Віктор Пінчук посідає третє місце у рейтингу найбагатших людей України за даними журналу «Фокус» на 2021 рік, згідно зі звітом Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал». Він входить до переліку семи українців у світовому рейтингу найбагатших людей. Його інвестиційно-консалтингова група EastOne об'єднує понад 20 бізнесів та проєктів як на території України, так і за кордоном.
Політичні передумови багатства
Пінчук був народним депутатом з 1998 по 2006 рік, період, коли президентом України служив його тесть Леонід Кучма. Саме у ці роки він набув основні активи, які згодом склали основу його статків. Серед п'ятьох досліджуваних олігархів він єдиний, хто заробив на ЗМІ протягом 2011–2021 років, однак сума у 30 млн дол. виявилася мізерною порівняно з інвестиціями Ахметова.
Металургія та промислове виробництво
Компанія «Інтерпайп» становить ядро промислових активів Пінчука. Вона входить до топ-10 світових експортерів безшовних труб і посідає третє місце за обсягом виробництва суцільнокатаних вагонних коліс. Продукцію постачають до 80 країн через мережу торгових офісів у СНД, на Близькому Сході, у Північній Америці та Європі. Клієнтами є нафтогазові компанії, будівельні групи, машинобудівні підприємства, залізниці та вагонобудівники.
Структура компанії включає п'ять заводів у Дніпрі та Дніпропетровській області: «Інтерпайп Втормет» (один із найбільших переробників металобрухту в Україні), «Інтерпайп Сталь» (найбільший електросталеплавильний комплекс Східної Європи з виробництва круглої сталевої заготовки), «Інтерпайп НТЗ» (виробництво труб), «Інтерпайп Ніко Тьюб» (безшовні труби) та «Інтерпайп НМТЗ» (один із найбільших виробників сталевих електрозварювальних труб в Україні). Компанія розділена на три дивізіони — сталевий, трубний і залізничної продукції.
Державні контракти та розслідування
Серед постійних клієнтів «Інтерпайп» — українські державні підприємства «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та «Укрзалізниця». За даними сайту «Наші гроші», від початку функціонування системи «Прозорро» у 2016 році «Інтерпайп» отримав підряди від «Укргазвидобування» на суму 10,03 млрд грн, що становить 82% від усіх угод цього державного підприємства з усіма постачальниками труб у цей період на загальну суму 12,28 млрд грн.
Генеральна прокуратура розслідувала діяльність службових осіб ПАТ «Укртрансгаз», які створювали штучні умови для перемоги на конкурсних торгах підприємствам групи «Інтерпайп». Внаслідок цього компанія заробила понад 500 млн грн. Крім того, прокуратура відкривала кримінальне провадження щодо протиправної діяльності у сфері закупівель щодо службових осіб ПАТ «Укргазвидобування», зокрема першого заступника голови правління Олександра Романюка, який одночасно був радником гендиректора групи EastOne.
У серпні 2019 року більшість власників забезпечених облігацій погодилися на схему реструктуризації заборгованості «Інтерпайп Нижньодніпровського трубопрокатного заводу», «Інтерпайп Ніко Тьюб» та «Інтерпайп Україна» на суму 200 млн дол. під 10,25% річних, що мали бути погашені у 2017 році.
Підвищення експортного мита на металобрухт у 2015 році принесло користь заводу «Інтерпайп Сталь». Металобрухт — критично важлива сировина для електросталеплавильної металургії. Через його дефіцит завод простоював загалом 63 доби.
Нафтогазовий сектор
Група компаній Geo-Alliance входить до найбільших у секторі видобутку газу та газового конденсату. До групи входять 19 юридичних осіб, найбільші з яких — «Природні ресурси» та ТОВ «Східний геологічний союз». Компанії займаються геологічною розвідкою, дослідно-промисловою розробкою, видобутком природного газу, газового конденсату та нафти в Україні з основним портфелем активів у Дніпровсько-Донецькому басейні.
Згідно з Законом України «Про ринок природного газу», компанії групи постачають природний газ власного видобутку без посередників, встановлюючи ціни вільно між постачальником та споживачем. За Законом України «Про нафту і газ» держава регулює діяльність у нафтогазовій галузі через надання ліцензій та спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами. У 2014 році Пінчук потрапив до переліку найбільших видобувачів нафти та газу України, отримавши ліцензії на видобуток газу та 17 спецдозволів на розробку надр, які зазвичай видають на 20 років.
Нерухомість у Великобританії та Італії
Майже половину статків Пінчука, за оцінками Forbes, становить нерухомість, переважно розташована за кордоном. У 2008 році його дружина Оксана придбала віллу в лондонському районі Кенсінгтон за 80 млн фунтів стерлінгів. Того ж року Віктор став власником чотирьох вілл на Сардинії (Італія) за 75 млн дол.
Пізніше Пінчук отримав дві елітні лондонські нерухомості в результаті судової тяганини з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За даними журналістів «Слідство.Інфо», у 2016 році бізнесмени передали через офшорні компанії дві комерційні будівлі. Перша — офісний центр у центральній частині Лондона, офіційним власником якого у реєстрі є британська компанія Bbay (Knightsbrige) Ltd, контроль над якою закінчується трастом з острова Джерсі. На кінець 2015 року вартість цієї нерухомості оцінили у 75 млн 650 тис. фунтів. Друга будівля — Grand Buildings на Трафальгарській площі, де колись розміщувався лондонський «Гранд Отель». У 2016 році вартість Grand Buildings у фінансових документах офшорного власника Barlaya Limited оцінювали у 305 млн фунтів.
Культурні та благодійні проєкти
Пінчук реалізує культурні, соціальні та благодійні проєкти через свій Фонд. Найвідоміший культурний проєкт — Пінчук Арт Центр, 6-поверховий центр сучасного мистецтва у центрі Києва загальною площею понад 3000 кв. м. Роки меценатства принесли йому позитивний імідж та дружбу серед міжнародних митців, знаменитостей та політиків.
У релігійній сфері найбільш відомий проєкт Пінчука — фінансування Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. Він входить до наглядової ради Фонду, який опікується цим меморіалом. У наглядовій раді також перебуває головний рабин Києва та України Яков Дай Блах, який позитивно відгукується про олігарха у медіа. Спонсорство меморіального комплексу дозволило Пінчуку отримати медаль митрополита Андрія Шептицького за зміцнення українсько-єврейських відносин і підтримку проєвропейських прагнень України.
У 2020 році благодійний фонд, який опікується «Бабиним Яром», подав звернення міському голові Віталію Кличку та пообіцяв оплатити всі витрати, пов'язані з перейменуванням станції метро «Дорогожичі» на «Бабий Яр». Ініціатива викликала контраверсійну реакцію у киян, тому столичні медіа здебільшого проігнорували її. Водночас центральні канали СТБ та ICTV, що належать Пінчуку, просували цю ідею у своїх сюжетах.
Позиція щодо Росії та військова допомога
Від 2004 року Пінчук проводив у Криму конференцію Ялтинської європейської стратегії, яка після анексії півострова Росією у 2014 році переїхала до Києва і стала символом прагнення України відновити свою територіальну цілісність. Водночас у резонансній статті для WSJ у 2016 році він публічно запропонував відмовитися від сподівань на повернення Криму та вступ України до ЄС.
Після початку повномасштабної війни Пінчук зайняв жорстку позицію щодо Росії, заявляючи про її військові злочини та купуючи військову техніку для армії. 25 серпня Фонд Віктора Пінчука повідомив про передання Збройним силам України 12 безпілотних літальних апаратів. Загалом Фонд спрямував на допомогу армії та цивільному населенню понад 45 млн дол. На відміну від деяких інших олігархів, активи Пінчука не фігурують у розділі втрат через війну.