бере участь у нарадах з Андрієм Єрмаком та Кирилом Тимошенко.
Схема з матеріалами
За даними джерел у податковій службі, ключові субпідрядники «Будінвесту» — ТОВ «БНМ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Максі-буд плюс» — за документами не закуповують будматеріалів у таких обсягах, в яких продають їх «Будінвесту». Журналіст-розслідувач видання «Наші гроші» Юрій Ніколов пояснює, що це нагадує так звані «безтоварні операції»: за контрактом мала відбутися передача товарів та оплата, але насправді товар не пішов, а гроші пішли.
Ціни будматеріалів суттєво зростають по ланцюжку від виробника до «Будінвесту». Наприклад, після початку вторгнення компанія купила у «Максі-буд плюс» близько 2 тисяч тонн щебеню по 1258–1466 грн за тонну. Водночас аналіз журналістів виявив, що в той же період «Максі-буд плюс» закуповувала такий щебень у виробників у 6 разів дешевше — за 185–233 грн за тонну.
Розслідування проводили журналісти «Схем» Валерія Єгошина, Георгій Шабаєв та Кіра Толстякова.