Юрій Косюк посідає восьме місце в рейтингу найбагатших людей України. Його багатство сконцентровано в холдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП), який за останні роки перетворився на одного з найвпливовіших гравців на українському ринку харчової промисловості.
Бенефіціарним власником Косюка є ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», WTI Trading limited, Raftan holding limited, ДП «Перемога нова» та ТОВ «Вінницька птахофабрика». Усі ці структури спеціалізуються на виробництві курятини, інкубаційних яєць, кормів та рослинництві. WTI Trading Limited контролює 59,7% капіталу MHP SE, яка є вищою холдинговою компанією МХП та його дочірніх структур.
Земельний портфель холдингу охоплює 363 тис. гектарів. Дев'яносто відсотків цих земель перебувають у приватній власності та передані в оренду переважно на сім років. Решта десять відсотків — державні землі та паї, передані у суборенду. У 2018 році Косюк заявив, що розширення земельного банку буде заморожено до скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Однак у 2019 році фінансовий директор МХП повідомила про плани участі холдингу в купівлі земельних ділянок.
МХП здійснив значний обмін активів з російськими партнерами. Холдинг передав «Воронеж Агро Холдингу» 40 тис. гектарів землі та зерносховища на 150 тис. тон. Натомість отримав від російської компанії «Агрокультура» 60 тис. гектарів на західній Україні та елеватори з потужністю зберігання 90 тис. тон.
Домінування на ринку курятини
Згідно з даними Антимонопольного комітету України, у 2015–2017 роках МХП виробляв 38% всієї курятини в Україні. У червні 2019 року АМКУ розпочав розслідування щодо обмежувальної торгової політики групи МХП, яка включає п'ять птахофабрик та ПрАТ «Миронівський хлібопродукт».
Голова АМКУ Юрій Терентьєв повідомив про низку порушень. ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» встановлює торговим партнерам умови щодо закріплення територій продажів, зобов'язує їх дотримуватися цінової політики групи та забороняє продавати продукцію конкурентів. Така практика може призвести до порушення структури ринку дистрибуції курятини та нав'язування учасникам ринку власних правил поведінки. АМКУ продовжує збір та аналіз документів, після чого на МХП може чекати штраф.
Державні дотації як основа зростання
Холдинг МХП є одним із найбільших отримувачів державної підтримки аграрної галузі. У 2017 році підприємства холдингу отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, що становило приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрного сектору.
До 2017 року існував спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських виробників. За цим режимом сума ПДВ, нарахована на вартість поставлених сільськогосподарських товарів власного виробництва, не підлягала сплаті до бюджету і повністю залишалася в розпорядженні підприємства. МХП отримав відшкодування ПДВ та інших державних виплат у таких обсягах: 2006 року — 46 млн дол., 2007 року — 56 млн дол., 2008 року — 107 млн дол., 2009 року — 68 млн дол., 2010 року — 82 млн дол., 2011 року — 88 млн дол., 2012 року — 102 млн дол.
Юрій Мельник, голова правління МХП з 2014 року, раніше займав посаду міністра аграрної політики з 2006 по 2010 рік.
Законодавство про дотації передбачає обмеження на розподіл бюджетної дотації не більше ніж 150 млн гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов'язаних осіб. Однак однією з проблем застосування цього критерію є відсутність реєстру пов'язаних осіб.
Постанова від 7 лютого 2018 року передбачала часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм у розмірі 25% фактично понесених витрат. Оскільки в самій постанові не було визначено обмежень щодо сум державної допомоги одному підприємству, Вінницька птахофабрика отримала 812 млн гривень у 2018 році. За звітом МХП за той же рік, компанія отримала 960 666 гривень за будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і 27 490 гривень за вирощування великої рогатої худоби.
У липні 2019 року до постанови внесли зміни, встановивши обмеження на суму державної підтримки в 150 млн гривень на рік для суб'єкта господарювання та пов'язаних осіб. Претенденти на дотації зобов'язані подати інформацію про всіх пов'язаних осіб, які отримують державну підтримку.
За розслідуванням програми «Схеми», компанії структури МХП мали привілейоване ставлення комісії Міністерства аграрної політики з надання державної підтримки в галузі тваринництва. Голова цієї комісії Володимир Топчій раніше працював у компанії «Геоагроконсалт», клієнтами якої були саме підприємства Косюка.
Дія Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» не поширюється на підтримку у сфері сільськогосподарського виробництва. Тому АМКУ як уповноважений орган з питань державної допомоги не оцінює вплив державної підтримки в цій галузі на конкуренцію.
Біоенергетика та зелений тариф
Окрім виробництва курятини МХП активно розвиває біоенергетику. У 2014 році на птахофабриці «Оріль-Лідер» ввели в експлуатацію біогазову станцію потужністю 5 МВт на годину. У 2017 році МХП анонсував проєкт будівництва біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці у Ладижині потужністю 20 МВт на годину. Кредит у 25 млн дол. на цей проєкт надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). У березні 2019 року МХП добудував першу чергу комплексу потужністю 12 МВт.
Згідно з постановою НКРЕКП від 27 червня 2019 року, ПрАТ «Оріль-Лідер» отримує зелений тариф у розмірі 370,15 копійок за кіловат-годину без ПДВ. За першу половину 2019 року «Оріль-Лідер» посіла 24-ту позицію за обсягом виробництва відновлюваної енергії, виробивши 15,35 млн кВт на годину.
Олександр Домбровський, народний депутат VII скликання від «Блоку Петра Порошенка» та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, у 2012 році офіційно був керівником енергоефективних проєктів холдингу МХП. У 2015 році за його керівництва встановлювали біогазову станцію на дніпропетровській фабриці МХП на базі ЗАТ «Оріль-Лідер».
Експортні схеми та торговельні суперечності
За даними Європейської комісії про торгівлю, імпорт української курячої грудки з кісткою виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тис. тонн у 2016 році, а потім до 27 тис. тонн у 2017 році. Таке зростання пов'язане з обмеженнями на імпорт курячого філе, проте відсутніми на імпорт курятини з кісткою. МХП відправляв на фабрики ЄС курятину з кісткою, де кістку відрізали і продавали як куряче філе.
У березні 2019 року домовилися про зміни до угоди, розширення квот від ЄС на курятину і закриття цієї схеми. У травні 2019 року в українських медіа поширилися новини про блокування кредитів компанії Косюка через порушення угоди між ЄС та Україною. Проте у пресслужбі МХП зазначили, що зустріч між компанією та ЄБРР просто перенесли з технічних причин.
Екологічні скарги та недоліки оцінювання впливу
У 2018 році члени місцевих громад сіл Оляниця, Заозерне та Клебань Вінницької області подали скаргу до ЄБРР щодо негативного впливу діяльності, пов'язаної з інвестиціями банку в МХП. Це не перша скарга. Від 2013 року ЄБРР отримував скарги щодо низького рівня практики у сфері трудових відносин та землевідведення, недоліків під час оцінювання впливу на довкілля, непрозорості, неврахування екологічного і соціального впливу будівництва об'єктів.
Натепер за підтримки ЄБРР реалізується тільки один проєкт — будівництво біогазового заводу МХП. У ньому відсутня оцінка кумулятивного екологічного і соціального впливу. Закон про оцінку впливу на довкілля від 2017 року застосовується лише щодо нових потужностей. Процедура оцінювання передбачає підготовку суб'єктом господарювання звіту про вплив на довкілля, а не незалежну оцінку впливу проєктів.
Журналісти також згадують про порушення закону про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Закон передбачає зберігання таких продуктів на спеціально облаштованих майданчиках, у бункерах, контейнерах та холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів у ґрунт та водні об'єкти.
Міжнародні активи та гуманітарна допомога
МХП є великим експортером курятини і володіє двома переробними підприємствами у Словаччині та Нідерландах. Холдинг також контролює словенську Perutnina Ptuj — найбільшу птахівничу компанію країни.
Під час повномасштабної війни МХП використовує свої потужності для надання продуктів харчування як гуманітарної допомоги. За словами керівника департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП, холдинг передав 12,8 тис. тонн різних харчів на загальну суму 750 млн гривень. У десятці найбільших уражених війною промислових активів олігархів немає підприємств Косюка.