Міністр юстиції Денис Малюська розкрив причини, чому антиолігархічний закон залишається на папері. Під час презентації дослідження Центру економічної стратегії 24 листопада він пояснив, що закон «повноцінно не імплементується поки що» через відсутність висновку Венеціанської комісії. Комісія розглядає закон комплексно, оскільки світова практика не знає прецедентів офіційного визначення олігархів за формальними критеріями.
За законом потрібно довести три з чотирьох критеріїв: активи понад 2,5 млрд грн, монополію, політичний вплив та медіа. Однак АМКУ досі не визнав жодної монополії у жодного олігарха. Коломойський не має значимих часток у природних монополіях, а Ахметов уже позбувся медіа. Без цих прізвищ у переліку олігархів закон втратить кредит довіри. Водночас РНБОУ за 2,5 млйона гривень замовив розробку «реєстру олігархів», строки запуску якого невизначені.
Дослідження ЦЕС зафіксувало, що вплив олігархів на економіку падав ще до російського вторгнення. Війна прискорила цей процес, знищивши чимало виробничих потужностей. Малюська назвав антиолігархічний закон «гвинтівкою на стіні» – інструментом залякування на випадок повернення олігархічного впливу.
Лобісти закону включили його до програми вступу України в Євросоюз. Це створює проблеми для осіб у переліку олігархів при роботі зі світовими банками та міжнародними партнерами. Фактично закон спрямований на перерозподіл активів через банкрутство або реприватизацію.
Найбільше тиску припадає на Ріната Ахметова. Днями розпочався розгляд справи про приватизацію «Укррудпрому» – основи його багатства. Конституційний суд 10 листопада перейшов до закритого розгляду.
Приватизація гірничо-добувних підприємств у Кривому Розі, на Донеччині та в Криму відбулася за часів президента Кучми на підставі спеціального закону. У 2004 році Ахметов без конкуренції придбав майже всі ці активи. Півсотні нардепів у 2018 році подали до Конституційного суду скаргу на законність приватизації, але у 2019 суд закрив справу. У серпні 2020 року нардеп Бужанський, чутливий до побажань Коломойського, направив нове подання 45 нардепів. Про нього два роки нічого не було чутно, поки справу не реанімували.
Малюська розповів кореспонденту, що реанімація була для нього несподіванкою: «Щелепи відпали!». Запрошення на судовий розгляд надійшло в Мінюст напередодні засідання. Тепер міністерство готує додаткові матеріали. «Але Конституційний суд перейшов у закритий розгляд, тому рішення може бути коли завгодно – хоч сьогодні. Це питання пошуку голосів всередині суду», – сказав міністр.
Пошук голосів у Конституційному суді – ключовий момент. У суді працюють судді з різними поглядами: хтось чутливий до сигналів з Банкової, хтось слухає власний розум, для когось вагомі аргументи олігарха, комусь комфорт забезпечують люди в погонах. Реанімація справи – це рішення державної ваги, а не випадкова знахідка на коридорі.
Гірничо-збагачувальні комбінати – основний генератор готівки Ахметова. Вони видобувають дешеву руду, яку українська держава ніколи не обкладала дорогою рентою. Державна «Укрзалізниця» дозволяла перевозити руду дешевше, ніж інші вантажі. Ахметов скеровував руду на свої металургійні комбінати та експортував з набагато більшою маржею, ніж світові конкуренти. Приватизація однієї «Криворіжсталі» принесла державному бюджету більше, ніж продаж усіх інших заводів за всю історію незалежної України.
До російського вторгнення «Метінвест» генерував Ахметову величезні прибутки. За першу половину 2021 року материнська компанія «Metinvest B.V.» отримала 2,77 млрда доларів чистого прибутку. На цьому фоні доходи енергетичного холдингу ДТЕКу виглядають мізерно.
У 2021 році держава Зеленського почала наступ на рудний бізнес Ахметова. «Укрзалізниця» підняла тарифи, були змінені норми про ренту. Однак великого ефекту не встигли відчути через російське вторгнення на початку 2022 року. «Метінвест» зупинив рудні комбінати через обстріли та неможливість експортувати руду через українські порти. Генератор готівки фактично припинив роботу.
Якщо Конституційний суд набере більшість для рішення про неконституційність приватизації «Укррудпрому», це дасть можливість відібрати пакети акцій та виставити їх на повторну приватизацію. Альтернатива – залишити комбінати у державній власності під управлінням Фонду держмайна на чолі з Умеровим. Обидва варіанти можуть приносити дивіденди ініціаторам процесу.
Не виключено, що Ахметову дадуть можливість купити голоси в Конституційному суді, щоб розвалити рішення. Тоді він залишиться біднішим, але власником кешегенератора. Однак такий розвиток подій видається малоймовірним.
Ахметов уже здав державі телевізійну ліцензію. Його колишні медійники під брендом «Ми-Україна» займають місце у телемарафоні з невідомим фінансуванням і толерують Офіс президента. Мільярди «Метінвесту» знаходяться в руках голландської материнської компанії. Ахметова з Україною поєднує набагато менше, ніж рік тому. Якщо СБУ натисне на якусь зраду, історія Ахметова в Україні може завершитися. Для когось криза – це можливість.